Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Чи відбудеться останній російський наступ

30 квітня, 2022 - 20:28

Найважливіша подія останніх днів – ухвалення американським Конгресом закону про ленд-ліз для України. Як і в Сенаті, у Палаті представників він пройшов практично одноголосно – лише 10 голосів «проти». Тепер порядок постачання американських озброєнь Україні буде суттєво спрощено. Більше не знадобляться складні бюрократичні узгодження, і буде знято формальні обмеження на постачання будь-яких видів неядерних озброєнь. Конгресмен-демократ Джеймі Раскін заявив при голосуванні законопроекту, провівши паралель з програмою ленд-лізу періоду Другої світової війни: «Схвалення подібного документу дало можливість Великобританії та Вінстону Черчіллю продовжувати боротьбу і пережити бомбардування Великобританії фашистською Німеччиною до вступу Сполучених Штатів у війну. Президент Зеленський заявив, що Україні потрібні озброєння, щоб вистояти, і президент Байден відповів на цей заклик».

Більше того, Байден також вніс до Конгресу законопроект про виділення додаткових 33 млрд. доларів для допомоги Україні, з яких понад 20 млрд. доларів припаде на власне військову допомогу. Президент та інші представники американської адміністрації неодноразово повторювали, що не дадуть Путіну здобути перемогу над Україною. Запит на виділення такого великого пакету переважно військової допомоги доводить, що Америка готова підтримувати Україну і в тому випадку, якщо нинішня війна набуде затяжного характеру і триватиме до кінця нинішнього року, а то й загалом кілька років. Але, гадаю, багаторічною вона все-таки не буде. Президент Володимир Зеленський, подякуючи Америці за ленд-ліз, наголосив: «Я вдячний Сполученим Штатам, президенту Байдену та Конгресу за аналог знаменитої програми ленд-лізу, яка дуже допоможе у боротьбі проти Росії, проти російських загарбників, яка дуже допомогла у боротьбі проти нацистів під час Другої світової війни. Я впевнений, що зараз ленд-ліз допоможе Україні та всьому вільному світу здолати ідейних спадкоємців нацистів, які розв'язали війну проти нас на нашій землі».

Якщо важке озброєння надходитимуть в Україну наростаючими темпами, то вже до кінця травня ЗСУ, можливо, зможуть отримати якісну перевагу в бойовій техніці та надійно закрити українське небо для російської авіації та крилатих ракет. І тоді безпосередньо постає питання про звільнення окупованих територій. Цікаво, чи розуміють у Кремлі, що час для досягнення російською армією вирішального успіху у війні дуже обмежений? А якщо розуміють, то що мають намір зробити? Застосування Росією тактичної ядерної зброї є неймовірним через непередбачувані наслідки, перш за все, для самої Росії. Набагато більш реалістичним сценарієм видається варіант концентрації максимуму російських сил та коштів на якійсь одній вузькій ділянці фронту для досягнення оперативного прориву та наступного удару у тил угрупованню українських військ, що обороняються на Донбасі. Це означатиме відмову від плану двостороннього охоплення та оточення угруповання ЗСУ, який уже фактично провалився, оскільки російські ударні угруповання виснажуються швидше, ніж українські війська, що обороняються.

Дуже цікаво, що російські експерти-пропагандисти вже почали визнавати високі бойові якості бійців ЗСУ, але пояснення цьому дають досить оригінальне: мовляв, це такі ж руські, як і росіяни, це ж єдиний народ, і тому в нинішній війні руські воюють проти руських. а руська армія, як відомо, найсильніша армія у світі. Визнати, що одні «руські» в особі російської армії начисто програють іншим «руським» в особі української армії, кремлівські пропагандисти, зрозуміло, не можуть. Найімовірнішим місцем такого посиленого удару є район Ізюму, враховуючи, що там вже зараз знаходиться найпотужніше угруповання російських військ, і його відносно простіше постачати з території Росії в порівнянні з іншими угрупованнями. Зрозуміло, що концентрація всіх зусиль і коштів на одній вузькій ділянці фронту містить у собі чималі ризики. Навіть якщо російським військам вдасться досягти оперативного прориву силами одного угрупування, що прорвалося, навряд чи можна буде оточити значні українські сили. Навпаки, ударне угруповання, яке опинилося в українському тилу і не підтримуватиметься наступом на інших напрямках, ризикує саме опинитися в оточенні. Але навряд чи російське командування матиме інший вибір.
Альтернативою може стати припинення російського генерального наступу на Донбасі та відведення військ на більш зручну для оборони лінію із залишенням частини захопленої території. Проте навряд чи Путін вже зараз схвалить перехід до оборони, що буде визнанням, що російська армія в Україні опинилася у стратегічному глухому куті. Тим більше, що немає жодних гарантій, що лінію оборони вдасться утримати, якщо прибудуть усе озброєння та засоби радіоелектронної боротьби. Щоб запобігти майбутній поразці, Путін, як можна припустити, зробить останню ставку і спробує прорватися за всяку ціну. Але для концентрації сил і коштів на ділянці прориву знадобиться перегрупування, тому найбільш вірогідний час для останнього відчайдушного наступу російської армії – це середина травня. Путін, схоже, все ще вірить у перемогу, хоча багато російських генералів і військових експертів у ній вже, як здається, зневірилися.

Адже коли українці отримають нові протикорабельні ракети «Гарпун», російський Чорноморський флот більше не зможе обстрілювати Україну «Калібрами». А перевага України в засобах РЕБ, якщо її буде досягнуто завдяки американському постачанню, змусить Росію відмовитися від нових систем наведення, і вся російська авіація та артилерія будуть змушені вести боротьбу на рівні технологій часів Другої світової війни. ЗРК середньої та великої дальності допоможуть українцям надійно закрити своє небо від ворожих літаків та ракет. А далекобійна, швидкісна та точна важка артилерія, що надходить в Україну з країн НАТО, ще збільшить російські втрати та зменшить українські. Якщо провалиться також і передбачуваний мною останній російський наступ, то російська армія навряд чи зможе утримати території, захоплені після 23 лютого, і про вихід до адміністративних кордонів Донецької та Луганської областей та утримання сухопутного коридору з Кримом Москві доведеться забути.

Новини партнерів