Кожне національне письменство, годуючись помітними і непомітними впливами од інших письменств, все-таки органічно переробляє й перетворює їх і виявляє тим натуру даної нації, її ідеали й змагання, її інтереси й потреби.
Сергій Єфремов, український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик

Нова стара Державна Дума

Якби вибори відбувалися по-чесному, то навіть партії нинішньої системної опозиції цілком могли б сформувати уряд без участі «Единой России»
23 вересня, 2021 - 19:57

Вибори в Росії 17-19 вересня минули цілком передбачувано і без жодних серйозних потрясінь. Згідно з даними більш-менш надійних соціологічних опитувань реальна популярність «Единой России» на виборах становила 30-33%. Однак під час голосування за партійними списками партія влади здобула 49,82% голосів. Слідом йде КПРФ — 18,93%, ЛДПР — 17,55%, «Справедливая Россия — Патриоты — За правду» — 17,46% і «Новые люди» — 5,32%. Такий сильний розрив між реальним рейтингом популярності та результатами виборів за єдиним федеральним округом для «Единой России» — у 1,5 разу самим лише організованим голосуванням за неї бюджетників, яких підвозили до дільниць автобусами і які змушені були відстоювати перед голосуванням довжелезні черги, не поясниш. Тут неодмінно мали місце й прямі фальсифікації у вигляді вкидань бюлетенів, «каруселей», переписування протоколів й підробки результатів електронного голосування у Москві та ще 5 регіонах, де воно проводилося.

Згідно з оцінкою фахівця з електоральної статистики Сергія Шпилькіна, який порівняв явку на окремих дільницях з кількістю голосів, поданих за різні партії на цих дільницях, і передусім правлячу. Виявилося, що на дільницях, де не було фальсифікацій, явка в середньому становила 38%, тоді як, за даними ЦВК, явка загалом по країні сягнула 51,68%. За оцінкою Шпилькіна, «Единая Россия» здобула приблизно 13,7 млн фальсифікованих голосів, або 50% від реальної кількості голосів, що є рекордом (2011 року цей показник становив близько 45%, а в 2016-го — близько 43%) . Без цих голосів частка єдиноросів за голосування за партійними списками становила б близько 33%, тобто приблизно стільки ж, скільки передбачали соціологічні опитування.

Реальні результати партій можна оцінити таким чином: КПРФ — 25%, ЛДПР і «Справедливая Россия — за Правду» — по 10% і «Новые люди» — 7%. Решта партій 5-відсотковий бар’єр все одно б не подолали. Отже, комуністи відстали від єдиноросів лише на 8%, і якби вибори відбулися по-чесному, то навіть партії нинішньої системної опозиції цілком могли б сформувати уряд без участі «Единой России». Інша річ, що на такий крок ці опозиціонери за призначенням ніколи б не наважилися — за що їх у Думі й тримають.

Для фальсифікацій було створено ідеальні умови. Тут і триденне голосування, яке втричі важче контролювати, ніж одноденне. Тут і масовий недопуск до виборів опозиційних кандидатів і, відповідно, відсутність їхніх представників у виборчих комісіях. Вельми в пригоді фальсифікаціям стало масове застосування електронного голосування, передусім у Москві, де до нього залучили близько 2 млн осіб. Його практично неможливо контролювати, а застосування на минулих виборах опції повторного голосування, коли виборець має повне право змінити свій вибір, зробили можливості для фальсифікацій практично безмежними. У тому ж напрямі працювали скасування публічного відеоспостереження на дільницях для голосування (доступ до нього мали лише члени виборчих комісій та кандидати в депутати), а також встановлення на сайті ЦВК захисту від автоматичного скачування даних виборів, вочевидь, щоб ускладнити статистичний аналіз їх результатів.

Загалом, усе робилося задля створення режиму якнайбільшого сприяння фальсифікаціям. Та й самі підсумки голосування за партійними списками залишають враження того, що ЦВК дістала дуже конкретні інструкції з Кремля, якими саме мають бути результати голосування. Вочевидь, «Единая Россия» мала здобути трохи менш як 50% голосів. Якби фальсифікації допомогли їй подолати 50-процентну планку, це могло б створити у міжнародної спільноти небажану думку про те, що «Единя Россия» домінує в політичному житті за зразком деяких центральноазіатських режимів. Результат КПРФ зробили менш ніж 20%, з огляду на те, що для комуністів ця цифра є психологічно важливою. Але, щоб не надто засмучувати Зюганова, чарівники з ЦВК вирішили зупинити на 19%. ЛДПР і «Справедливой ??России» вирішили видати від щедрот по 7,5% — першій трохи більше, другій трохи менше. І, нарешті, в Кремлі вирішили допустити в Думу п’яту партію, «Новые люди», надавши їй трохи більш як 5 відсотків голосів.

При цьому голові ЦВК Еллі Памфіловій вистачило совісті заявити, що порушень на минулих виборах було «значно менше, набагато менше, ніж будь-коли». А головний редактор радіостанції «Эхо Москвы» Олексій Венедиктов, що славиться лібералом за призначенням і є керівником столичного штабу зі спостереження за виборами, із завзяттям, гідним кращого застосування, відстоює відсутність фальсифікацій під час електронного голосування в Москві. Ймовірно, його попередили: або затято стоятимеш на цих виборах за партію влади, або закриємо нарешті «Эхо Москвы». Тим часом у Москві аж до підрахунку електронних голосів у 12 з 15 одномандатних округів впевнено вели перед суперники єдиноросів і самовисуванців з-поміж тих, хто підтримує Путіна. За цих кандидатів з-поміж виборних супротивників партії влади закликали голосувати москвичів прихильники Олексія Навального. Однак після підрахунку електронних голосів у всіх московських округах впевнено перемогли провладні кандидати. Не випадково дані електронного голосування було опубліковано лише через 12 годин після завершення виборів. КПРФ заявила про невизнання результатів електронного голосування у Москві й навіть організувала мітинг протесту на Пушкінській площі, на який, проте, прийшло лише кількасот осіб.

Як повідомив Венедиктов, громадський штаб спостереження за виборами запропонував створити технічну групу, яка перерахує підсумки онлайн-голосування в Москві. Але це — суто пропагандистський маневр, який не має жодного реального сенсу. По-перше, такий перерахунок жодної юридичного ваги не матиме і підсумків виборів не змінить. По-друге, систему електронного голосування влаштовано так, що розрізнити в ній реальні й сфальсифіковані голоси після закінчення підрахунку неможливо. Тому перерахунок електронних голосів може лише підтвердити раніше зафіксовані результати. Тут має сенс лише проведення нових виборів у Москві без використання електронного (онлайн) голосування. Проте влада до такого не вдасться, а КПРФ цього надто не домагатиметься, хоча й має намір подати позов до суду з вимогою скасувати підсумки електронного голосування (доля позову є цілком передбачуваною). Варто зазначити, що мітинг на Пушкінській площі в Москві поки що залишається єдиним протестним виступом щодо підсумків виборів. Тотальна зачистка позасистемної опозиції (а також не надто надійною частини системної) дала свої плоди.

Який же розклад сил склався в Державній Думі за підсумками підрахунку 100% бюлетенів? «Единая Россия» перемогла в 198 з 225 одномандатних округах і матиме, разом із депутатами, обраними за партійним списком, 324 мандати, тобто стійку конституційну більшість. КПРФ перемогла в 9 одномандатних округах і матиме загалом 57 мандатів. «Справедливая Россия» матиме 8 депутатів-одномандатників, а загалом — 27 мандатів. ЛДПР перемогла в 2 одномандатних округах і матиме фракцію в Думі з 21 депутата. «Новые люди» матимуть 13 мандати. По 1 депутату в одномандатних округах провели партії «Родина», «Гражданская платформа» і «Партия роста». Окрім того, до Думи пройшли 5 самовисуванців. Практично всі вони насправді представляють партію влади, оскільки зібрати потрібну для самовисування кількість підписів без використання адміністративного ресурсу практично неможливо. До того ж ЦВК гарантовано забракує підписи, якщо самовисуванцем спробує стати якийсь справжній опозиціонер. Тому є всі шанси на те, що найближчим часом кількісно фракція єдиноросів у Держдумі збільшиться.

Порівняно з 2016 роком результати партій змінилися незначно, якщо орієнтуватися на кількість мандатів. «Единая Россия» втратила 19 місць, але ця величина може незабаром зменшитися на 5 самовисуванців, що пройшли до Думи. КПРФ збільшила своє представництво на 15 депутатів, а «Справедливая Россия» — на 4, ЛДПР же втратила 18 мандатів. Формально сенсацією на нинішніх виборах стала партія «Новые люди», завдяки якій у Думі нового скликання буде не 4, а 5 партійних фракцій. Однак поява цієї партії точно не стала сенсацією для Кремля. Якщо там не хотіли, щоб «Новые люди» пройшли до Думи, то легко намалювали б цій партії не 5,32%, а, наприклад, 4,97% голосів за партійними списками. Вочевидь, поява нової партії в парламенті має, за задумом кремлівських політтехнологів, створити ілюзію того, що в результаті виборів у Думі відбулися зміни. Насправді партію «Новые люди» було створено з благословення адміністрації президента Росії напередодні виборів. Заявляючи про свою правоцентристську орієнтацію, що, за російськими мірками, не так вже й далеко від «Единой России». А лідер «Новых людей» Олексій Нечаєв входить до центрального штабу пропутінського Загальноросійського народного фронту. Тож велике запитання, чи ця партія взагалі заявлятиме про себе як про опозиційну чи віддасть перевагу з всіх основних питань голосувати разом з правлячою партією. Виходить, що втрачені на нинішніх виборах «Единой Россией» мандати просто передали ще одній пропутінській партії.

Жодних значних політичних змін у Росії робота нової Державної Думи не принесе. Основна інтрига зараз розвивається лише навколо того, чи підуть Сергій Шойгу та Сергій Лавров до Державної Думи, хто буде її спікером і кого з міністрів російського уряду звільнять після початку роботи нового парламенту.

Газета: 
Новини партнерів