Ми досі ще рятуємо дистрофію тіл, а за прогресуючу дистрофію душ – нам байдуже
Василь Стус, український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, представникі культурного руху шістдесятників, Герой України

Хто головний ворог Росії?

13 січня, 2018 - 08:52

Згідно з даними опитування, проведеного «Левада-центром» у період з 1 по 5 грудня серед 1600 осіб віком від 18 років у 137 населених пунктах 48 регіонів Росії методом особистого інтерв'ю, 66% росіян сьогодні впевнені, що у Росії є вороги. Головним з них 68% з цього числа вважають США. На другому місці закріпилась Україна (29%), далі йдуть Євросоюз (14%), всі колишні республіки СРСР (10%), Польща (8%), Німеччина, НАТО і Англія (по 6%), а також прихильники ісламського фундаменталізму і «Ісламської держави» (5%).

Що цікаво, серед ворогів відсутня Франція. Мабуть, позначилася пропаганда, що підносить Марін Ле Пен. Інтерв'юйовані самі називали ворогів, а не вибирали їх із запропонованого списку. Дуже характерно, що заборонена в Росії ІДІЛ у списку ворогів опинилася далеко в хвості, пропустивши вперед, з великим відривом, як країни Заходу, так і пострадянські держави. Як загроза для Росії ісламські терористи обігнали тільки держави Близького Сходу і «тих, хто сьогодні перебуває при владі/чиновники/уряд/друзі Путіна» (по 4%), а також терористів взагалі, країни Далекого Сходу і корупцію (по 3%). Ну, і зовсім небагато респондентів, в межах статистичної похибки, вважають ворогами Росії Китай, «опозицію/п'яту колону/засновника Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального», «олігархів, банкірів» (по 2%), а також «русофобів/західників», сіоністів, комуністів, демократів-реформаторів, президента Володимира Путіна, лібералів, націонал-патріотів, а також чеченських бойовиків і будь-яких сепаратистів (по 1% або менше).

Те, що так мало росіян назвали ворогами корупцію або корумповану верхівку, так само як і несистемну опозицію і особисто Навального, не повинно нас дезорієнтувати. Просто коли респонденту ставлять запитання про ворогів, то він думає насамперед про ворогів зовнішніх. Коли їм було запропоновано вибір із фіксованих термінів, 21% росіян назвав найнебезпечнішими ворогами ворогів «прихованих, внутрішніх», до яких вочевидь хтось (більшість) відносить Навального і несистемну опозицію, а хто-то (меншість) - Путіна, олігархів і корупціонерів всіх мастей. А 27% росіян згодні з твердженням, що «у народу, що встав на шлях відродження, завжди знайдуться вороги».

Рівень же національної самокритики під впливом тотальної путінської пропаганди зазнав драматичного падіння. У грудні 1989 року, в розпал перебудови і гласності, коли значення державної пропаганди було мінімальним, з твердженням «Навіщо шукати ворогів, коли корінь зла - у власних помилках» було згодні 48% опитаних. У березні 1994 року, попри важкість економічних реформ, цей показник впав незначно - до 44%. Зате в січні 2011 року, коли Росія щосили піднімалася з колін, а путінська пропаганда прагнула переконати росіян, що у всіх бідах винні зовнішні вороги, шукати корінь зла в самих собі готові були лише 19% опитаних. Тепер же цей показник знизився до 16%.

Те, що росіяни не назвали корупцію одним з головних ворогів Росії, очевидно, пояснюється тим, що для більшості корупція - це не ворог, а якесь вічне, непереборне зло, що стало частиною Росії. Але в тому, що боротися з цим злом треба, і корупціонерів треба ув’язнювати, більшість росіян не сумнівається. Доказ тому - висока популярність антикорупційних розслідувань фонду Навального, на які навіть Путін змушений реагувати. Недарма ж російський президент санкціонував арешт декількох губернаторів і навіть одного чинного федерального міністра за звинуваченнями в корупції.

Цікаво, що в березні 1999 року, ще за Єльцина, Америку ворогом вважали лише 22% росіян. У серпні 2008 року цей показник збільшився до 51%, в січні 2011 року впав до 40%, а потім відновив зростання до нинішніх рекордних 68%.

В цілому ж рейтинг країн - ворогів Росії повністю відбиває їхній рейтинг у державній пропаганді. Ворог номер один для Кремля - це, безумовно, Америка, підступи якої Путін і його оточення вважають причиною всіх бід і невдач Росії як у зовнішній, так і  внутрішній політиці. Настільки ж закономірним ворогом номер два росіянам бачиться Україна, яка в сучасній російській пропаганді за кількістю негативних матеріалів поступається тільки США. Третє місце Євросоюзу в рейтингу ворогів, безперечно, обумовлено санкціями, введеними ЄС проти Росії у зв'язку з анексією Криму та агресією на Донбасі. А ось те, що тепер зі списку головних ворогів зникли країни Балтії і Грузія, а всі пострадянські країни, крім України, так само як і їхні лідери, як вороги Росії набрали лише 10%, досить показово. Раніше, до української Революції Гідності і Криму з Донбасом, путінська пропаганда числила Україну лише одним зі своїх ворогів, причому не найголовнішим, та й на Америку нападала не так запекло. Тоді на роль головних ворогів, поряд із Польщею, у російських пропагандистів претендували Грузія і країни Балтії. Зараз же весь запал кремлівських пропагандистів спрямований проти Америки й України. На Грузію, Литву, Латвію, Естонію, а значною мірою й на Польщу, ні часу, ні сил не залишається.

Російські офіційні особи не втомлюються повторювати, що в Сирії, та й в усьому світі, Росія веде боротьбу передовсім проти ІДІЛ. Однак ті реальні теракти, які ісламісти чинять проти росіян як у Росії, так і за її межами російська пропаганда намагається всіляко затушувати, щоб не засмучувати електорат. Ось і вибух літака Міноборони в Сочі з ансамблем імені Александрова Москва досі відмовляється вважати терактом, щоб не кинути тінь на військове відомство. Тому цілком очікувана участь російської армії у війні в Сирії не користується популярністю серед росіян і серйозної загрози в ІДІЛ і країнах Близького Сходу вони не бачать.

Що певною мірою радує, так це те, що вплив кремлівської пропаганди на росіян поступово все ж знижується. У вересні 2014 року в тому, що у Росії є вороги, не сумнівалися 84% респондентів. Зараз - на 18% менше. Можливо, економічні тяготи і розгул корупції змусять росіян у не настільки віддаленому майбутньому більш тверезо оцінювати своє становище і своїх справжніх ворогів.

Борис СОКОЛОВ, професор

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments