Жодного стосунку
В справі серійного вбивці Чарльза Менсона, злочинам якого цього серпня виповнилося рівно пів століття, окрім усього іншого, вражає те, що він кінець кінцем отримав що хотів. Власне, до 1969 року Чарльз був таким собі кримінальником-рецидивістом, що опанував у тюрмі деякими навичками маніпулювання. Вийшовши після чергової відсидки, потрапив у самий епіцентр руху хіпі в Каліфорнії й заснував секту з безоглядно відданих йому дівчат і хлопців, назвавши її «Сім’єю».
Якщо не рахувати зовсім уже безумних планів про всеамериканську революцію шляхом провокування міжрасової війни, то, схоже, найбільшою пристрастю Чарльза, більшою навіть, аніж кровожерливість і жадання влади, було нестримне, всепожираюче марнославство. Він цілком серйозно розглядав себе новим Месією, вважав себе рівним «Бітлз», чий «Білий альбом» підказав йому деякі з його хворобливих ідей. Після того, як «Сім’я» за його наказами протягом 4 днів звіряче вбила 9 людей, серед яких була вагітна дружина культового на ту мить режисера Романа Поланскі, кіноакторка Шарон Тейт, — став знаменитістю ще під час суду. До самої його смерті у в’язниці 2017-го записи його пісень неодноразово видавалися, потік листів і візити від шанувальниць і шанувальників не припинялися.
Насправді у феномені слави «голівудського м’ясника» немає нічого принципово нового. Для багатьох бунтівників і радикалів постать Менсона цілком відповідала уявленням про боротьбу з «системою»: знедолений чоловік, який все свідоме життя провів у неволі, зібрав довкола себе таких само знедолених і порішив кількох капіталістичних свиней.
Але це вже проходили неодноразово в різних країнах: з’являвся непоказний на вид, але галасливий вождь, задурював голови молодим і нацьковував їх на багатих/євреїв/іновірців. Менсон просто опинився у правовій стабільній державі й був нейтралізований. А за інших обставин міг би увійти в історію як мудрий керманич і батько народів.
Цей нев’янучий сюжет — про те, наскільки легко можна продати будь-яку, навіть цілковито людожерську концепцію, якщо упакувати її в найяскравішу з усіх можливих оболонок — мас-медіа, масової культури, ефектної пропаганди. Про те, наскільки багато людей, втомлених рутиною повсякдення, готові побігти за першим-ліпшим гуру, який забезпечить їм найкращий обман.
Який це стосунок має до України?
Та жодного.
