Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна.
Іван Світличний, український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960—1970-их років, репресований

«Аполло» майже не видно

Нові санкції проти Росії й вислання російських дипломатів є неминучими
12 вересня, 2018 - 15:18

З’явилася інформація, що героїчних російських розвідників-отруйників, які переховуються під псевдонімами Олександр Петров та Руслан Боширов, допоміг ідентифікувати черговий кріт британської розвідки в одній з російських спецслужб. Нібито його, як повідомила британська газета The Daily Express, було завербовано агентом служби зовнішньої розвідки Сполученого Королівства, який видав себе за арт-дилера. Причому процес вербування відбувався протягом декількох місяців, і, як можна зрозуміти з повідомлення, співробітник російського посольства в Італії, який сам під прикриттям збирав секретну інформацію про НАТО, зламався і погодився на співпрацю лише після історії з отруєнням Скрипалів. Цього дипломата, який отримав у британців кодове ім’я «Аполло», в результаті спецоперації було таємно перевезено до Великої Британії у квітні. Москва на разі, зауважимо, про зникнення якихось російських дипломатів в Італії не оголошувала. Зрозуміло, що всієї правди про свою діяльність, причому як про успіхи, так і про невдачі, жодна розвідка не повідомляє, принаймні тоді, коли йдеться про ще актуальні події. Тому не дивно, що не повідомляється ні справжнє прізвище дипломата-перебіжчика, ні його посада. Як можна зрозуміти, саме «Аполло» упізнав Петрова й Боширова як співробітників ГРУ. В цьому випадку логічно припустити, що він сам представляв те саме відомство, яке тепер сором’язливо називають просто Головним управлінням. При цьому «Аполло» міг бути як співробітником апарату російського військового аташе у Римі, тобто бути «легальним» розвідником, так і працювати під прикриттям, так би мовити, цивільного дипломата. Також не можна в принципі виключити, що перебіжчик насправді був співробітником ФСБ або СЗР, а з отруювачами Скрипалів просто брав участь у якійсь спільній операції і тому знає їх справжні імена та прізвища.

Тут набагато цікавіше інше — реальний час вербування британцями агента на прізвисько «Аполло». Якщо вірити версії The Daily Express (а ця газета, прямо скажемо, не найавторитетніша в Англії), грушника було завербовано зовсім нещодавно, всього через кілька тижнів після того, як стало відомо про отруєння Скрипалів, і через лічені тижні або навіть дні було евакуйовано на Британські острови. «Аполло» нібито заявив про своє бажання емігрувати, оскільки не сподівається на швидке завершення тривалого конфлікту Кремля із Заходом. Конфлікт із Заходом існував і рік тому, причому без будь-яких виразних перспектив його швидкого вирішення. Однак тоді «Аполло» про еміграцію не думав, хоча вже, очевидно, перебував в Італії. А ось після того, як стало відомо про отруєння екс-полковника ГРУ та його дочки, раптом різко захотів емігрувати.

Виходить, що англійська розвідка заради того, щоб розкрити якомога більше обставин отруєння у Солсбері, не стала експлуатувати цінного агента протягом певного тривалого періоду часу, а вважала за краще фактично відразу розкрити його, задовольнивши прохання «Аполло» про негайну евакуацію до Англії, щоб отримати додаткові докази проти Кремля. Що ж, такий варіант можливий. Не можна виключити, що потрясіння, пережите від отруєння Скрипалів, і особливо від явно демонстративного способу, яким це було зроблено, змусило «Аполло» поспіхом обрати свободу і стати рішучим противником путінської диктатури. Таке в історії розвідки бувало, й неодноразово. До того ж британці напевно за допомогою записів відеокамер вирахували тих, хто отруїв Сергія Скрипаля та його дочку в лічені дні після отруєння. І коли вони пред’явили «Аполло» фотографії підозрюваних, а він упізнав у них своїх товаришів по службі, це могло стати важливим додатковим фактором, який спонукав російського розвідника перетворитися на перебіжчика. Можливо, він серйозно побоювався, що начальство може доручити йому співучасть в аналогічній місії з ліквідації когось із неугодних. Одне тільки у цій версії насторожує. Якось надто вже гладко в ній все складається. Тільки-но британці завербували російського агента, і він відразу впізнає підозрюваних в отруєнні Скрипалів. У реальному житті таке, звичайно, трапляється, але нечасто. Тим паче британська розвідка могла запідозрити тут російську провокацію. Цілком можна було припустити, що «Аполло» намагається пустити британців по помилковому сліду, виступаючи як подвійний агент і називаючи як справжні такі імена й прізвища Петрова та Боширова, яких вони насправді ніколи не мали.

Тому імовірнішою мені видається інша версія. Насправді «Аполло» працював на МІ-6 вже протягом кількох років, причому жодних сумнівів в якості інформації, що їм постачається, в Лондоні ніколи не виникало. Не виключено, що за допомогою «Аполло» раніше вже вдалося викрити якихось російських агентів. Тому британський уряд не має жодних сумнівів у проведеній «Аполло» ідентифікації Боширова й Петрова. А піти на його евакуацію вирішили як через загрозу провалу (коли агент такого рівня працює хоча б кілька років, ризик його викриття стає дуже високим), так і для того, щоб він публічно міг викрити Росію в отруєнні Скрипалів. А версія про те, що працювати на МІ-6 його спонукала саме звістка про отруєння в Солсбері, знадобилася для того, щоб створити найбільш прийнятну для піар-цілей версію переходу «Аполло» на бік Англії. Одна річ, коли показання дає людина, що вже багато років співпрацює з британською розвідкою, і зовсім інша, коли заявляється, що до такої співпраці його змусило лише отруєння Скрипалів. До речі, я як і раніше вважаю, що пара, отруєна в Еймсбері, стала жертвою нової порції Новачка, а не тієї самої, що була використана в Солсбері. В цьому разі можна припустити, що нова команда чистильників, яка прибула з цією партією, також мала завдання спробувати знайти і ліквідувати «Аполло», але не досягла успіху в цьому.

Якщо вірити повідомленням іншої британської газети, The Daily Mirror, чистильники працювали у справі Скрипалів. Боширова та Петрова прикривали ще четверо співробітників ГРУ, що стежили за переміщеннями екс-полковника та його дочки і, ймовірно, оперативно передавали отруювачам відповідну інформацію. Ця четвірка прилетіла до Англії в один день з Бошировим і Петровим, але до інших аеропортів і без віз, оскільки використовувала паспорти людей, які є громадянами ЄС, але насправді, як з’ясувала британська поліція, зараз відбувають тюремні терміни. А Боширов і Петров до цього вже неодноразово відвідували Англію та країни Євросоюзу, тому, мовляв, вони й не викликали підозри в британських прикордонників. Але насправді одна пов’язана з ними підозріла річ все-таки була. Прикордонники повинні були звернути увагу на те, що у двох росіян, які прилетіли одним рейсом і працюють у різних компаніях, номери паспортів йдуть майже один за одним. Це був явний прокол російських спецслужб, але, швидше за все, британські прикордонники ним не скористалися. Втім, не можна виключити, що через дивні речі у паспортах спецслужби Сполученого Королівства все ж звернули увагу на Петрова та Боширова, але не вели за ними пильного зовнішнього спостереження, щоб не злякати, а поклалися на відеокамери. А оскільки спосіб, так само як і об’єкт замаху, британцям не були відомі, запобігти йому вони не змогли. Так само як і не змогли затримати Боширова й Петрова, що встигли повернутися до Москви вже через лічені години після того, як стало відомо про отруєння. Натомість не можна виключити, що через підозри проти Петрова та Боширова британські спецслужби очікували чогось подібного до отруєння Скрипалів, і тому допомогли швидко визначити отруту, що тоді врятувало жертвам Новачка життя.

Так чи інакше, після останніх викриттів з боку британського уряду й ЗМІ, на Заході навіть найзапекліші друзі Путіна не ризикують стверджувати, що отруєння у Солсбері — це провокація британських чи американських спецслужб. Тепер, якщо перефразувати відому епіграму Пушкіна: «Петров с Бошировым в постели/В убогой наготе лежал». Або, якщо процитувати слова відомої пісні іншого Олександра, Галича: «Вот стою я перед вами, словно голенький». Саме в такому вигляді російська влада постає сьогодні перед світом.

І в Росії тепер мало хто ризикує звинувачувати в отруєнні Скрипалів англійців або американців. Навіть такий близький до Кремля політолог як Олексій Подберьозкін в інтерв’ю «Євроньюс» говорить тепер, що, мовляв, спецслужби іноді ліквідують перебіжчиків, ну і що з того? Навіщо, мовляв, списи через це ламати й міждержавні відносини псувати? Тільки ось Новачок повністю розбиває версію про самодіяльність російських спецслужб. Використання такої речовини, що явно порушує підписані Росією конвенції про заборону хімічної зброї, міг санкціонувати лише сам Путін. Спецслужби використовували б набагато менш екзотичні способи вбивства. Ось соратника Березовського Глушкова просто задушили собачим повідцем. А тепер нові санкції проти Росії й вислання російських дипломатів є неминучими.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments