Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Нова військова теорія Шойгу

Реальна модернізація чи нові страшилки?
19 червня, 2019 - 18:54

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що Росія повинна виробити нову теорію ведення війни на середньострокову перспективу, і розробка такої теорії повинна стати головним завданням російських військовиків найближчим часом. Фактично він пропонує легалізувати висунуту очільником Генерального штабу російської армії Валерієм Герасимовим доктрину «гібридної війни», що випробувана в Україні, Сирії та деяких інших країнах. Відкриваючи науково-практичну конференцію з керівниками збройних сил РФ, міністр оборони стверджував, що «конфлікти нового покоління — це сукупність класичних і асиметричних методів ведення збройної боротьби, де бойові дії стрімкі, а на виправлення помилок просто немає часу». Цією наукоподібною фразою Шойгу не лише намагався долучити до російської військової теорії методи гібридної війни, соромливо названі «асиметричними способами ведення збройної боротьби», а й, хоч і в завуальованій формі, натякнув на необхідність деякої модернізації російських збройних сил.

Шойгу визнав, що характер збройної боротьби та ведення сучасних воєн значно змінився з розвитком технологій і створенням нової зброї, оскільки «зі вступом високотехнологічного озброєння та військової техніки повинні удосконалюватися форми застосовування та способи дій військ. І ми в цьому питанні не стоїмо на місці». Тут, прямо скажемо, очільник російського військового відомства хитрував. Про те, що нічого серйозного в плані військово-технологічних новинок в «загашниках» російської армії немає і найближчим часом не передбачається, свідчить хоч би той факт, що далі Шойгу повторив путінські страшилки про те, що «збройні сили Росії скоро отримають абсолютно нову зброю, бойові властивості якої засновані на технологіях лазерної енергії та гіперзвуку, перші її зразки вже стоять на дослідно-бойовому чергуванні». Над цими страшилками публіка на Заході давно вже сміється вголос. Усі хоч трохи грамотні військові експерти чудово розуміють, що подібним «технологічним новинкам» місце лише в науково-фантастичних романах.

Тут можна пригадати, що, коли в першій половині 20-х років минулого сторіччя ОГПУ дезінформувала польську розвідку в межах відомої операції «Трест» щодо новітніх і дослідних зразків радянських озброєнь, у хід ішла подібна ж наукова фантастика. Ось тільки один характерний приклад із дезінформаційного документа тих років: «Вельми неоціненні здобутки в галузі радянських винаходів у авіації. Найважливішим із них треба вважати досліди, що завершилися, з надлітаком системи радянського конструктора Ціолковського. Цей апарат дозволяє сягати величезних швидкостей, до 1000 кілометрів на годину і, відповідно озброєний, може завдавати колосального збитку ворогові. Наскільки нам відомо, в жодній з іноземних держав немає подібного літака. Тому зі здійсненням ескадрильї цих літаків ми будемо, можна сказати з упевненістю, абсолютно непереможні в повітрі ще тривалий час. На жаль, нещасний випадок розладнав перші експерименти з єдиною моделлю цього літака, і відновлення його ускладнено загибеллю при цьому старшого механіка цього літака. Проте роботи зі спорудження трьох моделей такого апарата йдуть у бойовому темпі, і до осені будуть позитивні результати».

Фактично тут ішлося про ракетоплан Ціолковського на рідинному реактивному двигуні, який ніколи не був побудований і, зрозуміло, не випробовувався Наркоматом оборони. Перший серійний реактивний винищувач, німецький Ме-262, що розвивав швидкість до 900 км/год., з’явився лише 1944 року, за 20 років, нічого спільного з ракетопланом Ціолковського не мав і використовував турбореактивні двигуни. Швидкість у 1000 км/год. Ме-262 розвивати ще не міг, оскільки вона була дуже близькою до швидкості звуку та створювала деформацію елеронів та інші загрози. Щоб упоратися з цією проблемою, знадобилося 9 років. Перші надзвукові літаки були запущені в серію в США, і сталося це лише 1953 року. Але поляки всім цим радянським страшилкам вірили, до тих пір, поки 1926 року радянська дезінформація не була викрита самим Пілсудським.

Сьогодні ж, майже століття по тому, науково-технічна розвідка в тих же США та деяких інших країнах досягла гігантського прогресу, і тепер саме її дані мають пріоритет в оцінці військово-технічного потенціалу тієї чи іншої держави. Можна не сумніватися, що у відповідних американських міністерствах і відомствах зараз мають досить близьке до дійсності уявлення про військово-технічні можливості Росії. Вочевидь, деякі з підлеглих Шойгу також мають реальне уявлення про російський військово-технічний потенціал. Вони знають, зокрема, що технологічна відсталість Росії від Заходу, і насамперед від США, в оборонній галузі досягла такого рівня, що російська «оборонка» виявляється не в змозі копіювати навіть не найбільш передові західні військові технології, тобто робити те, що радянська «оборонка» погано-бідно, але була в змозі здійснювати ще років 30 тому. Ось для того, щоб прикрити цю технологічну злиденність, піар-служба Шойгу (а Сергій Кужегетович — видатний піарник, це всі визнають) і годує Путіна страшилками про гіперзвукову та лазерну зброю.

Сам Володимир Володимирович у техніці не сильний, і, цілком можливо, всьому цьому вірить і щиро сподівається, що подібними страшилками він серйозно може залякати Захід і змусити його піти на поступки. Ну, а щодо того, що за межами Росії відверто потішаються над його мультиками, Путіну, ймовірно, не доповідають, як і щодо того, що недалеко той час, коли у американців з’явиться зброя, здатна знищити всі стратегічні російські ракетоносії, що зробить Росію беззбройною перед ракетно-термоядерним ударом потенційних супротивників.

Щодо модернізації звичайних збройних сил Росії, до якої закликає Шойгу, то вона, мабуть, покликана зменшити вірогідність повторення бійні під Хашамом у Сирії, яку влаштували американці ЧВК «Вагнер». Ця битва, найбільша в усій сирійській кампанії, наочно показала, що з американською армією російська армія воювати в принципі не може. Коли звістка про розгром вагнерівців досягнула Путіна, він від потрясіння захворів і протягом двох тижнів, незважаючи на розпал передвиборчої кампанії, не з’являвся на публіці. Тепер же в російській армії, судячи з усього, не залишилося навіть жодного батальйону такого рівня боєздатності, як «вагнерівці», підготовлені і як спеназ, і як мотопіхота. Єдиний вагнерівський батальйон, що більш-менш уцілів у битві під Хашамом, судячи з усього, був розформований унаслідок деморалізації. Щоб хоч трохи наблизитися за рівнем боєздатності до американської, ізраїльської чи британської армії, російській армії потрібна масштабна реформа, пов’язана з переходом на повністю професійну армію і з повною заміною офіцерського складу на новий, орієнтований на збереження солдатських життів і ведення високотехнологічного безконтактного бою.

Така заміна повинна тривати не менш як 20—25 років і потребуватиме для свого здійснення зміну режиму в Росії з авторитарного на демократичний. Ба більше, для завершення подібної реформи Росія повинна буде перетворитися на союзників США, оскільки лише від Америки російська армія зможе отримати в достатній кількості сучасне озброєння. Але Шойгу, зрозуміло, про щось подібне не думає. Він хоче лише отримати через кілька місяців новий піар-звіт з новими страшилками. Але, не маючи можливості протистояти збройним силам США чи Ізраїлю, Росія не в змозі навіть повною мірою вести «гібридну війну» і на Донбасі, і в Сирії. Адже будь-якої миті може з’явитися американський або ізраїльський представник і запитати: «Хочете, щоб було, як під Хашамом? Можемо повторити». Або просто повторять без попередження, якщо вважатимуть, що Кремль дуже вже зарвався.

Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments