Ми досі ще рятуємо дистрофію тіл, а за прогресуючу дистрофію душ – нам байдуже
Василь Стус, український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, представникі культурного руху шістдесятників, Герой України

Чарівний дзвінок

В України з’явилася реальна надія на деескалацію на лінії фронту на Донбасі
5 квітня, 2021 - 19:05

«Воєнна тривога», яку Кремль влаштував поблизу кордонів України, одну зі своїх цілей досягла: адміністрація Президента США Джо Байдена визначилася зі своєю позицією щодо Українита конфлікту на Донбасі. 2 квітня Байден нарешті зателефонував Володимиру Зеленському та запевнив його в непохитній американській підтримці суверенітету та територіальної цілісності України перед лицем російської агресії, що триває на Донбасі та Криму. Президент США говорив про стратегічне партнерство з Україною і заявив про підтримку плану Зеленського щодо боротьби з корупцією та просування реформ, що грунтуються на демократичних цінностях. Байден назвав такі реформи осердям євроатлантичних прагнень України.

Того ж дня, але ще до дзвінка Байдена Зеленському, прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив про  ситуацію, яка «дуже лякає», на лінії зіткнення на Донбасі та про «численні провокації» з боку Збройних Сил України. Чи випадковим є цей збіг — що заяву Пєскова та дзвінок відбулися в один день? Гадаю, ні. Річ у тім, що дзвінку Байдена передував інший дзвінок, який 29 березня зробив голова Об’єднаного комітету начальників штабів збройних сил США генерал Марк Міллі своєму російському колезі генералові Валерію Герасимову. Звісно, подробиці таких розмов ніколи не розкриваються, хіба що десятиліття по тому — в мемуарах. Але Пентагон, коментуючи дзвінок Міллі Герасимову, не приховув, що однією з причин цього дзвінка стало занепокоєння перекиданням російських військ до українських кордонів.

Після цього дзвінка Міллі 31 березня зателефонував Головнокомандувачеві ЗСУ генералові Руслану Хомчаку. Подробиці цієї розмови також не розголошуються. Але можна припустити, що Міллі дав зрозуміти Герасимову, що реакція Америки на можливий напад Росії на Україну буде максимально жорсткою. І, вочевидь, російський колега запевнив американця, що війни не буде, як не буде і подальшого загострення ситуації на Донбасі та поблизу українських кордонів. А Міллі потім повідомив цю радісну новину Хомчаку. Цілком ймовірно, російську сторону також поінформували про майбутній дзвінок Байдена Зеленському. І Пєскову звеліли востаннє навеси страх на українську та світову громадськість, розуміючи, що після дзвінка Байдена такої можливості вже не буде. Характерно, що після дзвінка Міллі Герасимову зменшилася також активність військ Асада та його союзників у Сирії. Певно, начальники російського та українського генштабів не лише Україну обговорювали.

Дзвінок Байдена, поза сумнівом, слугував сигналом Берліну та Парижу. До цього вони уникали публічно висловлювати стурбованість концентрацією російських військ поблизу кордонів України, можливо, щоб не завадити «Північному потоку-2». Але після дзвінка Байдена Зеленському подальше мовчання щодо російської загрози Україні для Німеччини та Франції є зовсім незручним. Виступити проти позиції свого головного союзника, поклавши, наприклад, «однакову відповідальність» за ескалацію напруження на Донбасі на обидві сторони конфлікту, Макронові та Меркель вже не вдасться. Тому у спільній заяві МЗС Франції та Німеччини йдеться про те, що вони занепокоєні зростанням кількості порушень перемир’я на сході України. Як наголошується в заяві, «ми уважно стежимо за ситуацією, зокрема за переміщеннями російських військ, і закликаємо всі сторони виявляти стриманість та до зусиль щодо якнайшвидшої деескалації». Водночас висловлюється підтримка суверенітету й територіальної цілісності України та надія на те, що буде усунуто всі перешкоди для роботи Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ.

Тон Берліна і Парижа, звісно, не такий різкий, як у Президента США, але принаймні Німеччина і Франція не ставлять Росію й Україну на одну дошку. Можливо, Кремль, влаштувавши загострення навколо України, сподівався, що США відреагують більш-менш рівновіддалено, закликавши всі сторони конфлікту до стриманості. Хоча після того, як американський президент публічно назвав свого російського колегу вбивцею, зрозуміло було, що такі надії побудовані на піску. А тут ще французька сторона заявила про свою незгоду з німецької позицією щодо «Північному потоку-2», оскільки побоюється реалізації цього проєкту, бо він може зумовити посилення залежності від Росії. Ймовірно, ця заява пов’язана, зокрема, з американською позицією з цього питання. Байден виявився настільки ж рішучим противником «Північного потоку-2», як і його попередник. А Франція зараз зацікавлена ??в тому, щоб нормалізація відносин США і Євросоюзу, що значно погіршилися за Трампа, відбувалася якомга швидше. І зближення позицій з Вашингтоном щодо спірного газопроводу може слугувати цій меті.

У Києва тепер з’явилася реальна надія на деескалацію на лінії фронту на Донбасі. Також Зеленський буде ще вільнішим у своїх діях проти Віктора Медведчука та інших проросійських олігархів, та й взагалі проти всіх проросійських сил та організацій в Україні. Гадаю, не випадково після дзвінка Байдена Зеленський запровадив санкції проти «Россотрудничества», яке де-факто є таким самим придатком російських спецслужб, яким був його попередник «Союз советских обществ дружбы с  зарубежными странами» (ССОД), та ще 10 російських компаній та організацій. Але було б дуже погано, якби підтримку Америкою України проти російської загрози Президент України та його оточенням сприйняли як готовність закрити очі на те, що в Україні буксує боротьба з корупцією і реформи системи правосуддя та інших інститутів влади. Але тут принаймні втішає те, що після розмови з Байденом президент Зеленський оголосив про заповадження санкцій проти кількох десятків компаній, зокрема російських, та 10 фізичних осіб, безпосередньо пов’язаних із тіньовими схемами на митниці, до того ж серед них такі «королі контрабанди», як Вадим Альперін та Володимир Дідух. Водночас було звільнено понад 100 працівників митної служби України, зокрема 17 керівників митниць та митних постів. Якщо й надалі боротьба з корупцією та тіньовими схемами триватиме такими темпами, то у нинішнього покоління українських громадян з’явиться шанс дожити до вступу країни до НАТО та Євросоюзу.

Газета: 
Новини партнерів