Якщо наші королі задумали змінювати конституційні основи, то ми міняємо королів, а не Конституцію
Вінстон Черчілль, письменник, прем'єр-міністр Великобританії

Коли приходять зміни

Саме на селі бібліотека залишається єдиним реальним інститутом, здатним задовольнити різні запити громадян
4 червня, 2020 - 11:28

Для мене особисто стан сільської бібліотеки чи бібліотеки об'єднаної територіальної громади – значною мірою показник розвитку населеного пункту та його орієнтирів на майбутнє.

Так, сьогодні хочеться поговорити про становище та перспективи сільських бібліотек – завдяки і всупереч чому вони виживають і розвиваються, що є вирішальним у долі сільських бібліотек і як ситуацію можна змінити на краще.

Але для початку статистика.

Станом на 01.01.2019 р. мережа публічних бібліотек України налічувала 15 662 заклади, 81% (12 749) із яких становлять сільські бібліотеки.

Майже 28% (3548) сільських бібліотек мають комп’ютери. Є області, в яких відсоток комп’ютеризованих сільських бібліотек у рази менший: Львівська (10%) та Чернігівська (7,5%). Значно краща ситуація в Миколаївській (46%), Вінницькій (42%), Дніпропетровській (42%) та Луганській (40%) областях.

Доступ до мережі Інтернет надають своїм користувачам 19,6% сільських бібліотек (2 499). [1]

Попри те, що темп комп’ютеризації сільських бібліотек дещо повільний, ніж у місті, проте у сільської бібліотеки є низка переваг, наведу деякі з них.

Сільська бібліотека є максимально наближеною до населення, тобто своїх користувачів (реальних та потенційних). Зазвичай постійними користувачами бібліотеки в селі є приблизно 25–30 % його жителів (у місті цей показник нижче 20%). У багатьох населених пунктах бібліотека є центром суспільного і культурного життя, єдиною установою, що надає безкоштовне користування книгою, придбання яких не завжди передбачене сімейним бюджетом сільських мешканців.

Бібліотеки користуються найбільшою популярністю в сільського населення серед закладів культури. Так, за результатами дослідження «Сільська бібліотека на мапі України» (2007–2008 рр.) 83% респондентів відзначають, що основним місцем проведення дозвілля є бібліотека.

Сучасна бібліотека, яка працює в селі, незалежно від її типу і виду, охоплює своєю діяльністю, по суті, всі соціальні групи жителів села, допомагаючи їм вирішити свої численні освітні та самоосвітні проблеми. Таким чином, найбільші зміни зазнали функції саме сільських бібліотек, навіть більшою мірою, ніж міських. Саме на селі бібліотека залишається єдиним реально діючим інститутом, здатним задовольнити різні запити громадян. Завдяки такій поліфункціональності, бібліотека виступає сьогодні як фактор створення єдиного соціокультурного простору.

Для прикладу декілька функцій сільських бібліотек:

• збереження історії та культурних традицій регіону. Навіть найменша сільська бібліотека збирає і зберігає місцеву історію, роками накопичує місцевий інтелектуальний і інформаційний потенціал, створюючи найважливіший ресурс місцевої громади.

• участь у культурній реабілітації соціально незахищених людей. Залишаючись гарантом права громадян на вільний доступ до інформації, на безкоштовність основних бібліотечних послуг, сільська бібліотека продовжує традиції просвітництва, сприяє соціально-культурної адаптації таких груп, як діти, молодь, безробітні, пенсіонери.

• сприяння розвитку місцевого самоврядування та формування місцевої громади. В рамках цієї функції сільський бібліотекар не тільки реальний помічник сільського керівника, але часом ініціатор і організатор участі місцевого населення в рішенні соціальних проблем регіону тощо.

Розуміючи, яку надважливу роль відіграє одна бібліотека у маленькому населеному пункті, я вірю, що  у сільських бібліотек може бути фантастичний розвиток. Кажу «може», тому що це залежить від бажання представників влади, громади та бібліотеки. Буває так, що каталізатором змін у роботі сільських бібліотек є вимоги державної влади; професійного бібліотечного співтовариства або місцевої громади (локального сільського соціуму). Але найкращим варіантом є такий, коли влада-бібліотека-громада об’єднують свої зусилля та напрацьовують єдиний вектор розвитку своєї бібліотеки, а отже, культурної та соціальної сфери населеного пункту.

Інноваційну модель сільської бібліотеки можна зобразити як поєднання чотирьох просторів:

• для навчання;

• для натхнення / творчості;

• для зустрічей / центр громади;

• для подій, у т.ч. культурних.

А ключовими факторами та умовами осучаснення сільської бібліотеки є такі.

КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ ТА ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ІНТЕРНЕТУ

Найважливішою умовою трансформації діяльності сільської бібліотеки є її комп’ютеризація, яка дасть змогу значно підвищити ефективність роботи, поповнити інформаційні ресурси бібліотеки й підвищити рівень обслуговування різних верств населення, у селах необхідно створити відповідні умови для розвитку сучасних інформаційних центрів.

Завдяки цьому в сільських бібліотеках громада може отримати такі сучасні послуги, як безкоштовний інтернет (доступ до важливих ресурсів та інформації); інтерактивне навчання (інформація та підготовка до вступу у ВНЗ України, навчання й самоосвіта); розвиток бізнесу та сільського господарства (інформація про інновації й розробки); онлайн-платежі (купівля квитків, банківські операції, замовлення товарів через Інтернет); хобі та дозвілля (участь у конкурсах і майстер-класах, ігри та соціальні мережі); скайп-зв’язок (безкоштовне спілкування з рідними й близькими в режимі онлайн), послуги з працевлаштування тощо.

ФОНД БІБЛІОТЕКИ

Має відбуватись систематичне поповнення книжкового фонду сільської бібліотеки сучасними виданнями різноманітної тематики на всіх носіях (друковані, електронні, аудіокниги тощо). У сільській бібліотеці мають бути видання українських сучасників, професійна та бізнес-література України та світу, література іноземними мовами, дитяча література із доповненою реальністю тощо.

Саме тоді сільська бібліотека перетвориться в надійного помічника в освіті й самоосвіті її мешканців протягом усього життя.

ПРОСТІР (УСЕРЕДИНІ ТА НАВКОЛО)

У сільській бібліотеці має бути комфортно та приємно читати, зустрічатись, відвідувати освітні та культурні заходи. Оскільки площа сільських бібліотек зазвичай невелика, то необхідно, аби простір легко адаптувався під потреби користувачів. У бібліотеці має бути проведений капітальний ремонт приміщення, має бути прибраною прилегла територія – там можна організувати літні читальні майданчики.

І обов’язково бібліотека має бути інклюзивною та відкритою для всіх більше ніж 2-3 години на добу.

ЛЮДИ, ЗНАННЯ

Разом зі зміною функцій сучасної бібліотеки змінюється й роль бібліотекаря та набір його професійних вмінь. Має відбуватись постійне підвищення професійного рівня сільських бібліотекарів, навчання персоналу практичним навичкам використання нових технологій.

Сьогодні бібліотекар має бути транслятором ідей та трендів, фасилітатором знань.

Без трансформації сільських бібліотек у сучасні публічні креативні простори не можна говорити про створення єдиного національного інформаційного простору. Адже сільських бібліотек в Україні понад 12 000 і обслуговують вони понад 5 млн громадня.

Оксана БОЯРИНОВА, членкиня ВГО Українська бібліотечна асоціація

[1] За матеріалами збірника "Бібліотечна Україна в цифрах" (Бібліотечна Україна в цифрах (2017-2018 р.р.) : стат. зб. / М-во культури України, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого. – Київ : НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018. – 66 с. : табл.– Режим доступу: http://profy.nlu.org.ua/articles.php?lng=uk&pg=9225)

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ