Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

Провокація до повстання

8 липня, 2019 - 17:11

Інколи варто просто зробити крок назад, вийти зі свари та придивитися за поведінкою учасників. Ні, це не втеча з поля бою. Це оцінка обстановки, яка дозволяє максимально ефективно досягти перемоги. Після повідомлення про проведення телемосту "Дружби народів" пройшло менше доби, а висновки з цього приводу напрошуються невтішні. Ані президент, ані його оточення не розуміють ролі і місця українського народу в боротьбі з російською агресією. Схоже, що єдиний, хто вважає активних громадян України учасниками історичних процесів - це ворог. Саме тому йому настільки ефективно вдається маніпулювати та дезорієнтувувати українців.

Тож почнемо з початку. З політичних сил на проведення телемосту між двома телеканалами - українським NewsOne та російським "Россия 1"  відреагували: "Голос", "Самопоміч", "ЄС", "Українська стратегія Гройсмана" і "Нацкорпус". Всі вони закликали президента до недопущення російських пропагандистів в українські домівки. Крім того від власного імені "проти" виступили безліч інших політиків. Не говорячи вже про активістів, журналістів і дописувачів соцмереж. Одностайність вражає. Серед обурених "діалогом" з агресором під час війни багато людей з оточення Зеленського. Але з маленьким нюансом. Вони звинувачують всіх та закликають українців не "істерити", тобто не підігрувати політиканам. Так, Олександр Ткаченко - генпродюсер "1+1", засудивши телеміст, нагадав, що більшість голосів в Нацради по телебаченню та раділмовленню - це досі "люди Порошенко". Цікаво, що заступник фракції "Народний фронт", теж згадує колишньому президенту його кволість щодо питань інформаційної безпеки. Маючи на увазі часи, коли Попошенко міг впорядкувати ситуацію, виходячи з державних, а не власних інтересів.

В обобічній провокації опонентів звинуватив і президент Зеленський. Він, як йому здається, в доступній формі пояснив українцям, що поки одні будуть "воровать", інші будуть їх "грабувати". І закликав не піддаватися, не поспішати, дати державі "вирішити питання". Як? Обраний Зеленським спосіб комунікації з суспільством за допомогою відеозвернень, не дає можливості поставити уточнюючи питання. В той же час телеканал NewsOne зуб дав, що Крим та Донбас - це Україна, але пояснив, що телеміст є розмовою звичайних людей, без політики та без політиків. "Кожен зі своєї сторони має зробити крок для припинення війни", - говориться в повідомлені каналу. Тобто, позиції сторін окреслені. Є ті, хто "за" і ті, хто "проти". Ні, не телемосту. Протесту з приводу його проведення. Причому більшість політиків радше шукають винуватих, ніж пропонують конкретні кроки по захисту інформаційного суверенітету. В той самий момент люди вже збираються під телеканалом.

В промовах противників протестних акцій немає розуміння суб‘єктності активних громадян. Для того, щоб проти спроб "примирення" вийшли тисячі людей, не потрібно, щоб їх закликав відомий політик. Це не фанатські збіговиська. У самодостатніх людей немає кумирів серед політиків, заради погляденек на яких вони готові стояти годинами. Коли мова йде про оборону країни - воєнну, інформаційну, правову - громадяни виходять заради ідеї державності. Схоже, що це не зовсім зрозуміло команді президента. Ефект тільки підсилюється усвідомленням небезпеки та ефективними стратегіями виживання. До прикладу. Як діє звичайна людина, якщо вона чує шурхіт в кущах та має зброю? Вона дістає пістолет та починає гукати: "Хто там? Стій! Я буду стріляти". Може навіть рушить в бік кущів, щоб подивитися на джерело шурхотіння. Адже зброя в руках створює ілюзію сили та безпеки. Але якщо це вояк в зоні бойових дій. Як він відреагую на шуршіх? Скоріше за все він просто вистрілить в бік шуму. А вже потім піде подивитися. Моделі поведінки різняться відповідно до обставин та досвіду. Проводячи телеміст із забороненим в Україні телеканалом, подразник застосовують проти вояків - тобто тих, хто усвідомлює факт війни і вижив тільки тому, що одразу стріляв, а вже потім питав: "Хто там?"

В своєму роліку президент звинувачує патріотів так само, як і російських провокаторів. Таким чином він демонструє повне нерозуміння процесів, які ворог розгортає навколо його недосвідченості. Не патріоти домовлялися з Кисельовим про спільний ефір. Власники і менеджмент NewsOne не належать до поборників націонал-патриотичних сил. Зараз президенту потрібно припинити шукати винних і почати комунікувати з патриотичної частиною суспільства, яку представляють парламентарі. Сьогоднішні і майбутні. Росія зацікавлена в тому, щоб збурений натовп вели за собою Гапони. Тому український президент має сприяти організованому протесту. Хтось в його оточенні мав би йому пояснити, що комунікація зі збуреним суспільством - це не ролики. Що закликаючи "не піддаватися на провокації" в мить, коли ворог вже тут, він стає схожим на тих, кого стільки років висміював за "здачу Криму". Наявність парламентських політсил серед протестуючих в данному випадку є запобіжником, який може знешкодити провокаційний детонатор. Президенту вкрай важливо не допустити провокацій. А для цього йому потрібно працювати злагоджено з Верховною Радою, Службою безпеки, Нацкомісією та громадськістю. З цієї пастки можна вибиратися тільки разом.

Поки політики реагують в рамках передвиборчого процесу, люди, охрещені війною, діють, керуючись інстинктом виживання. Особистого, ідеологічного, національного. Протести будуть. Їх не може не бути не тому, що хтось підштовхує наївних "пересічників" суто в політичних цілях. А тому, що ворог провокує бійців за українську незалежність, які не можуть залишитися вдома, коли відбувається захоплення українського простору. Всі ми є заручниками своєї принципової позиції та власного усвідомленого досвіду.

Французський філософ Гастон Башляр говорив, що реальність - це об‘єкт, який потребує постійного доведення. Згадаємо, що для більшості учасників Майдану причина вийти на площу була продиктована діями або словами, які вони здійснили задовго до побиття студентів. "Якщо я стільки років відкрито критикував Януковича, я маю, зобов‘язаний бути там". Люди обирали барикади - а потім і окопи, - підтверджуючи таким чином самих себе. Саме тому загальноукраїнське повстання було назване Революцією гідності. Люди просто не могли вчинити по-іншому. Залишившись дома та проігнорувавши провокацію з побиттям дітей, вони ризикували перетворитися на брехунів та боягузів. В першу чергу у власних очах. Зараз спрацьовує той самий механізм. "Якщо я за Україну в російсько-українській війні, я не можу не обуритися спробою потеревенити з ворогом "за життя" Я маю йти". Так, телеміст - це провокація направлена на розхитування ситуації. Чим більше буде таких "подач" з боку промосковських сил, тим ширшим буде ставати протест. Можна не сумніватися, що одного разу реакція на зухвале неподобство переросте в повстання. Таким є російський план по хаотизації України. Президенту потрібно виходити з логіки виборів і вчитися мистецтву війни. У тих, хто усвідомлює її як свою реальність і знає, як боронити. Себе. Людей. Країну.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments