Можете повторити? Втретє після 1968-го?
Чехія як об’єкт гібридної війни Росії
У ці травневі дні на окраїні Праги в районі Ржєпориє за рішенням муніципальної влади встановлено пам’ятник і меморіальну дошку солдатам РОА (Русской Освободительной Армии). Як повідомлялось раніше, в місті на початку квітня було демонтовано і перенесено в інше місце пам’ятник маршалу Конєву, який в останні кілька років кілька разів було піддано обливанню червоною фарбою (нагадаємо, «День» писав про це у № 83 від 6 травня 2020 року).
Як відомо з історії, але що довго замовчувалось офіційною російською пропагандою, саме власівці, а точніше Перша дивізія РОА під командуванням українця генерала Сергія Буняченка, надала допомогу учасникам фактично спонтанного Празького постання, очоленого Чеською Національною Радою. Як свідчить в своїй книзі «Історія власівської армії» німецький дослідник Іоахім Гоффманн, на початку травня 1945 року національні визвольні сили в Чехії опинились у тяжкому становищі. Радянські війська були ще далеко, командування американських військ відмовилось надати їм допомогу, і силам ЧНР загрожував розгром з боку німців, і бої в місті могли привести до його руйнації та великих, можливо, десятитисячних жертв.
У такій ситуації генерал-майор Буняченко, навіть попри незгоду на це Власова, уклав з чеськими патріотами угоду про те, що його дивізія допоможе празьким повстанцям, але надалі вони будуть спільно з чехами воювати як проти німецького фашизму, так і проти російського більшовизму. Саме в цьому дії генерала Буняченка перекликаються з стратегією УПА. 7 травня дивізія Буняченка і повстанці фактично звільнили Прагу від фашистів, взявши в полон велику кількість німецьких вояків. Жителі міста зустрічали їх як визволителів і всі наступні роки ставились з пошаною. Однак американське командування не поспішило з’єднатися з об’єднаними силами чехів і генерала Буняченка, і місто біло віддане на поталу Радянській Армії. Як зазначають історики, танкові армії генералів Рибалко і Лелюшенка, які підпорядковувались командувачу фронту маршалу Конєву, 9 травня ввійшли в Прагу, фактично не зустрівши спротиву німців. В наступні кілька днів у місті тривали репресії проти ЧНР, більшість яких була засуджена, а також, як згадують очевидці, всі поранені власівці, які перебували в празьких лікарнях, були розстріляні прямо на лікарняних ліжках. Загиблі бійці РОА поховані в Празі на безіменних могилах, а також на відомому Ольшанському кладовиці. Пізніше вся РОА була видана Радянському Союзові, і пройшла через суди, повішання, розстріли і репресії.
Пам’ятник є високою колоною, на верху якої встановлено макет невеликого танка, накритий німецькою каскою. В табличці на пам’ятнику наводиться цитата з «Архіпелагу ГУЛАГу» Солженіцина про те, чи знали чехи, які саме росіяни рятували місто. І слова про те, що «300 військовослужбовців РОА загинули за визволення Праги». Монумент – це дар скульптора, ім’я якого не називають з міркувань безпеки, а довкола пам’ятника встановили відеокамери, які вже підключені.
«Можєм павтаріть!» – лозунг Дня перемоги для росіян. Чехи з огляду на їхню історію зазначають, що вдруге росіяни повторили «визволення» в 1968 році, але втретє вже краще не «павтарять».
Витоки «гібридної війни»
Виявляється, Росії, яка добивається загального визнання своєї величі, є в чому заздрити маленькій Чехії, при тому в самих основах. Якщо говорити про слов'ян, то саме в Чехії раніше за Росію, в ІХ-Х століттях існувало ранньофеодальна слов’янська держава Велика Моравія, саме там виникла слов’янська писемність, створена Кирилом та Мефодієм, і саме там виникла старослов’янська мова. Там виявлені і залишки ранніх християнських храмів, і є відомості, що саме звідти християнство поширилось на Польщу і на Русь, а відтак і в Московію. Отже за всіма ознаками Росія – молодший брат Чехії. Але визнати це не дозволяє шовіністична пиха та претензії на світове панування.
Тому стосовно пам’ятника – це не перший конфлікт Росії та Чехії. Пам’ятник маршалу Конєву періодично обливався червоною фарбою на знак протесту проти післявоєнної радянської окупації. Тому місцева влада району Прага-6 вирішила перемістити маршала в музей тоталітаризму на кладовищі. Тому російські коментатори обурювалися і говорили, що пам’ятник власівцям встановлять, можливо, замість пам’ятника Конєву.
Отже, замовчування визволення Праги власівцями в 1945 році, яке багато чехів називають героїчним з огляду на те, як самовіддано солдати билися з німцями, допомагаючи чехам, а потім репресії проти чехів і повне знищення РОА, та пізніше закріплення визволення Праги єдино за військами маршала Конєва, а також встановлення в Чехії після перемоги маріонеткової просовєтської держави, було першими проявами гібридної війни проти Чехії.
Встановлення пам’ятного знака відбулося, однак, не замість маршала Конєва, а на окраїні Праги, власне, в селі Ржєпориє, де живуть 5,5 тисячі жителів. З історії відомо, що саме тут генерал Буняченко прийняв рішення допомогти пражанам. Це викликало різку критику російського МЗС. На їхню думку, це було порушення рішення Нюрнберзького суду про визнання того, що РОА воювала на стороні фашистів та згідно з якими воєнні злочини не мають терміну давності. Російське МЗС вимагало негайно переглянути це рішення.
Для відповіді староста району Ржєпориє Павєл Новотний приїхав до російського посольства на робочому «пікапі» і з прапором району. Він привіз лист Володимиру Путіну, в якому повідомляє, що пам’ятник власівцям встановлений не як колаборантам, а як воїнам, які свого часу врятували Прагу, багато хто ціною власного життя. При цьому він зазначив, що ніколи б не поставив пам’ятник самому Власову.
«Але у мене великих надій на те, що мене зрозуміють, немає. Я хотів довести до відома посольства, щоб не лізли до нас, нам це не цікаво. Ми все самі вирішимо в Ржєпориє. Це наша страва – як буде виглядати, де буде стояти, чи будемо ми це робити в принципі. А ми порадимось і з воєнними істориками, з вченими. Але з Росією мі це обговорювати не будемо».
Після цієї події староста став героєм сатиричних програм на російському телебаченні, де його порівнювали з відомим тезкою-порноактором, а сайт району атакували хакери.
Між тим стало відомо, що у Прагу з Москви приїхав російський дипломат, в багажі якого міг бути рицин для замаху на посадових осіб Чехії, які прийняли ці гучні рішення. Тому мера Праги Зденека Гржиба, з ініціативи якого площа, де розташоване посольство Росії в Празі, була перейменована на честь Бориса Нємцова і посольство змушене було змінити офіційну адресу, старосту району Ржєпориє Павла Новотного і старосту району Прага-6 Ондржея Коларжа взяли під охорону.
Шпигунське гніздо
Заходи безпеки виявились зовсім не марними, і не тільки з огляду на викриття «Башарова і Петрова» в Британії. Вчора чеські ЗМІ назвали ім’я російського дипломата, якого підозрюють в тому, що він привіз отруту рицин. В репортажі Чеського телебачення, який вийшов в цю неділю в програмі «168 годин» стверджується, що «сліди ведуть до Андрія Кончакова», який є виконуючим обов’язків керівника представництва «Россотруднічества» в Празі. Ще раніше його ім’я було названо чеським сайтом Seznam Zpr?vy. За даними журналістського розслідування він прилетів в Прагу 14 березня. Він закінчив МІФІ. Є активним користувачем Фейсбуку, однак факт привезення отрути заперечує, каже в нього були лише антисептики. Однак чеська контррозвідка підозрює, як писала газета Lidov? noviny, що дипломат є співробітником ФСБ під прикриттям, і що разом з рицином він міг перевозити токсичний сакситоксин. Російська влада історію з рицином спростовує. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков назвав публікацію «схожою на качку», а глава МЗС Росії Секргій Лавров відзначив, що ці твердження «нємислимі».
Разом з тим Радіо Свобода називає Прагу «тихим шпигунським гніздом росіян в Чехії»: «Недавній щорічний звіт чеської контррозвідувальної служби BIS (Служба безпеки та інформації) не залишає сумнівів у тому, що Чехія… залишається ласим шматочком для розвідок низки крупних держав, у першу чергу Росії…»
Росія докладає багато пропагандистських зусиль, спрямованих на допомогу Кремлю. Стратегічна мета цієї роботи – дискредитувати в очах чеських громадян членство країни в Євросоюзі та НАТО і перетворити Чехію в європейську «слабку ланку», чия політична еліта була б готова значною мірою служити інтересам Москви. До таких же висновків прийшли автори аналітичного дослідження «Механізми впливу Росії на внутрішні справи Чеської республіки», опублікованого днями празьким дослідним центром Evropsk? hodnoty («Європейські цінності»).
Автор книги «Агенти Путіна» Ондржей Кундра говорить, що у звіті BIS вже кілька років відзначається, що «співробітники цих спецслужб, яких вистачає, зокрема, серед персоналу посольства в Празі, чия величезна чисельність не відповідає ніякий дипломатичній логіці, займаються різноманітною діяльністю – це і нелегальний лобізм в тутешніх законодавчих органах, і надання впливу на громадську думку, підтримання таких настроїв, які сприяли б розколу в чеському суспільстві, і, наприклад, технологічний шпіонаж.
Він відзначає, що «загрози національній безпеці, пов'язані з Росією, довгий час недооцінювалися». А серед причин того, що Прага перетворилася на шпигунське гніздо є кілька. «Одна – історична: ще в 1960-ті роки, в період «празької весни», керівництво СРСР і КДБ «обкатало» в Празі створення резидентури – доти резидентур у країнах радянського блоку не було. Метою цієї резидентури було надання впливу на тодішні політичні процеси в Чехословаччині. Ця місія виявилася відносно успішною. Виникла певна традиція присутності тут радянських, а потім російських спецслужб. Звідси – велика кількість контактів, якими російські шпигуни тут мають, їх певна «укоріненість» тут… Тому російській стороні вигідніше тримати тут, як на базі, співробітників своїх спецслужб, ніж, скажімо, в сусідній Німеччині. Ми входимо в Шенгенську зону, звідси ці люди можуть виїжджати без віз на пару днів на якісь завдання по всій Європі. Загалом, Чехія для них служить отакою «пристанню» в Центральній Європі… Дуже істотна мета – перетворення Чехії в свого роду «троянського коня» Москви в Євросоюзі. Це важливо, особливо коли йдеться про рішення, що приймаються консенсусом, – наприклад, про санкції проти Росії. Природно, проблемою залишається і шпигунство як таке… Виходячи з досвіду ряду західних країн, неважко припустити, що і тут знаходиться певна кількість «сплячих» агентів без дипломатичного прикриття. Ну і, нарешті, спроби впливати на політичні процеси через «дружніх» чеських політиків, в оточенні яких є люди з тісними контактами з Росією».
