Свобода, друже мій, священна, це одна з найбільших цінностей, яку ми повинні врятувати за будь-яку ціну.
Ернесто Сабато, аргентинський письменник, фізик і художник

14 грудня 1845 р. в Україні народився пророк

Його ймення – Тарас ШЕВЧЕНКО
14 грудня, 2018 - 13:00

Саме такою є дата (хай і за старим стилем), що стоїть під Шевченковим посланням

«І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ»

Практично всі українці, хто відвідував школу і уроки української літератури, знають цей твір. Тільки не всі розуміють, що йдеться про ВИТВІР ПРОРОКА, себто людини, чий дух набув здатності прозирати сутність буттєвих процесів, здатності судити про них з точки зору Бога, найвищих моральних установок (оте саме диво, якому чудувався Іммануїл Кант: моральний закон в нас, в людині; жодних причинно-наслідкових зв’язків з"яви того закону простежити неможливо!).

В ПОСЛАНІЇ йдеться про національне буття, національну історію. Шевченко справді займає позицію ПРОРОКА, себто позицію ІСТИННОГО ЗНАННЯ – МОРАЛЬНОГО ЗНАННЯ! От ся універсальність і унікальність знання дозволяє зрозуміти, чому досі заледве не кожне речення ПОСЛАНІЯ лишається живим і актуальним… Бо ж моторошне відчуття, що ці рядки написані людиною, яка знає про нас, сьогоднішніх, все.

І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ

МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ

Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть.

Соборно[е] послание Иоанна. Глава 4, с. 20

І смеркає, і світає,

День божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

Тілько я, мов окаянний,

І день і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

І не бачить, і не знає —

Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

І Господа зневажають,

Людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають,

А що вродить? побачите,

Які будуть жни?ва!

Схаменіться, недолюди,

Діти юродиві!

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся,

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля [...]

І знаменитий фінал - і ЦЕ ЗВЕРНЕННЯ ПРОРОКА:

Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата —

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечерній

Тихо засіяє...

Обніміться ж, брати мої.

Молю вас, благаю!

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments