Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

П’ять принципів для формування нової коаліції

Входження України до 20 найбільш розвинутих країн світу є безкомпромісним завданням наступних десяти років
4 червня, 2019 - 10:16

Моя спеціальність за першою освітою — інженер-ракетник. А в ракети, як відомо, заднього ходу немає. Мабуть, тому, прийшовши в політику, я так і не зміг прийняти ту легкість, з якої багато українських політиків та політичних сил змінюють пріоритети, а часто — і напрямок свого руху.

Вважається нормою, коли перед черговою кампанією спільно з технологами обговорюється питання, куди йти: на схід чи на захід. Тобто йдеться не про принципи і програми, а про те, як сподобатися тій частині виборців, яку ще не обманювали.

Канонічним прикладом є Леонід Кучма, який 1994 року, обираючись вперше, спирався на схід країни, а через п’ять років — на захід.

Політтехнологічна думка, як і час, на місці не стоїть — креативні уми знайшли спосіб різко підвищити ККД процесу. І справді, в умовах переходу політики до віртуальної реальності краще просто мовчати і, бажано, якомога довше. Нехай кожен виборець, який мріє про країну чудес, займається самообманом. Ми ж йому нічого не обіцяли!

За останню чверть століття змінилися не лише політичні технології — на очах зменшилася «шагренева шкіра» наших надій на інше, гідне життя. І війна теж внесла свої корективи.

Одним словом, якщо не одумаємося і не почнемо ставити політикам умови, залишимося народом, розвіяним по світу. Без своєї країни.

Попереду вибори. Команда руху «Сила права», в якій ми уже п’ять років разом з покаліченими солдатами, родинами загиблих і переселенцями воюємо на юридичному фронті проти держави-агресора, запропонувала принципи формування коаліції в новому парламенті:

1. Російська Федерація є агресором, який розв’язав війну проти України, за допомогою зброї захопив Крим та Донбас і має відповісти за всі злочини, вчинені проти українського народу. Кожен квадратний сантиметр української землі та моря має бути повернутий, а збитки, завдані Україні та українцям, — повністю відшкодовані. Відмова від цього принципу є зрадою національних інтересів та наругою над пам’яттю загиблих захисників України.

2. Представники режиму Януковича є зрадниками України та агентурою РФ, які повною мірою несуть відповідальність за російську агресію проти України та її жахливі наслідки. Політичні сили, сформовані представниками режиму Януковича, є п’ятою колоною, що прагне відновлення контролю РФ над нашою державою задля подальшого знищення її соборності та незалежності. Формування парламентської коаліції з такими політичними силами є неприйнятним компромісом з агресором.

3. Європейська та Євроатлантична інтеграція є стратегічним зовнішньополітичним курсом України. Приведення країни у відповідність до всіх вимог щодо вступу до цих міжнародних об’єднань є пріоритетом усіх державних реформ і, разом з розбудовою сучасної сильної армії, — запорукою впевненості України та українців у майбутньому.

4. Неефективна олігархічно-сировинна модель економіки, яка руйнує конкурентне середовище в країні, є загрозою національній безпеці України, спричиняє масову еміграцію громадян і в короткостроковій перспективі може призвести до незворотних катастрофічних наслідків. Головною конкурентною перевагою України є працьовитість та інтелект нації. До цього додаються унікальні природні ресурси та інфраструктурний потенціал, географічне положення і зона вільної торгівлі з найбільшим у світі ринком ЄС. Використання цих передумов для перетворення України на Південну Корею Східної Європи є такою ж життєвою необхідністю, як і перемога в збройному конфлікті з РФ. Входження України до 20 найбільш розвинутих країн світу є безкомпромісним завданням наступних десяти років.

5. Стратегічною метою існування Української держави є створення умов для розвитку української нації, самореалізації та добробуту кожного українця. Цій меті має бути підпорядкована вся державна політика. Індекс щастя ООН має бути ключовим критерієм визначення ефективності державного управління.

Не знаю, чи погодяться з цими принципами політики. Головне, щоб їх обстоювали ми, громадяни.

Андрій СЕНЧЕНКО, голова руху «Сила права»

Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ