Авантюри Кремля можуть дорого коштувати світові
Російська влада вийшла з-під контролю і народу, і міжнародного права
Підсумки російського голосування з поправками до конституції мають дві особливості, які небезпечні за своєю суттю для миру та в майбутньому можуть дорого коштувати світові.
ДВІ ОСОБЛИВОСТІ
Перша особливість – масштаб авантюрності російської влади зростає. В Кремлі думають, що якщо їм порівняно легко і поки що практично безкарно обійшлася авантюра з анексією Криму, то масштаб авантюр надалі можна збільшувати. Тому голосування про поправки до Конституції, яке стало найбільш аномальним в російській історії, стало черговою авантюрою, яка вдалася. Що далі?
Цей тріумф фальсифікацій для Кремля з перетворення Володимира Путіна в царя увійде в історію відразу за двома показниками: по-перше, він дозволяє Путіну правити найдовше за всіх правителів Росії і СРСР, довше ніж Сталін, Катерина II і Петро І. І, по-друге, випробувано на практиці голосування протягом 7 днів, і в будь-якому місці, що відкриває небачені можливості для фальсифікацій. Не дивно, що Валентина Матвієнко вже виступила з пропозицією зробити таке голосування традиційним. Сподобалось! Авантюризм на виборах, мабуть, буде запроваджений в практику.
Друга особливість – те, що й так було в стилі Кремля, тобто фальсифікації та «керовані вибори» після цього голосування введені цими поправками в законодавче поле. Держдума вже готує 90 законів, якими всі поправки будуть конкретизовані, за їх порушення будуть встановлені санкції та покарання. Все це разом з тим доводить, що сьогодні народ Росії повністю неспроможний втримати своїх очільників від внутрішніх та міжнародних авантюр, і по-друге – воно виводить Кремль з підпорядкування також міжнародному праву, а це значить, що перед апетитами Кремля демонтовано останні перешкоди, що стримували його. Народ і надалі будуть вгамовувати пропагандою, придушенням свободи слова, забороною зібрань, репресіями проти опозиції і політичними судовими справами. На міжнародній арені головним методом просування Росією своїх інтересів стануть гібридні війни, часто з застосуванням зброї і нехтуванням міжнародного права, адже конституційний суд віднині може відмовитись виконувати будь-яку норму права чи рішення міжнародної організації, навіть ООН.
«Підсумковий результат (77,92%) виявився підозріло красивим: трохи вище, ніж результат Володимира Путіна на президентських виборах 2018 року (76,7%) і трохи більше половини (52,95%) від усіх виборців в країні, а не тільки тих, хто прийшов на дільниці — тепер Володимир Путін може з легким серцем говорити, що його підтримує більшість росіян», – пише The Bell, яка проаналізувала підсумки голосування. На зухвалість влади з голосами виборців наводить той факт, що офіційні результати дуже розходяться з даними екзитполів. Так, за даними екзитполів руху «Ні!» виходило, що в Москві «за» проголосувало 44,91% (а офіційно ж — 65,29%), у Санкт-Петербурзі «за» 36,7%, а офіційно — 77,66%.
РІВЕНЬ ФАЛЬСИФІКАЦІЙ
Відомий в Росії аналітик статистичних даних Сергій Шпількін назвав статистичні аномалії в результатах голосування про поправки найбільшими в історії російських федеральних виборів і оцінив рівень вкидань в 20-30%. За його оцінкою, якщо б голосування проводилося чесно, явка по Росії склала б приблизно 43-44%, (офіційно — 68%), а співвідношення голосів «за» і «проти» становило б десь 60% на 40%. За його твердженнями, головні докази фальсифікацій – аномальна кількість ділянок, де явка і голоси «за» кратні 5%. Це говорить про те, що результат просто підганяли під спущену згори круглу цифру. А також показове зростання числа голосів «за» при незмінності голосів «проти» на ділянках з високою явкою. При нормальній ситуації зростання явки забезпечує зростання числа голосів прихильників обох точок зору, якщо тільки це не вкинуті пачкою бюлетені з проставленим потрібним результатом.
Аналітики вважають, що «відмінність голосування від всіх федеральних виборів за останні 9 років – те, що вперше після думських виборів 2011 року фальсифікації повернулися до Москви, де після протестів на Болотній влада побоювалася спотворення результатів». Так, експерти вказували на московські аномалії в явці, коли різниця між цифрами в сусідніх дільницях, що не відрізняються за соціально-економічним складом виборців, сягала 30-40 процентів.
За підсумками голосування аномалії видно і в підрахунку голосів, пояснює Сергій Шпількін, 40% від усіх голосів «за» у Москві забезпечила чверть ділянок. На решту 75% дільниць частка голосів «за» склала 60% і менше. А в Санкт-Петербурзі ситуація ще гірша — там при фізично неможливій явці 80%, за оцінкою Шпількіна, було докину в урни до 50% голосів «за». І основна частина фальсифікацій, що і було очікувано, припала на дострокове голосування. Наприклад, співголова руху «Голос» Андрій Бузін склав графік кожного дня голосування, з якого видно, що висока частка відповідей «так» прямо припадає на високу явку в перші шість днів голосування (25-30 червня) і ніяк не корелює з явкою 1 липня. Перші шість днів забезпечили більшу частину офіційної явки – 55,7%.
ЗАКРИТА ЗОНА КРИМУ
Перелік фальсифікацій можна продовжувати, однак навіщо, якщо в Росії їх вводять в дію не зважаючи ні на протести громадян, ні на заяви міжнародних організацій. Так, в заяві Євросоюзу ідеться, що він засуджує проведення Росією голосування на окупованому півострові Крим. «Європейський Союз не визнає незаконну анексію Криму і Севастополя Російською Федерацією. Таким чином ЄС засуджує проведення голосування щодо поправок до Конституції Російської Федерації, яке завершилося 1 липня, і яке відбулося на Кримському півострові з порушенням міжнародного права», – зазначається в заяві. Євросоюз також засуджує участь у голосуванні жителів непідконтрольної українському уряду території, яким вибірково були видані російські паспорти всупереч духу Мінських угод. «Європейський Союз залишається непохитним у своїй підтримці територіальної цілісності і суверенітету України», – наголошують в ЄС.
Підвищений рівень авантюрності та агресивності Росії може призвести до нових спроб захоплення української території агресором, з метою або ж захоплення запірної дамби на каналі на Херсонщині, або ж пробивання сухопутного шляху в Крим, або ж остаточного захоплення Азовського моря. Про можливості такого ходу подій свідчать безперервні навчання російських військ у Криму та на Кубані, під кордоном з Україною в Ростовській області. Про це також заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в телепроєкті «Крим.Реалії». Він зазначив, що у майбутньому деокупація Криму неминуча, а поки Україна відповість «на кожен крок окупанта».
Міністр спробував спрогнозувати майбутню поведінку Росії на міжнародному рівні. Він вважає, що «Росія всіляко уникатиме будь-яких перемовин. Тому стратегія має будуватися на тому, щоб спонукати деокупацію не зважаючи на хотіння чи не хотіння Росії, щоб створювати умови, за яких деокупація стає неминучою. Але якраз той факт, що росіяни розказують про Крим, як про закрите питання, свідчить про те, що вони вимушені на цьому постійно наголошувати. Бо якби воно було дійсно закрите, то Росія б про це не мала говорити».
При цьому міністр наголосив, що Україна повинна не вимагати від Росії репарацій, а виключно звільнення захопленої території. «Заплатіть гроші – і все буде нормально?» Ні! Стратегія абсолютно інша. Ми тому і кажемо, що відбувається тимчасова незаконна окупація, наголошуючи, що явище тимчасове, незаконне за міжнародним правом. <...> Безумовно, компанії мають право позиватися. Для нас дуже важливо, щоб в судових процесах жодним чином не визнавалася юрисдикція Російської Федерації у ширшому статусі, ніж у статусі держави-окупанта».
На сьогодні Крим – це закрита зона, в яку Росія не пускає представників міжнародних організацій. «Нам потрібен доступ, наприклад, міжнародного Червоного Хреста, правозахисників на територію окупованого Криму. Саме для того, щоб фіксувати факти та на їх підставі далі здійснювати тиск. Але Росія робить все, щоб ці місії не відбувалися, щоб Крим залишався закритою зоною. Або намагається зробити такий дизайн візитів, щоб це було «потьомкінське село» та все відбувалося за сценарієм ФСБ».
