Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

«Колективний Путін» здатний на все

Американська та британська розвідки, а вслід за ними й політики, попереджають українців: РФ може використати хімічну й бактеріологічну зброю!
28 березня, 2022 - 17:17
ФОТО REUTERS

РФ здатна влаштувати масштабну провокацію: мовляв, це «українські нацисти» першими використали цю зброю (яку їм допоміг створити блок НАТО), а ми тільки відповіли провокаторам належним чином! Що ж, слушні попередження, до яких можна додати ще одне: вельми ймовірно, що у разі вчинення такої провокації Кремль місцем її проведення обере обложений Маріуполь, а ініціатором – т.зв. «нацистський батальйон «Азов»». Бо ж, услід за російською пропагандою, про цей «нацистський батальйон» пишуть деякі німецькі мас-медіа, слухняно повторюючи фальшивки Кремля; агов, які синагоги спалив, який негрів чи ромів «Азов» вішав? Він просто у 2014 році без важкої зброї відбив у росіян Маріуполь, ось і причина ненависті до нього. Та й не існує наразі ніякого «батальйону», є полк спецпризначення «Азов». Але, схоже, доктор Геббельс добре знав свою аудиторію: чим грандіознішою є брехня, тим легше в Німеччині в неї повірять; нехай не усі, навіть не більшість, а все ж таки чимало люду. Тому слід бути пильними, щоб одразу ж знешкодити можливу російську провокацію такого ґатунку та її наслідки.

Але чому все зводиться тільки до провокацій з використанням хімічної та біологічної (бактеріологічної зброї)? Хіба нинішня Російська держава не здатна на більше? З якогось дива західні спецслужби та незалежні аналітики постійно забувають, якими провокаціями Путін розчистив собі шлях до влади, ба більше – забезпечив своєму режиму співчуття та дружбу з боку Заходу. Тобто про здійснену ФСБ серію терактів, вибухів житлових будинків у Москві, Волгодонську та Буйнакську у вересні 1999 року (див. книгу Олександра Литвиненка та Юрія Фельштинського «ФСБ взрывает Россию»). 307 загиблих громадян РФ, у тому числі численні діти, понад 1700 поранених і травмованих – і крик на весь світ, що мирна Росія стала жертвою ісламістів. Але ж відомо, що «мы за ценой не постоим», якщо йдеться про імперські інтереси. І ще одне: користувачі Інтернету відзначають істотний збіг рис сумнозвісного полковника ҐРУ Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) з фотороботом одного з терористів, що брав участь у підриві будинків. Що ж, це «братня» стосовно ФСБ структура. Цікаво, чи не так?

Іншими словами, сотні чи тисячі жертв з числа своїх співвітчизників у прагненні досягнути масштабних геополітичних і воєнних цілей – це для «кремлівських чекістів» не проблема. Проте навряд чи вони нині повторять вибухи житлових будинків – хоч Олександра Литвиненка і вдалося вбити аж у Лондоні, та Юрій Фельштинський живий і негайно компетентно зреагує на провокацію такого ґатунку і нагадає світу про вибухи 1999 року. Що ж може утнути російська влада, щоб мати привід максимізувати агресивні дії проти України та легалізувати в очах своїх підданих і «корисних ідіотів» у світі напад на українських союзників? У неї залишається одне, найстрашніше.

…Днями заступник секретаря Ради безпеки РФ, експрезидент Росії Дмитро Медведєв заявив: Росія може застосувати ядерну зброю у чотирьох випадках. По-перше, у разі, якщо по її території буде завданий удар з використанням засобів ядерного ураження. По-друге, у разі будь-якого іншого застосування ядерної зброї проти Росії чи її союзників (скажімо, по російських військах у Білорусі чи в Сирії). По-третє, якщо буде зазіхання на т.зв. «критичну інфраструктуру», внаслідок якого російські сили ядерного стримування будуть паралізовані (тобто у тому фантастичному випадку, коли, скажімо, українські чи польські командос захоплять один з бункерів, звідки віддаються накази ракетникам). І по-четверте, у разі акту агресії проти Росії чи її союзників, у результаті якого під загрозою опинилося б існування країни (якої саме? до числа «союзників РФ», не забуваймо, входять Південна Осетія, й Абхазія, «ЛНР» з «ДНР», Сирія Асада з КНДР Кім Чен Ина, і всі, на кого вкаже кремлівський палець…). Іншими словами, Медвєдєв (ясна річ, від імені Путіна) змалював дуже широкий спектр можливих ситуацій, у яких РФ вважатиме прийнятним застосування ядерної зброї, в тому числі й першою. А також маємо так само широкий спектр можливих провокацій, після яких РФ застосує ядерну зброю проти України, Польщі, Естонії чи навіть Грузії (якщо та спробує відновити свій суверенітет над Південною Осетією чи Абхазією).

Тобто можливі два варіанти провокації, яка б легалізувала в очах самих росіян (принаймні, їхньої більшості) та певної частини Заходу застосування «кремлівськими чекістами» ядерної зброї: перший, малоймовірний, бо надто складний, тобто потужний удар по власній «критичній інфраструктурі» чи по своїх маріонетках; другий, більш імовірний – ядерний удар по територіях РФ чи знов-таки її маріонеток. Годі казати, що саме останнє було б оптимальним з позиції як особисто В.В.П., так і «колективного Путіна», - чого жаліти якихось там абхазців чи білорусів? Головне, щоб радіоактивна хмара пішла на захід, а не на Росію. А піде на Росію – не така вже й біда, адже до Москви та тилових баз цю хмару вітер навряд чи донесе… Бо ж головне – після такої провокації можна буде «законно» спопелити Україну, Польщу чи Естонію!

Скажете, ненаукова фантастика? Цього не може бути, бо цього не може бути ніколи? «Колективний Путін» не піде на такий страшний ризик? Ще і як піде – бо він упевнений у політичній і військовій нікчемності Заходу (крім декількох держав), тобто у власній безкарності. Він упевнений, що у Заходу немає стратегії зміни путінського режиму, як західні речники самі говорять, – отже, Захід стерпить усе та приповзе навколішки домовлятися. А «маленька ядерна війна» у центрі Європи з кількома десятками мільйонів жертв (в тому числі з підданих Кремля) тільки посилить західну нікчемність, бо перелякає західний світ, а також Африку, Азію й Латинську Америку. Ну, а колегам Томи Невіруючого нагадаю, скільки знаних незалежних інтелектуалів ще в середині цьогорічного лютого висміювали саму ідею російського нападу на Україну – інтелектуалів західних, українських і російсько-ліберальних…

Отож є задача на геополітичну квадратуру кола: як захистити Україну й увесь демократичний світ – і водночас уникнути ядерної провокації з боку РФ. Задача вимагає розв’язання, бо її ігнорування надто дорого коштуватиме.

 

Новини партнерів