Кожне національне письменство, годуючись помітними і непомітними впливами од інших письменств, все-таки органічно переробляє й перетворює їх і виявляє тим натуру даної нації, її ідеали й змагання, її інтереси й потреби.
Сергій Єфремов, український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик

Гроші є. Але не всі наші

29 вересня Україна має повернути близько одного мільярда доларів за зовнішньою заборгованістю
22 вересня, 2021 - 16:11

Згідно з уточненими розрахунками Держстату, реальний ВВП України у другому кварталі поточного 2021 року знизився на 0,7% порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного чинника). У річному вимірі ВВП України зріс на 5,7% (до відповідного кварталу минулого року), що є меншим від очікувань Національного банку (7,5%). Основний внесок у річні темпи зростання ВВП у другому кварталі мали кінцеві споживчі витрати домогосподарств, які зросли на 17,4% до відповідного кварталу попереднього року, а також збільшення валового нагромадження основного капіталу — на 14,8% відповідно. Такі темпи відновлення економічної активності в державі є суттєво нижчими за аналогічні показники як розвинутих економік, так і економік країн Центральної та Східної Європи, які розвиваються. Так, у другому кварталі 2021 року економіка Єврозони зросла на 14,3% (р/р), Болгарії — на 9,9%, Естонії — на 12,9%, Чехії — на 8,2%, Угорщини — на 17,9%, Молдови — на 21,5%, Польщі — на 11,1%, Росії — на 10,5%, Туреччини — на 21,7%.

Протягом першого півріччя цього року реальний ВВП зріс на 1,8% стосовно відповідного періоду минулого року. Найбільший внесок в економічне зростання першої половини поточного року забезпечили галузі сфери послуг: фінанси і страхова діяльність (+13,6%), готельне господарство та організація харчування (+8,9%), охорона здоров’я (+6,4%), телекомунікаційні та інформаційні послуги (+6,1%), операції з нерухомим майном (+6%). Натомість, у сільському господарстві спостерігалося скорочення доданої вартості на 8%, у будівництві — на 0,9%. Додана вартість у промисловості зросла лише на 2,3%.

За елементами кінцевого споживання перше півріччя поточного року характеризувалося активним відновленням споживчого попиту з боку населення (+10,5%) та державного сектору (+3,0%). Внесок чистого експорту в реальне економічне зростання був негативним: темпи фізичного обсягу імпорту суттєво зросли (+11,7%), а темпи експорту — знизилися (-12,0%).

За оцінками Мінекономіки, які ґрунтуються на більш високочастотних галузевих індикаторах, зростання ВВП упродовж січня — липня ц. р. становило 2,1% (порівняно з падінням на 6,1% за сім місяців минулого 2020 року). При цьому зведений індекс виробництва товарів та послуг, що консолідує динаміку основних видів діяльності, зріс за сім місяців поточного 2021 року лише на 1,3% — головним чином, за рахунок зростання промислового виробництва (на 1,8%) через сприятливу кон’юнктуру світових товарних ринків, сільського господарства (на 2,5%) в результаті значного зростання врожайності основних с/г культур, а також транспорту (на 2,7%) за рахунок відновлення пасажиро- й вантажообігу на тлі послаблення карантинних обмежень. Загалом, рівень реального ВВП за динамікою зростання поточного року залишається нижчим від докризового рівня 2019 р. на 2%, що свідчить про необхідність продовження стимулюючих заходів монетарної та фіскальної політики.

БЮДЖЕТНА СФЕРА

Низький обсяг погашень ОВДП у першій та другій декадах вересня вкупі з достатнім залишком коштів на рахунку уряду в гривні обумовлює низькі обсяги нових державних запозичень. З початку вересня відбулися два аукціони Міністерства фінансів, у ході яких до державного бюджету було залучено лише 2,5 млрд гривень, із яких 2,0 млрд гривень — на термін до одного року. Середньозважена ставка державних запозичень з початку вересня становила 11,43%, що на 11 б. п. вище, ніж у серпні. При цьому під час розміщення ОВДП, яке відбулося 14 вересня, було підвищено ставки практично за всіма термінами: на три місяці — на 100 б. п. до 9,5%, на один рік — на 22 б. п. до 11,37%, на півтора року — на 19 б. п. до 11,49%. Водночас знизилася доходність за трирічними ОВДП — на 15 б. п. — до 12,30%, що може свідчити про помірність очікувань інвесторів щодо середньострокових інфляційних та девальваційних ризиків.

Незважаючи на достатній обсяг коштів уряду в гривні (понад 40 млрд гривень), його валютна ліквідність залишається обмеженою, що створює ризики на тлі необхідності здійснення виплат за зовнішньою заборгованістю, пік яких припадає на 29 вересня, коли має бути сплачено понад 1 млрд доларів США за зовнішньою заборгованістю, а також понад 13 млрд гривень за ОВДП. У порядку підготовки до проведення цих виплат Міністерством фінансів було здійснено конвертацію 1 млрд СПЗ у вільноконвертовані валюти.

За умов згортання довгострокового рефінансування НБУ попит з боку банків на ОВДП минулого тижня зменшився — їхній портфель зріс лише на 0,6 млрд гривень порівняно з 1,4 млрд гривень за тиждень 6 — 10 вересня ц. р. Також збільшили минулого тижня вкладення в ОВДП юридичні та фізичні особи (+0,9 млрд та +0,4 млрд гривень відповідно), що збільшило їхній сукупний портфель до 74,4 млрд гривень. Портфель нерезидентів зменшується протягом трьох місяців — їхні вкладення у державні цінні папери України за цей період скоротилися більш ніж на 16 млрд гривень (або на 14,5%), у тому числі за останній тиждень — на 1,7 млрд гривень.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Обмінний курс гривні до долара США на міжбанківському ринку протягом тижня перебував у боковому тренді, з огляду на збалансованість попиту і пропозиції на іноземну валюту з боку клієнтів банків (надлишок пропозиції іноземної валюти на умовах спот компенсувався переважанням попиту на умовах форвард). За таких умов валютні інтервенції Національного банку були незначними: чиста купівля іноземної валюти за минулий тиждень склала 20 млн доларів США, що учетверо менше, ніж за тиждень 6 — 10 вересня ц. р. Вплив операцій банків із валютною позицією загалом за тиждень був близьким до нейтрального.

За операціями фізичних осіб співвідношення попиту і пропозиції на іноземну валюту у вересні також залишається близьким до збалансованого. З початку вересня чиста купівля фізичними особами готівкової іноземної валюти становила 10 млн доларів США, а її чистий продаж у безготівковій формі — 9 млн доларів США. При цьому з початку року чистий продаж іноземної валюти з боку населення (у готівковій та безготівковій формі) становить майже 1,8 млрд доларів США.

ФІНАНСОВИЙ СЕКТОР

Ліквідність банківського сектору за минулий тиждень зросла до 191,6 млрд гривень (коррахунки та депозитні сертифікати НБУ). Основний внесок у її зростання забезпечили витрати із казначейського рахунку уряду, які надійшли до банківської системи (+10,8 млрд гривень). Також за минулий тиждень банкам було надано рефінансування НБУ на суму 217 млн гривень за ставкою 9,5% на термін 84 дні, натомість обсяг погашення рефінансування становив 450 млн гривень, що обумовило скорочення заборгованості банків за кредитами НБУ на суму 233 млн гривень. Загалом, заборгованість платоспроможних банків за кредитами рефінансування становить 91,1 млрд гривень (+26,9 млрд гривень з початку року).

Обсяг готівки в позабанківському обігу зріс за минулий тиждень на 1,5 млрд гривень, що частково скоротило ліквідність банківської системи. Загалом, обсяг готівкових коштів в економіці з початку 2021 року зріс на 39,8 млрд гривень і становить майже 600 млрд гривень, із яких 552 млрд гривень перебуває поза банками.

Активна реалізація державних програм продовжує підтримувати кредитну активність банків. Протягом минулого тижня за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» банками було видано 349 кредитів на загальну суму 939 млн гривень (з початку дії програми — 62,3 млрд гривень), із яких 618 млн гривень — на поповнення обігових коштів підприємств, 177 млн гривень — на рефінансування попередньо наданих кредитів. За програмою «Доступна іпотека 7%» з початку дії програми підписано 838 кредитних договорів на 714,11 млн гривень. Також через інструмент державних гарантій на портфельній основі на підтримку мікро, малого та середнього бізнесу в Україні банками було надано понад 2 тис. кредитів на загальну суму 5,5 млрд гривень.

Богдан ДАНИЛИШИН, голова Ради Національного банку України

Новини партнерів