Нація без державности є покалічений людський колективний організм.
Володимир Винниченко, український прозаїк, драматург, політичний і державний діяч. Перший голова Директорії УНР

Дрібниці, які не є дрібницями

12 травня, 2021 - 12:44

Як, мабуть, помітили читачі «Дня», партія «Слуга народу» й однойменна фракція Верховної Ради не втомлюються хвалитися наявністю у своїх лавах висококваліфікованих спеціалістів геть з усіх питань. Чи майже з усіх.

Ось лише одна з таких яскравих, добре освічених персон. Ірина Верещук.

Вона народилася у Раві-Руській на Львівщині, 1997 року закінчила Рава-Руську середню школу з золотою медаллю, потім навчалася у Військовому інституті при Львівській політехніці, який закінчила з відзнакою за спеціальністю «Міжнародна інформація» (спеціаліст з міжнародної інформації, референт-перекладач, офіцер військового управління тактичного рівня). Після закінчення військового інституту п’ять років проходила службу на офіцерських посадах в Збройних Силах України. Паралельно навчалася на правничому факультеті Львівського університету імені Франка за спеціальністю «правознавство», а затим була слухачкою у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при президентові України. У 2010 році обрана міською головою Рави-Руської, відбула повну п’ятирічну каденцію. З 2011 року, тобто паралельно з виконанням мерських обов’язків, навчалася в аспірантурі Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, який закінчила з відзнакою. 11 листопада 2015 року захистила дисертацію на тему «Організаційно-правовий механізм удосконалення адміністративно-територіального устрою України» (за прикладом проведення реформ у Польщі) й отримала ступінь кандидата наук з державного управління. У 2015-16 роках була стипендіаткою Польсько-американського фонду Свободи за програмою ім. Лейна Кіркланда. Захистила дипломну роботу в Центрі Східноєвропейських студій Варшавського університету на тему «Участь громадян в здійсненні представницької влади в Польщі. Рекомендації для України» та отримала диплом із відзнакою. З 2019 року – народна депутатка України, голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

Ви не втомилися, знайомлячись із цією, як то кажуть, «об’єктивкою»? А я ж залишив у цьому списку лише найважливіші речі…

Іншими словами, Ірина Верещук за освітою та досвідом роботи має два основні фахи, на перший погляд, віддалені один від одного, проте насправді взаємосумісні – військовий спеціаліст із роботи з інформацією, в тому числі міжнародною (ідеться, якщо називати речі своїми іменами, передусім про розвідувальну діяльність, тільки не про банальне шпигунство, а про інтелектуальну обробку різних даних), і цивільний експерт з державного управління та взаємодії влади на різних рівнях із місцевими громадами та громадянським суспільством. А її посада у Верховній Раді дає змогу завжди бути в курсі практично всього, що діється в Україні та навколо неї, в тому числі «підкилимних» процесів різного ґатунку.

І ось недавно сталося те, що сталося. В ефірі ток-шоу «Право на владу» дистанційно, ясна річ, виступив економічний і політичний аналітик Андрій Ілларіонов, який у 2000-2005 роках був радником Путіна, а потім пішов у відставку на знак протесту проти встановлення Кремлем внутрішньої диктатури і початку зовнішньої експансії й емігрував із Росії.

Ілларіонов вів мову про терміни можливої нової масштабної агресії Кремля – тобто про питання, яке є надзвичайно актуальним для нас і для світу. На його думку, після липня поточного року ймовірність російського вторгнення до України стане високою. Тобто тоді, коли закінчаться маневри НАТО в Європі, коли, можливо, добудують «Північний потік-2» і коли почнуться масштабні російсько-білоруські маневри. «А найбільш висока ймовірність – не гарантія, але ймовірність – виникає під час проведення маневрів «Захід-2021». Але я б ще хотів звернути увагу на місце: досить ймовірно, це Північна Таврія. Це місце, де проходить русло Північнокримського каналу, який йде в Крим. Вже неодноразово російська сторона розгортає пропагандистську кампанію щодо гуманітарної катастрофи, яка розвивається в Криму через те, що туди не надходить вода. Ця територія – її досить легко зайняти, і потім її дуже легко утримувати… Це може забезпечити прісною водою Крим, там розташована Південноукраїнська атомна електростанція і ряд інших електростанцій, які сьогодні забезпечують третину електроенергії України». Іншими словами. «гуманітарна» окупація цієї території, крім усього іншого, спроможна напередодні осінньо-зимового періоду занурити Україну у темряву і холод у зв’язку з нестачею електроенергії та зменшенням прокачування газу на Захід (а то й узагалі припиненням його) українськими магістральними газогонами. Крім того, Ілларіонов нагадав про можливість висадки російського десанту на Кінбурнській косі: «Якщо там виявляться війська окупантів, тоді весь Дніпровсько-Бузький лиман виявиться замкнутим. І тоді два найбільших порти України – Херсон і Миколаїв – разом із суднобудівними і судноремонтними заводами зупиняться. Якщо ж агресор зробить те, про що пишуть російські ЗМІ, а саме захопить 80-кілометрову смугу від Очакова до Одеси, то це реальна загроза втрати Україною виходу до Чорного моря». Про небезпеку такого сценарію, до речі, ведуть в останні місяці мову й багато які незалежні українські експерти. Ну, а про те, на що перетворився Путін, який починав своє перебування на президентській посаді як начебто-реформатор, Ілларіонов знає не за чужими розповідями…

Як же зреагувала на слова Ілларіонова присутня у студії Ірина Верещук?

«Я вважаю, що це іррелевантна подача інформації. Якби тут серед нас був уповноважений Міноборони або ЗСУ, який би міг зараз пояснити людям, які проживають на південному напрямку, які хвилюються і чують такі слова і таку подачу інформації, тоді б я вважала, що це дискусія. Зараз це виглядає як елемент пропаганди», - безапеляційно заявила вона.

Я чогось не розумію. Добре, у студії відсутні ті, кого назвала нардеп, але ж є вона – людина з військовою освітою, голова підкомітету з державної безпеки і оборони парламентського комітету з нацбезпеки, оборони і розвідки, тобто та, хто повинна мати всю повноту інформації з цього питання! З якого дива тоді робити заяви такого штибу? Якщо Ілларіонов подає невірну інформацію чи просто займається пропагандою (невже путінською?), то слід спокійно й аргументовано розкласти все по поличках і показати, хто є who і що діється насправді. Ба більше: статус Ірини Верещук є вищим за «уповноваженого Міноборони або ЗСУ», за винятком хіба що міністра оборони та командувача ЗСУ. І кому ж, як не освіченій і досвідченій депутатці заспокоїти тих, хто живе поряд з окупованим Кримом і небезпідставно боїться агресорів?

Я не випадково вжив слово «небезпідставно». Адже ті, хто боїться Путіна у першу декаду травня наочно бачили, як активізувалися на півдні та сході України ті, хто молиться на Путіна й очікує на російське вторгнення. З 2014 року акцій такого масштабу з червоними прапорами, співанням «Вставай, страна огромная…» та скандуванням: «Одесса – русский город!» не було. І нехай участь у них брали не сотні тисяч людей, як твердить російська пропаганда та її пахолки в Україні, а лише десятки, все одно «п’ята колона» ніколи з часу російської агресії не почувалася так упевнено. До речі, в тому числі й завдяки депутатці Верещук, яка торік закликала до вибачень перед загиблими в Одесі 2014 року озброєними прихильниками «русского мира», чим наочно продемонструвала готовність певної частини високопоставлених «слуг» стати прислужниками «п’ятої колони». Варто згадати, що під час сумнозвісної «русской весны» Путін розпочав відкриту агресію лише тоді, коли пересвідчився у наявності в Криму та на Донбасі достатнього числа своїх змобілізованих прихильників і неготовності влади дати їм відсіч…

Увесь цей епізод, можливо, не був би вартий такої уваги, якби в ньому, як у краплині океану, не відбилися б і кадрова політика влади, і її політична незрілість, і небажання вести чесну розмову з народом, і не надто велика її готовність до реального опору агресивним планам російського імперіалізму та «п’ятій колоні» Кремля. Повторю ще раз: ідеться про найкращих «слуг»…

Новини партнерів