Не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості.
Станіслав Оріховський-Роксолан, український письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст, гуманіст доби Відродження

Трагедія народу у світлі нещадної правди

Сенатський комітет у закордонних справах ухвалив резолюцію про визнання Голодомору 1932—1933 рр. геноцидом
28 вересня, 2018 - 11:37

Вже понад півтора десятка країн (не враховуючи органи влади місцевого рівня) офіційно визнали жахливий «терор Голодом» 1932—1933 рр. тим, чим від початку це злодіяння було насправді — геноцидом українського народу. І ось комітет Сенату США у закордонних справах проголосував за таку саму резолюцію, суттєво наблизивши, сподіваємось, остаточно рішення Сполучених Штатів (на вищому законодавчому рівні) з оцінки цієї страшної катастрофи в історії нашого народу. Думається, не треба говорити про значення цього — аж ніяк не символічного кроку.

Співавторами резолюції виступили понад 20 сенаторів від обох провідних партій, і, що суттєво, співголова групи дружби з Україною в Сенаті США Портман підкреслив, що «ця важлива резолюція вшановує пам’ять мільйонів українців, які постраждали від жорстокої політики Йосифа Сталіна з використання голоду як зброї, щоб спробувати зламати прагнення України до незалежності від радянського гніту. І нині, наголосив сенатор Портман, Україна продовжує боротися, щоб «захистити свою незалежність і суверенітет перед лицем російської агресії».

Якщо США на вищому рівні публічно кваліфікують голодомор 1932—1933 р. в Україні як геноцид (є підстави очікувати цього, хоч попереду ще голосування Сенату в повному складі), то це буде знаковою, винятково важливою подією для нашої держави. Це означатиме, що будь-який злочин (а передовсім, може, злочин геноциду), хай би скільки років не минуло після його скоєння (в цьому випадку 85), буде названо на весь світ вищим законодавчим органом найвпливовішої держави планети тим, чим він є — продуманим, заздалегідь спланованим винищенням народу. Справедливість, бодай лише політична, настане.

Коментуючи цю важливу подію, ми не можемо оминути два моменти. По-перше, — це перемога багатьох чесних українських істориків і, особливо, нашого незабутнього Джеймса Мейса. Бо саме він впродовж трьох десятиліть, починаючи від часів роботи в Комісії Конгресу США, неспростовно доводив: голодомор був не жахливим прорахунком Сталіна, а свідомим і продуманим курсом на упокорення України за будь-яку ціну.

Також є чудові підстави для оптимізму. Ми пам’ятаємо, як шалено опиралася Росія саме такому політико юридичному рішенню як на рівні ООН, так і на рівні провідних держав Заходу. І ось тепер ця резолюція. Її справді можна назвати Перемогою.

Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ