Одіссея полковника Єгорова
Полковник ФСБ Ігор Єгоров, який, за версією слідства, завербував генерал-майора СБУ Валерія Шайтанова під час одного з його численних візитів до Росії в рамках робочої групи по боротьбі з тероризмом, як і слід було очікувати, виявився володарем багатої спецслужбістської біографії. Як з'ясувало розслідування The Insider, Bellingcat і Der Spiegel, саме Ігор Єгоров ховався під позивним «Ельбрус» і разом із співробітниками ГРУ Олегом Іванніковим та Миколою Ткачовим був одним з кремлівських кураторів на Донбасі під час російської агресії 2014 року. Він також виявився фігурантом справи про збитий «Боїнг» MH17. Нібито The Insider і Bellingcat встановили особу «Ельбруса»-Егорова близько року тому, але не встигли опублікувати відповідну статтю до арешту Шайтанова.
Єгоров народився в 1962 році в місті Стаханов Луганської області. Служив у спецпідрозділі «Вимпел» ФСБ, дослужився до полковника, після чого значився віце-президентом ветеранської організації «Вимпел-В», але в дійсності залишався чинним співробітником, про що свідчить той факт, що аж до 2019 року він користувався своїм паспортом на ім'я Ігор Семенов. У 2014 році він брав участь в операції по захопленню Криму і був нагороджений медаллю «За повернення Криму». А в липні 2014 року Єгорова відправили на Донбас для припинення внутрішніх конфліктів між різними угрупованнями проросійських бойовиків і централізованого керівництва ними. Один штаб був створений в Краснодоні під керівництвом генерал-майора Миколи Ткачова («Дельфіна») і високопосадовця, офіцера ГРУ Володимира Іваннікова («Оріона»), а другий - в Луганську на чолі з Єгоровим («Ельбрусом»).
З перехоплених СБУ розмов можна було зрозуміти, що «Ельбрус» служив у «Вимпелі» (підрозділ Центру спеціальних призначень ФСБ). І саме «Ельбрус», якого бойовики знали як «радника з ФСБ», перевіз до Росії захоплену в полон Надію Савченко. Але Єгоров був не просто радником, а займався оперативним керівництвом спецопераціями (але не бойовими діями) на окупованих територіях. Ось що говорилося про нього в перехопленому повідомленні від 16 липня 2014 року: «Зараз поїду до Ельбруса визначатися, що там, як виходити, таке інше ... А він так, я його не знаю, але він хлопець з «Вимпела», бл*. Б*я, він з моїми друзями, які мене, в той же відділ тягнули, він в тому відділі, але це так попередньо. Він так нормально взагалі?
- Ну, я з ним спілкуюся, ніби як нормально.
- Так він якийсь, бл*ть, як починає це, навкруги, швидко, швидко все, бл*ть, ніколи нічого не оцінить так до пуття, все бігом, бігом, бл*ть.
- Ну слухай, що ти так задалбліваєш, врешті-решт? Вони що, пристосовані до загальновійськового бою, вони що, розуміють щось в цьому? У них же спеціальні завдання, вони іншого нічого не розуміють».
Спільна розслідувальна група (JIT), що займається справою про збитий «Боїнг», також включила «Ельбруса» до фігурантів справи в якості представника російського військового командування, і який прибув до зони бойових дій саме в ті дні, коли туди був доставлений і «Бук», що збив «Боїнг». Те, що в середині липня 2014 року Москва надіслала своїх військових для керівництва бойовими діями, визнавав в інтерв'ю The Insider і Ігор Гіркін (Стрєлков). Сумніви тут викликає тільки твердження, що «Ельбрус» був представником російського військового командування. Адже, як випливає з процитованого вище перехоплення, військового керівництва бойовиками Єгоров не здійснював. Можна припустити, що він опікувався тільки спецоперацією по доставленню «Бука» на Донбас і назад в Росію. Але офіційно у справі «Боїнга» звинувачення Єгорову не висувалося.
Як показав зроблений The Insider і Bellingcat аналіз перельотів Єгорова, в 2014-2015 роках він постійно літав в міста, де знаходилися російські центри координації операцій на Донбасі: Ростов, Краснодар Сімферополь (за тими ж маршрутами пересувався і Олег Іванніков («Оріон») з ГРУ). Розслідувачі простежили перельоти Єгорова за останні 5 років і виявили, що він здійснював поїздки практично кожен місяць. Найчастіше - в Німеччину (12 поїздок з 2014 року), причому зазвичай у Франкфурт, рідше в Мюнхен і Гамбург. Крім того, Єгоров часто літав до Хорватії, Франції і Чорногорії, неодноразово відвідував Тель-Авів, бував в Йорданії, Сінгапурі, Італії та Болгарії. «Судячи з частих поїздок Єгорова до Грозного, «чеченський» напрям його роботи був не менш важливим, ніж український», - вважають розслідувачі. Відомо, про як мінімум, ще одне вбивство в Європі, яке дуже нагадує замах на вбивство Осмаєва, організоване Єгоровим і Шайтановим. Це вбивство чеченського біженця Хангошвілі в Берліні. В цьому випадку кілер Вадим Красиков-Соколов теж раніше служив в «Вимпелі» і був пов'язаний з ветеранськими організаціями «Вимпел». І Осмаєва, і Хангошвілі Кремль звинувачував в терористичній діяльності, проте ніяких підтверджень їх причетності до будь-яких терактів або зв'язків з чинним ісламістським підпіллям публічно не наводилося.
Вельми показово, що полковник ФСБ легко двічі отримав чотирирічну шенгенську візу під непевним приводом «відвідування друзів і родичів» і до 2019 року жодного разу не привернув до себе уваги європейських спецслужб. Навіть після того, як Єгоров виявився підозрюваним в Україні як організатор замаху, він спокійно відвідав Німеччину в лютому 2020 року. Створюється враження, що до скандалу з отруєнням Скрипалів, та й після цього, спецслужби Німеччини та інших європейських країн дивилися на діяльність Єгорова крізь пальці. Україна попереджала німецькі спецслужби про візит Єгорова в лютому, але Німеччина не заарештувала його, можливо, не бажаючи нового скандалу з Москвою. У березні Єгоров знову мав прилетіти до Німеччини - і в цей раз німці вже нібито готові були його затримати, але він скасував поїздку, чи то через карантин, чи то тому, що відчув небезпеку для себе. Після того, як з’ясувалося, що Єгоров в Німеччину не поїде, СБУ заарештувало Шайтанова.
Тепер можна не сумніватися, що до України, Європи, так само як і до США, Канади та інших західних країн Єгоров більше ніколи не поїде. Питання зараз в іншому, чи залишать його живи російські начальники після публічного викриття його діяльності. Думаю, що його доля поки що виглядає щасливішою за долю Петрова-Мішкіна і Чепіги-Бошірова. Всі злочини, в яких його роль більш-менш доведена, Єгоров вчинив в Україні. А Україну в Кремлі вважають своєю вотчиною, на яку не поширюються навіть мінімальні правила пристойності, яких російські резиденти так-сяк намагаються дотримуватися в країнах Європи. З колег Єгорова, що засвітилися тільки в Україні, поки що ліквідували двох спецназівців ГРУ Євгена Єрофєєва і Олександра Александрова, які, потрапивши в український полон, розповіли багато зайвого, так що після повернення з полону, принаймні, Єрофєєва (а може, і Александрова ), не стали залишати живими. І, судячи з усього, Єгорова не знав генерал ГРУ Дьомін-Федотов, що імовірно втік до Англії. Якщо до Ігоря Єгорова не дотягнеться рука українського правосуддя, він поки може спати спокійно. І навіть здійснювати закордонні поїздки - в Абхазію, Південну Осетію, Придністров'я. ДНР і ЛНР. Небезпека його життю загрожуватиме тільки тоді, коли розкриється його причетність до будь-яких гучних замахів в Європі. Чи в Ізраїлі.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
