Хто і скільки втратив від санкцій
Російська рада з міжнародних справ, близька до Міністерства закордонних справ, підготувала доповідь «Зовнішня політика Росії: погляд у 2018 рік». Оптимізмом вона явно не блищить.
Як вважають її автори, жодного поліпшення відносин із західними країнами, насамперед із США, чекати не варто. Складено цілий список загроз, з якими стикатиметься Москва. Серед них - «екстериторіальне використання санкцій США проти Росії і її зарубіжних партнерів», «згортання співпраці РФ і США за певними напрямами» і «нарощування взаємних заходів стримування з боку РФ і НАТО».
Своєрідною відповіддю на звинувачення Кремля у втручанні у виборчий процес в низці західних країн можна вважати начебто загрозу «розмити легітимність російської політичної системи».
На цьому чорному тлі Москва шукатиме можливості знайти хоч якісь точки дотику з країнами Євросоюзу. Зокрема, в доповіді прогнозується, що «в 2018 році може оформитися тенденція «різношвидкісних» режимів санкцій щодо Росії».
Незважаючи на барабанний бій російської пропаганди про те, що від санкцій Росія тільки виграла, а Захід і європейські країни тільки програли, у Москві шукають будь-які можливості домогтися якщо не скасування, то принаймні пом'якшення санкцій. Взагалі, згідно з російською пресою, країна, що найбільше постраждала від санкцій, - це Німеччина. Там щодня ллють сльози через виниклі проблеми і впору пожаліти флагман європейської та навіть світової економіки. У самій Німеччині про своє тяжке становище навіть не здогадуються, напевно тому, що російську пресу або не читають, або їй не дуже вірять.
Як каже німецька прислів'я, der Wunsch ist der Vater des Gedankens - бажання - батько думки. Іншими словами, дуже хочеться прийняти бажане за дійсне. Саме тому російська преса з захопленням приводила повідомлення авторитетних німецьких газет Frankfurter Allgemeine Zeitung і Rheinische Post. Ті в свою чергу цитували два повідомлення для преси Інституту світової економіки в Кілі - Institut fur Weltwirtschaft (IfW).
Перше повідомлення вийшло під заголовком «Санкції проти Росії шкодять обом сторонам», друге - «Німецька економіка йде на всіх парах». Обидва повідомлення засновані на аналітичній доповіді, підготовленій IfW. Цікаво, що сама доповідь присвячена не санкціям, а аналізу наростаючого економічного буму в Німеччині. Експерти підвищують зростання німецького ВВП з 2,3% до 2,5%. З огляду на міць народного господарства Німеччини 0,2% ВВП - це мільярди євро.
Питання впливу санкцій розглянуто в окремому розділі, що і стало основою першого повідомлення. Для телекомпанії Deutsche welle його прокоментував експерт зі світової економіки Центру прогнозування IfW Клаус-Юрген Герн. Зокрема, він зазначив, що дослідження щодо санкцій було проведено раніше й опубліковано англійською мовою в листопаді 2016 року. Чому воно було включено в аналітичну доповідь, незважаючи на дещо застарілі дані дво-, трирічної давності, експерт пояснити не зміг.
За словами Герна, підрахунок вівся на основі припущення, що та чи інша країна втратила через неможливість здійснити експорт. Тому ідеться про втрачену вигоду або гіпотетичні втрати. Говорячи математично, на основі попередніх років проводилася апроксимація можливих втрат на майбутнє.
У 2015 році, що випливає з дослідження, загальні втрати через санкційні обмеження склали €97 млрд. З них російські підприємства втратили €70 млрд або 61%. На Німеччину довелося 40% втрат, Велику Британію - 7,9%, Францію - 4,1%, США - 0,6%.
Незважаючи на вражаючі на перший погляд цифри втрат німецької промисловості від санкційних обмежень, порівняння із загальним обсягом німецького експорту показують, що зниження експортної виручки склало приблизно 0,8%. Відзначимо також, що Німеччина була головним торговим партнером Росії серед країн ЄС і нічого дивного немає в тому, що саме німецькі фірми виявилися серед тих, хто втратив від введення санкцій.
Інший статистичний факт. Уже з 2013 року, коли про санкції та обмеження не йшлося, німецький експорт до Росії почав падати. Додамо до цього слабкий рубль, нафтовий струс і загальну стагнацію з рецесією російської економіки. Тому в наведених та інших цифрах нічого дивного немає.
Економічна криза в Росії призвела до того, що підприємства різко скоротили інвестиції, відбувається останнім часом істотне падіння виробництва. Зокрема, в листопаді воно склало 3,7% в річному обчисленні. Основні статті німецького експорту в Росію - це засоби виробництва, верстати та обладнання. Природно, що їх стали купувати значно менше. Санкції посилили процес зниження російського імпорту і з цим неминучі втрати німецьких фірм, окремі з яких дуже вже зосередилися на російському ринку. Тепер багато хто з них розуміє, як це небезпечно.
З огляду на вражаюче зростання німецької економіки можна говорити, що вона санкції проти Росії і падіння експорту не помічає. Уже в 2016 році німецькі машинобудівники майже на 10% збільшили експорт у порівнянні з 2013 роком. Про який вплив санкцій в такому випадку взагалі може йтися.
Якщо перейти від економіки і цифр до політики, то очевидні істотні втрати Росії. Зрештою, санкції мають довгострокові наслідки, і їх вплив з кожним роком зростатиме. Більше того, в разі їх розширення, а справа до того явно йде, ефект також буде збільшуватися. Непрямим підтвердженням негативного впливу санкційних обмежень є нервова реакція Москви на їх чергове продовження. Звідси і спроби знайти в Європі тих, в Америці їх просто немає, хто від їх запровадження постраждав, і перебільшити втрати європейської економіки від скорочення торгівлі.
У Москві чомусь впевнені, що європейський бізнес безпосередньо впливає на ухвалення політичних рішень. Його вплив не слід недооцінювати, але і перебільшувати, як це роблять у Кремлі, теж не потрібно. Від нинішньої Росії виходить небезпека для Європи, і це розуміє більшість адекватних політиків. Цікаво, що в Австрії сформовано правий уряд, що скептично ставиться до санкцій, але навіть він, зважаючи на перші заяви прем'єра, не вимагатиме їх скасування, принаймні до врегулювання на Донбасі.
Другий дуже неприємний для російської дипломатії факт. Резолюцію в ООН щодо Криму і порушень прав людини у ньому підтримали практично всі європейські країни, за винятком Сербії, зокрема і ті, які начебто вважаються проросійськими. Серед них Австрія, Угорщина, Греція і Чехія.
Кремль залишається в дипломатичній ізоляції, і санкції тільки один з її елементів. Через погіршення економічної ситуації в Москві будуть наполегливо шукати можливості хоч якогось їх ослаблення. Поки не дуже виходить. Жодни різношвидкісних режимів санкцій не проглядається.
