Я переконаний, що економічний стан народу — се головна підстава цілого його життя, розвою, поступу. Коли стан економічний плохий, то говорити про поступ, науку — пуста балаканка.
Іван Франко, український письменник, поет, публіцист, громадський діяч, перекладач

Тоніно Гуерра - 100 літ несамотності

17 березня, 2020 - 11:15

АНТОНІО «ТОНІНО» ГУЕРРА (італ. Antonio Tonino Guerra ; нар. 16 березня 1920, Сантарканджело-ді-Романья, Італія — пом. 21 березня 2012, Сантарканджело-ді-Романья, Італія) італійський поет, письменник та сценарист, співпрацював з Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Андрієм Тарковським, Франческо Розі, Тео Ангелопулосом...

Фантастична фільмографія стрічок, поставлених за сценаріями (незрідка в співавторстві) Тоніно Гуерри: 1960 — Пригода, 1961 — Ніч, 1962 — Затемнення, 1964 — Червона пустеля, 1966 — Фотозбільшення / Blow-up, 1970 — Забріскі-пойнт, 1982 — Ідентифікація жінки - усі М.Антоніоні; 1964 — Шлюб по-італійськи ,1970 "Соняшники" Вітторіо де Сіка,1965 — Казанова '70,  1973 — Амаркорд, 1983 — І корабель пливе… Федеріко Фелліні, 1988 — Пейзаж у тумані Тео Ангелопулос

... і багатьох інших.

Тоніно справді був великим поетом і надзвичайно винахідливим сценаристом. Це він побився об заклад (здається, з Фелліні), що напише повноцінний сценарій 10-секундного фільму. І виграв, написавши таке: Кімната, молода жінка сидить перед телевізором, на якому ми бачимо ракету, що злітає в небо. Відлік секунд: 3, 4, 5, 6... Жінка піднімає трубку телефону і каже: "Він відлетів, приходь...".

Останні 37 років життя його дружиною була росіянка Лора, колишня редакторка "Мосфільму". Одного разу, чи 1995 чи 96 року, ГУЕРРА та Лора приїздили в Україну, на кінофестиваль анімаційного кіно "Крок". Разом з усіма мандрував пароплавом Дніпром униз, до Чорного моря, в Крим... У фестивальній програмі був фільм "Лев із сивою бородою" Андрея Хржановського за сценарієм ГУЕРРИ.

Був знайомий із Сергієм Параджановим (їх познайомив Андрей Тарковський), який називав його Штаніно Гуерра.

Шлюб Гуерри і Лори тривав 37 років. Тоніно написав якось: "Сьогодні шлюби недовговічні і колишні закохані позбавляються великого відкриття - як це прекрасно йти разом, тримаючись за руки, до смерті [...] Втрата такого тривалого зв"язку трагічніша, аніж втрата кохання і тим більше фізичної насолоди. Ця втрата і є ссправжньою, глибокою самотністю, абсолютна пустка. Мені пощастило. Мені буде 90, а поруч зі мною Лора - моя дружина, яку я знайшов у Росії понад тридцять років тому.".
А далі Гуерра наводив приклад Фелліні і його дружини Джульєтти Мазіни. "За Фелліні полювали всі жінки світу, але його останній жест був справжнім гімном любові до Джульєтти - практично паралізований він утік з клініки, коли дізнався, що вона помирає в одній із клінік Риму. Він подолав п"ятсот кілометрів і ліг з нею поруч. А коли помер Фелліні не стало й Джульєтти..."

Новини партнерів