Нація без державности є покалічений людський колективний організм.
Володимир Винниченко, український прозаїк, драматург, політичний і державний діяч. Перший голова Директорії УНР

Не «Шумом» єдиним

17 травня, 2021 - 10:52

Безперечно, чимало українців з інтересом слідкуватимуть за виступом нашого гурту Go_A на цьогорічному Євробаченні. Справді, представлена ними пісня «Шум» виглядає незвично – принаймні для Євробачення. І справа не лише в тім, що виконується вона українською мовою. Всі інші пісні практично лунатимуть там англійсько. «Шум» же – це осучаснена інтерпретація глибинних пластів українського фольклору. 

Справді, українська народна культура надзвичайно багата. Далеко не повністю вона була осмислена й освоєна. І не завжди використовуємо цей скарб у сучасній культурі. Go_A якраз уміло його використовує. Чи стане цей гурт переможцем на Євробаченні – питання. Але він цілком може стати одним із фаворитів цього пісенного конкурсу, оригінально «засвітивши» обличчя української культури.

Проте гурт Go_A не один такий в Україні, який вдається до модерної (чи навіть – постмодерної) інтерпретації української народної творчості. Це роблять і інші колективи й виконавці.

Серед них своєрідною є постать Ірини Баковецької-Рачковської, яка є нині головою Рівненської організації Національної спілки письменників України, а також заступником директора Рівненського обласного центру народної творчості.

Прізвище письменниці вказує, що її предки належали до українського шляхетського роду Баковецьких, що мали своє родове гніздо біля Луцька. Але чи багато пам’ятають про своє походження? Сама Ірина Баковецька дізналася про своїх шляхетських предків зовсім недавно. А народилася вона в селищі Сосновому на Рівненському Поліссі. До речі, неподалік звідти родом відомий повстанський очільник Тарас Бульба-Боровець. Поліське походження Ірини дає про себе знати – в доброму сенсі. Зокрема, звідти її інтерес до поліського фольклору.

Попри те, що письменниця, зокрема, відома своїми «незвичними» прозовими творами «Пластилін», «Торчки», в яких розповідається про складні й проблемні речі в сучасному молодіжному середовищі, вона також є творцем жанру-перформансу «Етно-вірші», який є оригінальним явищем у нашій культурі. Це органічне поєднання своєрідної поезопрози авторки, фольклорних вставок-голосінь, голосових ефектів, мантричної ритміки та екпресивної сучаної музики. При виконанні «Етно-Віршів» маємо синтез речитативу й співу, які змінюють одне одного. У цих творах відчувається дух поліської міфології, є в них різноманітна релігійна символіка, у т. ч. й християнська, апеляція до історії й звернення до сучасного. У «Етно-Віршах» відчувається щось своє глибинне. І –  водночас сучасне, те, що зачіпає людину теперішню. Ось текст одного з етно-віршів, який Ірина Баковецька назвала «Колисанка» й присвятила своїм донькам (а їх у неї троє!):

чоло зализую мотанкам

у люльках із куклами в роті

посопують цивілізації

від крові і плоті

далекі дороги

перинатальні матриці

тривали перейми

були пологи

довбалися ночви з модрини

зціджував час із грудей України

молозиво постреволюцій

янголята маленьких теліг

херувимчики стусів

у святі свої руці

брали душі ГУЛАГів

у Дулібії-Росі

сплять праматінки світу

у підвішених люльках з лози

до античної бантини Всесвіту

“туман на покоси

ліг...”

янголята теліг

херувимчики стусів

тихенько мотають на вуса

казку діда Панаса

баби Параски легенду

і українську пісню по радіо

що стала нарешті трендом

Звісно, читання таких текстів дає лише певне уявлення про «Етно-Вірші» Ірини Баковецької. Їх треба слухати! Й справляють вони сильне враження. Не дивно, що з’явилося чимало шанувальників авторки. Озвучені «Етно-Вірші» авторки можна знайти в Ютубі. Варто лише набрати слова «Ірина Баковецька-Рачковська. Етно-рок-поезія». Будемо сподіватися, що цей жанр отримає розвиток. І з’являться його адепти. А, можливо, виникнуть і конкурси, на яких змагатимуться виконавці етно-віршів.

…Адже не даремно гурт Go_A цьогоріч пропагуватиме осучаснений український фольклор на Євробаченні.

Новини партнерів