Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Ода склу!

20 вересня, 2019 - 16:26

ХІ Міжнародний симпозіум гутного скла, що раз на три роки традиційно відкривається у Львові у першій декаді жовтня, в цьому році несподівано, але вдало розширив свою географію. На цей раз він розпочався у Києві з відкриття надзвичайно цікавих передсимпозіумних виставок у залах Національного музею українського народного декоративного мистецтва України. Це «Світове художнє скло в Україні» і«Балтійське скло», що презентує твори провідних майстрів у цій мистецькій царині з Литви та Естонії разом з персоналією художниці з Латвії Анди Мункевіци. Кураторами цього «каскаду» вражаючих імпрез гутного і кришталевого скла є директор Музею скла у Львові, завідувач кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв Михайло Бокотей і директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва України  Людмила Строкова, чиї колективи у плідній співпраці і здійснили цей масштабний проект при вагомій підтримці Українського культурного фонду.

Так у шанувальників якісного сучасного мистецтва є унікальна можливість познайомитися з раритетною колекцією Музею скла у Львові, з роботами київських художників-склярів, які зберігаються  у фондах Національного музею українського народного декоративного мистецтва України, і з шедеврами новітнього балтійського скла. Усе це твори з оригінальним образним та пластичним мисленням, що гармонійно сполучається з технічною досконалістю, знаних іноземних та українських митців – неодноразових учасників львівських симпозіумів (1989-2016 рр.).

Три виставки, які настільки органічно сполучаються між собою, що сприймаються суцільною великою експозицією, видаються вельми яскравими в розмаїтості новаторських знахідок художників-склярів, які перетворили студійне скло у територію вільного творчого пошуку. Експонати імпонують своїми оригінальними побудовами предметів, які розвивають концепцію посудних форм (Стівен Пауел «Венеційська квітка», 1995. США;Жан-П’єр Шевальє «Ваза», 2010. Франція;Майкл Роджерс «Композиція», 2007. США; Марк Естранд «Морська квітка», 2013. США); захоплюють сміливими ідеямиі їхнім яскравим втіленням в різновидах декоративної склопластики (РемігіюсКрюкас «Під вітром»,2018. Литва; Іво Ліль«На хвилях життя», 2012-2018. Естонія); дивують численними засобами виразності як в асоціативно-зображальних композиціях(Пере Ігнасія«Римські портрети», 2004 р. Іспанія; Станіслав Кадочніков «Пробудження», 2015. Україна), так і в абстрактних площинних та об’ємно-просторових формах (Андрій Бокотей «Левада», 2013. Україна; КадушіНакада «Об’єкти», 2007. Японія; Джей Сільтавуо «Крат і Зел», 2016. Фінляндія; ПатрікІлло «Об’єкти», 2013. Словаччина; ІндреСтульгайте «Одна з планет маленького принца», 2018. Литва) тощо.

Дуже влучно, на мій погляд, виставкова експозиція в Національного музею українського народного декоративного мистецтва України, яку побудовано на галереях другого поверху, починається для глядачів на першому поверсі з персоналії латвійки Анди Мункевіци. Вона вражає своїми експресивними гранично-умовними декоративними скульптурами на тему «Чорні коні», які сприймаються своєрідними виразними символами саме мистецтва скла. Вониніби нагадують, що скло, яке випробують вогнем, веде себе як гарячий кінь, який намагається скинути з сідла свого вершника, а майстер гути у лічені хвилини мусить приборкати цього дикого мустанга. У цій боротьбі і народжується художнє скло. 

Базова виставка цього арт-проекту «Світове скло в Україні» безпосередньо пов’язана з історією міжнародних симпозіумів гутного скла, які проводяться у Львові вже 30 років, не перериваючи своєї діяльності на відміну від інших центрів скла зокрема Новий Бор в Чехії, Вільнюс в Литві, Гусь-Хрустальний в Росії, Бардудварнок в Угорщині. Томусаме Львів уславився як визначний східноєвропейський осередок новітнього експериментального гутництва, в чому вбачається, треба віддати належне,велика заслуга ініціатора, засновника і постійного голови оргкомітету цього славетного львівського симпозіуму (від 1989 р.) народного художника України, неперевершеного маестро художнього скла Андрія Андрійовича Бокотея.

Знані у світі митці-гутники,досвідчені викладачі та початківці-студенти художніх вишів, науковці академічних та музейних установ раз на три роки прагнуть бути неодмінними учасниками цього львівського форуму скла –по-суті найдавнішого у Східній Європі,який на зламі ХХ-ХХІ ст. вважається на її території найбільш престижним.

Відзначимо, що учасники кожного з симпозіумів впродовж 30 років лишають у дарунок Львову свої твори,які традиційно експонуються на постсимпозіумних виставкахв Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького. Це дало підстави А. А.Бокотею на початку 2000-х рр. підняти передміською владою важливе питанняпро потребу створення спеціального, єдиного в усій державі Музею сучасного художнього скла. І такий музей було відкритов 2006 р. (до 750-річчя  м. Львова) у приміщенні  Історичного музею у Львові – в підвалі старовинного палацу Бандінеллі на площі Ринок, який останніми роками успішно очолює Михайло Бокотей.

Можна констатувати, що даний спільний київський і львівський арт-проект не тільки презентує світове скло в Україні, а й переконує, що українське гутництво, розвиваючись на зламі ХХ-ХХІ ст. в контексті авторського студійного скла, перебуває на злеті і заслужено отримує світове визнання.

Зоя ЧЕГУСОВА,  заслужений діяч мистецтв України

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ