Хроніки падіння. Підсумки 16 – 18 квітня 2022 року
1. Російські емітенти готуються попрощатися з міжнародними біржами. Уряд опублікував постанову про правила збереження в лістингу депозитарних розписок російського емітента за межами РФ. У компаній буде п'ять робочих днів – з 27 квітня до 5 травня включно – на подання заяв до Мінфіну РФ щодо збереження в лістингу, йдеться в документі.
Вказана постанова підготовлена у зв'язку з прийнятим закону щодо заборони розміщення депозитарних розписок на цінні папери компаній РФ на іноземних майданчиках, що набирає чинності з 27 квітня 2022 року. Постанова визначає порядок, відповідно до якого компанії зможуть клопотати про збереження лістингу цих паперів.
Рішення про збереження лістингу або про відмову прийматиме підкомісія урядової комісії з контролю за здійсненням іноземних інвестицій. Вона зможе зробити це не лише на прохання компаній-емітентів, а й самостійно за відсутності такого звернення, йдеться у документі. Рішення мають бути винесені протягом п'яти робочих днів після того, як закінчиться п'ятиденний термін на подання звернень до комісії.
2. Вихід з ринку «Сбербанку» та ВТБ призвів до нового падіння акцій на російському фондовому ринку. Ринок акцій РФ почав тиждень зі зниження на очікуваннях щодо запровадження подальших антиросійських санкцій Заходу, незважаючи на подорожчання нафти і металів; індекс МосБіржі на закритті торгів оновив мінімум з 24 лютого, коли розпочалася війна в Україні, індекс РТС опустився нижче за 930 пунктів (мінімум з кінця березня).
За підсумками торгів, індекс МосБіржі склав 2342,63 пункту (–3,4%, на старті торгів індекс піднімався до району 2450 пунктів), індекс РТС – 926,08 пункту (–3,1%); ціни більшості blue chips на "Мосбіржі" знизилися в межах 9,1%.
Долар подешевшав до 79,67 рубля (–0,33 рубля), мінімум становив 78,76 руб. за долар після заяви голови ЦБ РФ про те, що регулятор готовий поступово й надалі пом'якшувати заходи валютного контролю, хоча повністю скасовування обмеження найближчим часом не буде.
Подешевшали розписки TCS Group (–9,1%), акції "ЛУКОЙЛу" (–7%), ВТБ (–5,5%), «Сбербанку» (–5,4% і –3,3% "префи"), "Аерофлоту" (–5%), "Яндексу" (–5%), "Газпром нафти" (–4,9%), "НЛМК" (–4,7%), АФК "Система" (–4,5%) ), розписки Ozon (–4,3%), папери " Інтер РАО" (–3,9%), "АЛРОСУ" (–3,8%), UC Rusal (–3,2%), "Газпрому" (–3,1%), "Московської біржі" (–3%), "Сургутнефтегазу" (–2,9% і –1,8% "префи"), "Татнафти" (–2,2%), "Норнікелю" (–1,8%), "МТС" (–1,7%), "Магніту" (–1,7%), "Роснефти" (–1,4%), ПАТ "Полюс" (–1,4%), "РусГідро" (–1,2%), "НОВАТЕК" (–0,8%), "ММК" (–0,6%). Подорожчали акції "Сєвєрсталі" (+0,3%).
3. Матвієнко хоче імпортозаміщення цвяхів. Спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко вважає, що у резонансній дискусії на тему імпортних цвяхів у Росії Мінпромторг зайняв неправильну позицію. 13 квітня на засіданні верхньої палати парламенту спікер сказала про те, що Росія практично не виготовляє своїх цвяхів, а закуповує імпортні. Ці слова викликали резонанс у ЗМІ, на них відреагував і Мінпромторг.
"На мій глибокий жаль, замість того, щоб проаналізувати ситуацію, розібратися, як так вийшло, що вироби, які трохи складніші за шматок дроту, ми тоннами ввозимо з інших країн, Мінпромторг радісно заявляє, що цвяхів у країні виробляється достатньо і готує бравурний прес-реліз", – написала Матвієнко у своєму telegram-каналі. "Виходить, що все добре. Може, у когось і все добре. Але наші громадяни здатні сходити до найближчого будівельного магазину та подивитися у відділі кріплення країну походження товару", – зазначила вона.
На думку спікера СФ, "це неправильний підхід", вона висловила надію, що ця публікація Мінпромторгу була непорозумінням. "Хтось вирішив проявити ініціативу і поквапився. Хочеться думати, що в цей же час, коли писався прес-реліз, у Міністерстві промисловості та торгівлі грамотні та кваліфіковані фахівці вже працювали над відповідними аналітичними матеріалами. Коректними та реалістичними. Такими, які дозволять усім нам приймати невідкладні, дуже потрібні та, головне, правильні рішення для розвитку виробництв. Ми готові їх підтримати", – заявила Матвієнко. При цьому вона наголосила, що ця дискусія не зовсім про цвяхи.
4. Експорт необробленої деревини з РФ за підсумками I кварталу 2022 року скоротився на 54% на тлі заборони на вивіз "кругляка" цінних порід і становив 1,4 млн куб. м. Про це повідомив перший заступник керівника Федеральної митної служби (ФМС) РФ Руслан Давидов.
"Обсяг вивезення "кругляка" за I квартал 2022 року порівняно з I кварталом 2021 року знизився на 54% зі зрозумілих причин: тому що в нас тепер дозволено вивозити тільки не цінні породи, це береза та осика здебільшого вивозилася. Загальний обсяг вивезення склав 1,4 млн куб. м за I квартал", – розповів він у понеділок у ході круглого столу в комітеті Держдуми з екології, природних ресурсів та охорони навколишнього середовища.
За його словами, також у І кварталі спостерігалося зниження експорту пиломатеріалів (код ТН ЗЕД 4407). "Дошка трохи "просіла" – 3,4% зниження. Усього вивезено було 5,7 млн куб. м, минулого року 5,9", – сказав Давидов. "Основні країни-імпортери російських лісоматеріалів, як завжди, Китай – 57%, Фінляндія – 18%, і далі менше 10% – Узбекистан, Естонія, Азербайджан", – зазначив чиновник.
За підсумками 2021 року, експорт із РФ необробленої деревини у фізичному вираженні, як повідомляла ФМС, скоротився порівняно з 2020 роком на 10,2% – до 13 млн 888 тис. куб. м. Експортні поставки пиломатеріалів товщиною понад 6 мм знизилися на 6,4% – до 17,3 млн тонн.
5. У березні 2022 року пасажиропотік "Домодєдово" впав на 24% до березня 2021 року – до 1,3 млн осіб, повідомила прес-служба аеропорту.
За місяць аеропорт обслужив 950 тисяч пасажирів внутрішніх рейсів, це на 37% менше, ніж рік тому. Найпопулярнішими маршрутами були Сочі, Санкт-Петербург, Новосибірськ, Мінеральні Води та Єкатеринбург. Крім того, аеропортом у березні скористалося 346 тисяч пасажирів міжнародних рейсів, це на 40% більше, ніж у березні 2021 року. Найбільше пасажири літали у Ташкент, Дубай, Бішкек, Ош та Єреван.
Інші аеропорти Московського авіавузла – "Шереметьєво" та "Внуково" – поки що не звітували про перевезення за минулий місяць. Основні базові авіакомпанії – "Домодєдово", "Уральські авіалінії", Red Wings. Після 24 лютого авіавлада Євросоюзу, Великобританії, Канади та США закрила повітряний простір для російських перевізників. Авіасполучення всередині Росії з того ж дня також частково обмежене: закрито 11 аеропортів у центральній частині та на півдні країни.
Аналітики "ВТБ Капіталу" прогнозували, що всі російські авіакомпанії перевезуть у березні близько 5,2 млн людей: це на 20% менше, ніж роком раніше.
6. Путін знову ставить нереальні завдання. Уряд має прискорити перехід зовнішньої торгівлі на розрахунки у рублях та в національних валютах, заявив президент Володимир Путін у ході наради з економічних питань.
"Обмеження, які недружні країни запровадили проти Росії, вплинули на можливості вітчизняного бізнесу, ускладнили логістику експортних та імпортних поставок, створили перешкоди для проведення розрахунків. Необхідно сприяти підприємцям у вирішенні цих проблем, у тому числі прискорити перехід зовнішньої торгівлі на розрахунки в рублях і національних валютах країн – надійних партнерів. Хочу підкреслити, в нових умовах, що змінилися, ми повинні просуватися тут набагато вищими темпами", – заявив він.
Путін 31 березня підписав указ про переведення розрахунків за природний газ із "недружніми" країнами на рублі. Відповідно до цього указу, імпортерам російського газу доведеться відкривати рублеві рахунки в Газпромбанку, платити за газ у євро, але переводити євро у рублі на рублеві рахунки. Потім спікер Держдуми В'ячеслав Володін заявив, що список товарів, що експортуються за рублі, потрібно розширити, включивши в нього нафту, метали, зерно, вугілля, добрива.
У Єврокомісії дійшли висновку, що оплата постачання газу рублями буде порушенням санкцій, повідомляв 14 квітня Bloomberg. 18 квітня прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков сказав, що інформація про те, які країни-імпортери погодилися платити за газ рублями, навряд чи має бути оприлюднена, що фактично означає провал виконання березневого указу В. Путіна.
7. Фінський виробник фарб Teknos Group планує піти з російського ринку через ситуацію в Україні та обмірковує можливість передати російську "дочку" ТОВ "Текнос" бізнес-партнеру, повідомила прес-служба компанії. "У зв'язку з розвитком ситуації та обставинами ми не бачимо можливості вести наш бізнес у цих умовах. Зважаючи на погіршення місцевих умов для бізнесу, ми вирішили почати планувати відхід з російського ринку. Наша мета – знайти організацію, яка зможе вести бізнес", – заявила через прес-службу голова та мажоритарний акціонер концерну Паула Саластя.
Основний актив російського підрозділу компанії – завод з виробництва лакофарбової продукції в індустріальному парку "Мар'їно" у Петродворцовому районі Петербурга. Проєктна потужність підприємства становить 10 млн літрів рідких та 2 тисячі тонн порошкових фарб на рік. Обсяг інвестицій у будівництво та оснащення заводу становив близько 17 млн євро. 4 березня Teknos Group повідомила, що призупинить роботу в Росії. Teknos спеціалізується на виробництві лакофарбових матеріалів промислового призначення, а також архітектурно-будівельних та побутових фарб. Заводи компанії розташовані у Фінляндії, Швеції, Данії, Німеччині, Росії, Польщі та Китаї.
8. У січні-березні 2022 року в Москві подвоїлася пропозиція елітного житла в оренду, підрахували в Savills у Росії. "За останній місяць пропозиція столичних елітних квартир в оренду зросла на 19%, а з початку року подвоїлася. Таке стрімке зростання пропозиції є безпрецедентним для ринку елітної нерухомості", – йдеться у дослідженні компанії.
У ньому наголошується, що пікових пандемійних значень вакантних елітних квартир в оренду ринок ще не досяг. Так, поточна пропозиція ще відстає від червня 2020 року на 14%. "Причин настільки стрімко зростаючої пропозиції кілька. Багато іноземних і російських орендарів поїхали з Москви. Хтось змінив локацію або змінив вимоги до об'єкта, що призвело до переїзду. Причому сьогодні ми спостерігаємо досить велику кількість орендованих квартир, клієнти яких у них тимчасово не живуть. Ми очікуємо, що ці квартири також поповнять пропозицію у найближчому майбутньому", – коментує Олена Куликова, директор департаменту оренди.
Водночас попит протягом року скоротився на третину. Різниця у ставках оренди пропозиції та попиту за квартал збільшилася на 26% і за підсумками березня становила 142 тисячі рублів. Середньозважений бюджет пропозиції на ринку високобюджетної оренди Москви становив 394 тисячі рублів за об'єкт на місяць. Ставка попиту показала зниження на 8% і становить 252 тис. рублів за об'єкт на місяць.
"Коректування ціни в цілому по ринку неминуче, на даний момент обсяг зниження можна оцінити на 10–15%, це відповідає рівню цін до початку пандемії", – говорить Куликова.
9. У ВТБ знову проблеми. Іноземні цінні папери приблизно 500 клієнтів брокера ВТБ так і не вдалося перевести іншим брокерам, вони залишилися заблокованими в іноземних депозитаріях, йдеться в прес-релізі ВТБ. "Близько 500 клієнтів брокера ВТБ деякі іноземні цінні папери не обслуговувалися в НКО АТ НРД і враховувалися на клієнтському рахунку номінального власника – Депозитарія ВТБ безпосередньо в іноземних депозитаріях Euroclear Bank SA/NV, Citi. Такі папери стали недоступними для переведення через санкції щодо ВТБ", – повідомив банк.
ВТБ заявив, що опрацьовує варіанти рішень для клієнтів із заблокованими паперами та надасть їм усю необхідну допомогу для вирішення цього питання. За іншими паперами, прийнятими в обслуговування в НРД, банк ВТБ завершив переведення активів клієнтів брокерського обслуговування з іноземними цінними паперами до інших провідних російських фінансових організацій. Папери клієнтів були переведені до більш ніж 50 професійних учасників ринку цінних паперів.
Як повідомлялося, 24 лютого "ВТБ Мої інвестиції" рекомендував своїм роздрібним клієнтам у найкоротші терміни скоротити або закрити маржинальні позиції щодо портфелів іноземних цінних паперів у зв'язку з високою волатильністю на фінансовому ринку. "Це необхідно для мінімізації ризику ваших портфелів у цих умовах. Можливе збільшення ставок ризику аж до повного виключення цінних паперів зі списку маржинальних паперів", – ішлося у повідомленні.
ВТБ наприкінці лютого разом із низкою інших російських банків став об'єктом блокуючих санкцій США. На даний момент це найсильніший санкційний удар по російському фінансовому сектору за історію рестрикцій, починаючи з 2014 року. Після цього банком було прийнято рішення перевести рахунки клієнтів з іноземними цінними паперами іншим брокерам, які не потрапили під санкції.
10. Банк Росії готує кроки у відповідь щодо юрисдикцій, які пішли на недружні кроки щодо Росії, ці заходи будуть ретельно продумані, повідомила в Держдумі голова ЦБ Ельвіра Набіулліна. Один із депутатів нагадав про заморожування значної частини золотовалютних резервів Росії і запитав у Набіулліної, "які юридичні дії ми плануємо щодо окремих юрисдикцій та компаній із захисту наших активів та активів резидентів". "Ми, безумовно, плануємо такі юридичні дії, інакше бути не може, – відповіла голова ЦБ. – Вони мають бути дуже ретельно продумані, обґрунтовані, щоб ми отримали необхідний результат. І ми готуємося до цього".
11. Компанія "ФосАгро" повідомила, що вирішила не публікувати операційні та фінансові результати за І квартал 2022 року. "ФосАгро" традиційно дотримується кращої практики одночасного розкриття інформації для власників акцій та глобальних депозитарних розписок на акції (GDR). Враховуючи призупинення торгів GDR компанії, публікація операційних та фінансових результатів за I квартал 2022 року може поставити низку інвесторів у цінні папери у більш вигідне становище щодо інших інвесторів", – пояснила своє рішення компанія. Минулого року "ФосАгро" опублікувала операційні результати за I квартал 20 квітня, МСФЗ – приблизно через місяць. На початку березня LSE зупинила торги GDR 27 російських компаній, включаючи "ФосАгро".
12. Європа може скоротити залежність від російської енергетики в більш короткий термін, ніж передбачалося раніше, заявив у понеділок голова Ради міністрів Італії Маріо Драгі. "Розширення (джерел енергоресурсів) можливе і може бути здійснене порівняно швидко, у більш короткі терміни, ніж ми припускали місяць тому", – наводить агентство Bloomberg слова Драгі.
"У нас є запаси газу, і ми отримаємо новий газ від інших постачальників", – сказав голова італійського уряду, зазначивши, що наслідки будь-яких "заходів стримування" будуть м'якими. За словами Драгі, йдеться про "скорочення температур обігріву на один-два градуси". Аналогічні заходи вживатимуть і до кондиціонерів.
Він також повідомив, що пропозиція Італії встановити верхню межу цін на природний газ, що використовується для виробництва енергії, одержує схвалення серед інших європейських країн. За даними Bloomberg, Італія отримує з Росії приблизно 40% споживаного газу. З початку російської спецоперації в Україні Драгі вишукує альтернативні джерела енергоресурсів.
Раніше у квітні Драгі заявив, що італійська влада буде готова підтримати ідею ембарго на постачання газу з РФ, якщо за цю ініціативу виступатимуть решта членів ЄС. "Діятимемо у складі ЄС. Якщо там нам запропонують ембарго на газ, ми будемо готові приєднатися", – цитувало його слова італійське телебачення.
При цьому Драгі припустив, що на такі заходи у Євросоюзі можуть ніколи не наважитися. "Зараз ембарго на газ не стоїть на порядку денному. І я не знаю, чи це питання буде колись розглядатися", – сказав прем'єр. З іншого боку, Драгі припустив, що в міру продовження російської військової операції в Україні все більше європейських країн можуть поставити питання, які ще додаткові заходи можна вжити, щоб спробувати вплинути на Москву.
13. Банк Росії в умовах санкцій зараз може розпоряджатися приблизно половиною золотовалютних резервів (ЗВР), повідомила у Держдумі голова ЦБ Ельвіра Набіулліна. "Після санкцій, накладених на Центральний банк західними країнами, у нас зараз є можливість розпоряджатися приблизно половиною резервів. Це золото, юані, й вони не дозволяють управляти ситуацією з валютою на внутрішньому ринку", – сказала Набіулліна.
За її словами, саме тому для стабілізації ситуації на валютному ринку було вжито заходів валютного контролю, запроваджено вимогу щодо обов'язкового продажу експортерами валютної виручки. Міжнародні резерви Росії на 8 квітня 2022 року становили $609,4 млрд.
Набіулліна зазначила, що частина резервів була в доларах США та євро, оскільки в цих валютах переважно йде торгівля (дві третини імпорту та 85% експорту). Разом із тим частка долара в резервах із кінця 2013 року за підсумками 2021 року скоротилася з 41,6% до 10,9%, частка золота зросла з 8,3% до 21,5%, частка юаня – з нуля до 17,1%, нагадала голова ЦБ.
"Щодо майбутнього золотовалютних резервів, напевно, передчасно робити якісь висновки, тому що перелік резервних валют обмежений. Ті країни, які випускають такі дуже ліквідні резервні валюти, вжили цих недружніх заходів і заморозили нам використання. А на майбутнє треба дивитися, поки що я вагаюся з тим, щоб дати конкретні пропозиції щодо перспектив", – заявила Набіулліна.
14. Совкомфлот, який потрапив під санкції Євросоюзу і Великобританії, має намір закрити свій кіпрський офіс, який надає фінансові та бухгалтерські послуги групі, повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела, знайомі з ситуацією.
Офіс може закритися до 15 травня, "Совкомфлот" може перенести функції та завдання кіпрського офісу до азіатської країни, розповіло одне з джерел. Центр фінансового управління групи – Sovcomflot Cyprus Limited – було створено у 2005 році. Компанія забезпечує фінансовий менеджмент, бухгалтерський облік та підготовку консолідованої звітності.
"Совкомфлот" спеціалізується на перевезенні зрідженого газу, нафти та нафтопродуктів, це один із найбільших у світі операторів танкерного флоту. Власний та зафрахтований флот, включаючи судна спільних підприємств, налічує 135 судів загальним дедвейтом 11,67 млн тонн. Free float "Совкомфлот" складає 15,6%, квазіказначейський пакет – близько 1,6%. Росії належить 82,8%.
15. "Роснано" звернулося до уряду з проханням про докапіталізацію – додаткові кошти, необхідні для того, щоб запобігти втратам бюджету, а також зберегти портфельні компанії та компетенції держкорпорації. Близьке до компанії джерело газети сказало, що це прохання є в листі гендиректора "Роснано" Сергія Куликова генпрокурору Ігорю Краснову, а також у зверненнях держкорпорації до прем'єр-міністра Михайла Мішустіна та міністра фінансів Антона Силуанова.
У "Роснано" вважають, що одноразова підтримка з боку акціонера (їм виступає уряд через Росмайно) допоможе провести реструктуризацію заборгованості з економічним ефектом близько 10 млрд рублів – за рахунок зниження вартості обслуговування та дисконтування боргу, йдеться у листах.
Як ішлося у звіті держкорпорації за II квартал 2021 року, на 30 червня у "Роснано" вважалися непогашеними кредитні зобов'язання на суму 76,3 млрд рублів, в основному перед Радкомбанком (38 млрд рублів), банком "Санкт-Петербург" (16,5 млрд рублів) та Промзв'язокбанком (16 млрд рублів). Крім того, зобов'язання за облігаційними позиками становили 70,4 млрд рублів.
Куликов зазначає, що продовження політики погашення кредитів виключно за рахунок продажу портфельних компаній створює кілька ризиків. По-перше, вимушена реалізація активів призводить до втрат: розмір дисконту не менше 30%. По-друге, підвищується ризик визнання компанії не здатною самостійно обслуговувати борги, внаслідок чого доведеться "розкривати" держгарантії, під заставу яких було видано кредити, уточнює гендиректор "Роснано". Прямий збиток від цієї ситуації може становити 108 млрд рублів, крім того, постраждає і ринок цінних паперів.
При цьому в умовах зростаючого санкційного тиску та пріоритету політики імпортозаміщення кожна роль "Роснано" зростатиме.
"У такій ситуації проведення докапіталізації "Роснано" є ще більш ефективним сценарієм, ніж розчищення балансу і фактичний розпродаж майнового комплексу з метою закриття боргових зобов'язань", – ідеться у листі Куликова. При цьому топ-менеджер зазначає, що необхідно буде переглянути систему володіння та управління на користь найбільш повного використання науково-технологічного потенціалу, а також для зниження вразливості санкцій. За даними РБК, у цьому листі Куликов попросив генпрокурора провести перевірку роботи компанії за 2010–2020 роки, коли нею керував Анатолій Чубайс.
16. Росавіація вдев'яте продовжила заборону на польоти в 11 аеропортів центральної частини і півдня Росії, цього разу – до 3.45 по Москві 25 квітня. Закритими залишаються аеропорти в містах Анапа, Білгород, Брянськ, Воронеж, Геленджик, Краснодар, Курськ, Липецьк, Ростов-на-Дону, Сімферополь та Еліста. У ці міста людям пропонують добиратися через аеропорти Сочі, Волгограда, Мінеральних Вод, Ставрополя та Москви. Аеропорти півдня Росії були тимчасово закриті 24 лютого.
17. Починаючи з 17 квітня, набула чинності заборона на захід у бельгійські порти суден під російським прапором, повідомив телеканал RTBF.
Цей захід у рамках п'ятого санкційного пакету ЄС торкнеться близько шести тисяч російських судів або суден, зафрахтованих російськими орендарями, в портах Антверпена, Зебрюгге та Гента, зазначає ЗМІ з посиланням на бельгійського міністра юстиції та у справах Північного моря Вінсента Ван Кікенборна. Водночас RTBF уточнює, що європейські правила щодо застосування санкцій передбачають винятки для низки судів, яким дозволено заходити до портів ЄС на підставі спеціального дозволу, за який відповідальність несе конкретний порт.
Дозвіл має враховувати специфіку "даного судна, порту та вантажу на даний момент", пояснює бельгійська морська влада. У кожному порту кожному кораблю необхідно отримувати новий дозвіл. І дозвіл видаватиметься на розвантаження конкретного товару. RTBF перераховує численні винятки, які дозволять російським судам заходити до бельгійських портів. Зокрема, йдеться про купівлю, імпорт або транспортування в ЄС газу та нафти, а також усіх фармацевтичних, медичних, сільськогосподарських, продовольчих продуктів, включаючи пшеницю та добрива.
Заходи в бельгійські порти для російських судів може бути дозволено також у гуманітарних цілях. Тимчасово допускається транспортування ядерного палива та інших товарів, необхідних ядерних цивільних цілей і навіть вугілля. За даними бельгійської влади, нині понад десяток російських судів прямують до портів Північного моря, і лише трьом із них буде заборонено захід, враховуючи всі діючі винятки.
18. Міністр сільського господарства Казахстану Єрбол Карашукеєв підписав наказ, згідно з яким запроваджується квотування на експорт пшениці та борошна, повідомила у неділю прес-служба відомства. Документ направлено на державну реєстрацію до міністерства юстиції. "Після введення в дію вищевказаного наказу до 15 червня 2022 року експорт пшениці та борошна буде здійснюватися строго в рамках затверджених обсягів квот: на пшеницю – 1 млн тонн; на борошно пшеничне або пшенично-житнє – 300 тис. тонн", – ідеться у повідомленні Мінсільгоспу. За даними прес-служби, до розподілу квоти на вивезення пшениці допускаються заявники, які в обов'язковому порядку реалізували "Продкорпорації" 10% від заявленого до вивезення обсягу за фіксованою ціною.
Богдан ДАНИЛИШИН, голова Ради Національного банку України
