Нема свободи людини без свободи народу. І немає свободи народу без свободи людини
Ярослав Стецько, один із провідників українського національно-визвольного руху

Про середній клас замовте слово

Володимир Путін укотре продемонстрував, наскільки він далекий як від економічних реалій, так і від життя переважної більшості росіян
20 березня, 2020 - 09:54
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

У черговому відеоролику свого великого інтерв’ю ТАСС Володимир Путін порадував росіян тим, що, виявляється, понад 70% із них належать до середнього класу. Президент Росії впевнено заявив: «Послухайте, ви знаєте, що таке середній клас? Якщо ви думаєте, що середній клас — це так, як живуть у Франції, у Німеччині або в Сполучених Штатах, то це не відповідає дійсності. Середній клас у кожній країні різний. Є відповідна методика Світового банку, вона полягає в тому, що середній клас вираховується за кількістю домогосподарств, людей, доходи яких у півтора разу більші, ніж мінімальний розмір оплати праці. У нас таких — мінімальний розмір оплати праці 11 280, по-моєму, цього року, так, а середня зарплата набагато вища — у нас таких досить багато, впевнено понад 70 відсотків». Що ж, Путін укотре продемонстрував, наскільки він далекий як від економічних реалій, так і від життя переважної більшості росіян.

Узагалі-то, за найпростішим визначенням, середній клас — це соціальна група людей, яка має стійкі доходи, достатні для задоволення широкого кола матеріальних і соціальних потреб і підтримання гідного рівня життя. Згідно зі звітом «Global Wealth Report 2015» швейцарського банку Credit Suisse, у США до середнього класу можна було віднести 92 млн осіб, а в Китаї — 109 млн осіб. При цьому, згідно з тим самим звітом, для приналежності до середнього класу в США був потрібен річний дохід у 50 000 доларів на одного дорослого члена сім’ї, в Китаї, Бразилії та Чилі — 28 000, в Росії, Малайзії і Таїланді — 18 000, в Індії — 13 700, а в Швейцарії — 72 900 доларів. За цими критеріями у США середній клас становив у 2015 році 37,7%, а разом із тими, хто розташовується на шкалі доходів вище, — 50,0%. Для Швейцарії відповідні показники — 44,5 і 58,5, для Китаю — 10,7 і 11,3, для Індії — 3,0—3,2%, а для Росії — 4,1 і 4,6%. Для порівняння: середньосвітові показники 2015 року становили відповідно 13,9 та 15,9%. Погодьмося, що між 70% і 4,1% — дистанції величезного розміру.

Але Путін вважає, що росіянин може широко гульнути, якщо має місячний дохід хоча б у 16 920 рублів. В умовах, коли рубль вирушив у тривале вільне падіння, це звучить особливо актуально. 16 920 рублів — це за сьогоднішнім курсом 209,2 долара або 190,7 євро, а в річному обчисленні відповідно — 2510 доларів або 2289 євро. Одразу маю сказати, що такого з дозволу сказати «багатія», нібито спроможного задовольнити широке коло матеріальних і духовних потреб, сьогодні навряд чи пустили б на місяць до країн Євросоюзу, оскільки там вимагається покриття в 100 євро на щодень, тобто в 3000 євро на місяць. А до критеріїв віднесення до середнього класу, розроблених Credit Suisse, 70% росіян не дотягують у 7,2 разу. І на 209 доларів на місяць на дорослого члена сім’ї в Росії можна вести лише напівголодне існування. Це ще раз доводить, що мінімальний розмір оплати праці в Росії в жодному разі не відповідає прожитковому мінімуму, хоч прописуй цю відповідність у конституції, хоч ні.

Коли інтерв’юер несміливо заперечив, що, мовляв, усе ж хотілося б, щоб у Росії середній клас був таким самим, як у Франції і в Німеччині, Володимир Володимирович із цим рішучо не погодився: «Не хотілося б, як у Франції». І пояснив: «Ну, ось дивіться, що там відбувається, чого ж доброго? Там не перестаючи ці виступи йдуть, так? Цілі галузі економіки не працюють. У ході цих заворушень 11 осіб загинуло, багато хто отримав поранення, очі вибиті гумовими кулями — чого ж доброго? Ви цього хочете, чи що? Думаю, що ні». Дуже забавно, що в очах Путіна більш чи менш високі доходи населення, зокрема середнього класу, стійко асоціюються з масовими заворушеннями, на кшталт тих, що відбуваються нині у Франції у зв’язку з протестами проти пенсійної реформи. Тому Путін чітко дає зрозуміти росіянам: ні, братці, краще сидіть у злиднях, зате ні в яких протестах брати участі не будете, під поліцейські кийки не потрапите. Він добре розуміє, що бідна людина не здатна на усвідомлений протест. Тому-то Путін зовсім не дбає про зростання доходів основної маси росіян, а дбає лише про приріст багатств у себе й у своїх друзів-мільярдерів.

А вже те, що Макрон «хід узяв, хід забрав, відіграв назад» у справі непопулярної пенсійної реформи, Путін вважає неприпустимим для сильних політиків, до яких, безумовно, зараховує себе: «Ну, то хіба це добре?.. По-перше, нічого суттєво не змінилося. І найгостріше питання в ході проведення реформи, наскільки я собі уявляю, — це питання, пов’язане з пільговим виходом на пенсію, з прирівнюванням практично всіх «під одну гребінку». З точки зору економіки це обґрунтовано насправді. І президент Макрон із прагматичної точки зору чинить правильно. Ми з прагматичної точки зору вчинили неправильно, тому що ми практично все зберегли, всі пільги, усі пільгові категорії практично зберегли. Пільговий вихід на пенсію у нас залишився, а у Франції якраз це здебільшого викликає невдоволення». І поскаржився: «Для шахтарів залишився, наприклад, для інших категорій, для педагогів залишився — у нас величезна кількість пільговиків.  Більше того, навіть для матерів багатодітних у 50 років зробили вихід на пенсію».

Якщо вже на те пішло, то у Франції основне невдоволення викликає все-таки фактичне підвищення пенсійного віку і зменшення пенсій для більшості французів. А взагалі-то виступ Путіна має насторожити росіян. Цілком імовірно, що жертвою наступної реформи можуть стати як раз ті, хто нині отримує пільгові пенсії. Адже бюджет усе одно тріщить по швах через обвальне падіння цін на нафту, самою ж Росією багато в чому і спровоковане. Ось усі пільговики і постраждають. За винятком силовиків — їх Путін обіцяв не чіпати. Що ж, ворон ворону ока не виклює. Ритуальна путінська фраза про необхідність забезпечити «підвищення реальних доходів громадян» теж прозвучала, але навряд чи була кимось сприйнята всерйоз на тлі стрімкого падіння біржових індексів і обвалу нафтових цін.

Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ