...Незгода у власних лавах є смертельнішою за ворожі мечі, а внутрішні розбіжності відчиняють двері іноземним загарбникам.
Карл Густав Еміль Маннергейм, державний та військовий діяч Фінляндії, президент Фінляндії

Рейс MH17: чому не вдалася російська судова вистава

14 лютого, 2020 - 14:51

Як виявилося, Москва зовсім недавно, в жовтні 2019 року, пропонувала судити в Росії ймовірних винуватців катастрофи «Боїнгу» «Малайзійських авіаліній» у небі над Донбасом у липні 2014 року з кола росіян. Однак Нідерланди відповіли однозначною відмовою. Йшлося про колишнього «міністра оборони» сепаратистської «ДНР» Ігоря Стрєлкова (Гіркіна), його заступника Сергія Дубинського (позивний Хмурий) і заступника Дубинського Олега Пулатова (позивний Гюрза). Четвертий обвинувачуваний, Леонід Харченко (позивний Крот), є громадянином України, і Москва на нього не претендує. Суворо кажучи, всі четверо звинувачуються не в знищенні «Боїнга» як такого, а в організації доставки з території Росії зенітно-ракетного комплексу «Бук», із якого й було збито літак. Стрєлков і Дубинський свою провину заперечують, інші відмовчуються.

Міністр юстиції і безпеки Нідерландів Ферден Грапперхаус повідомив у листі парламенту, що «передача звинувачення щодо трьох російських підозрюваних не варіант для голландської влади і не буде розглядатися». Голландський закон дозволяє судити підсудних за їхньої відсутності. Процес у справі про загибель малайзійського «Боїнга» над Донбасом 17 липня 2014 року має розпочатися 9 березня 2020 року в Окружному суді Гааги, причому судові засідання заплановані до кінця березня 2021 року. Оскільки більшість загиблих у катастрофі - громадяни Нідерландів, розгляд справи проходить у межах нідерландського законодавства. Оскільки Росія не екстрагує своїх громадян, ніхто з названих осіб не з'явиться на процесі. Водночас одна голландська юридична фірма повідомила, що один з обвинувачених росіян попросив її представляти його інтереси в суді. Що ж стосується Леоніда Харченка, то він, імовірно, перебуває на території «ДНР» і в Гаазі з'являтися явно не збирається.

Поки що на повідомлення глави нідерландського Мін'юсту з чотирьох підозрюваних відповів тільки Стрєлков (Гіркін). На питання, чи з'явився б він у суді, якщо б справу передали Росії, Стрєлков відповів: «А був би в мене вибір? Я громадянин РФ, й іншого громадянства у мене немає». Відповідаючи на питання, чи став би він співпрацювати з російським судом, він відмовився «вдаватися в подробиці». Стрєлков повідомив тільки, що нічого не знав про пропозицію Росії судити його і ще двох фігурантів справи на батьківщині, і повторив, що «ополчення «Боїнг» не збивало». Як це не парадоксально, але в цьому випадку Ігор Іванович майже вочевидь говорить святу істину правду. Як свідчать його власні публікації в перші хвилини після того, як він отримав звістку про те, що «Боїнг» був збитий, а також запис його переговорів, зроблений СБУ, Гіркін відповідного наказу дійсно не віддавав, але дуже зрадів цій трагедії, бо вважав, що був збитий український військово-транспортний літак. Однак екіпаж злощасного «Бука» точно належав російським регулярним військам, а не ополченцям-сепаратистам. Суворо кажучи, члени цього екіпажу і є головними винуватцями трагедії, бо через власний непрофесіоналізм вони не змогли відрізнити пасажирський літак від військово-транспортного. Однак імен цих людей ми не знаємо до цього часу. Жодне розслідування їх не встановило. І сьогодні навіть не можна бути впевненим, що екіпаж «Бука» живий. Їх давно могли ліквідувати як непотрібних свідків і потенційних фігурантів процесу в Гаазі.

А якби раптом нідерландці проявили слабкість і погодилися б на те, щоб Гіркіна, Дубинського і Пулатова судив би найбільш непідкупний і гуманний російський суд, невже була б хоч мінімальна ймовірність того, що він виніс би обвинувальний вирок і зробив би з Гіркіна і його підлеглих цапів-відбувайлів за загибель 298 осіб, щоб вивести з під удару російських військових і високопоставлених політиків? Та в жодному разі! Росія, на переконання Путіна і його наближених, це велика держава, а не якийсь слабак Іран, щоб під тиском неспростовних фактів публічно визнавати власні злочини. Про це нещодавно, відразу після визнання Іраном провини за збитий український «Боїнг», відверто написала в одному з постів у соціальних мережах «залізна леді» російської пропаганди Маргарита Сімон’ян, впевнена в тому, що Росія повинна до останнього заперечувати будь-які компрометуючі її факти, інакше її ніхто поважати не буде: «Є дві релігії щодо того, як повинна поводитися велика і поважна країна, якщо вона катастрофічно накосячить. Одні вважають, що країна зобов'язана піти в глухе «отріцалово» і ніколи ні в чому не зізнаватися і ні за що не вибачатися. Інакше зовсім задушать і "буде тільки гірше". Ну і взагалі тому, що "ібо нєча". Цієї релігії дотримується більшість відповідальних товаришів у більшості відомих мені могутніх країн, включно з нашою. Інша релігія вважає, що треба як Іран. Мені ближче друга. Суто по-людськи. У моїй системі координат Іран виявився мужик. А ось чи буде йому тепер за це тільки гірше, зараз побачимо. Як прокинуться там, на тому березі».

Незграбно намагаючись виправдатися, чому підвідомчі їй видання три дні видавали дезінформацію, намагаючись відвести підозри від Ірану, поки Тегеран сам не зруйнував усі ці пропагандистські побудови, Маргарита Сімон’ян, збрехавши про власну підтримку іранської позиції, вільно чи мимоволі, видала головний алгоритм кремлівської поведінки в кризових ситуаціях. Подібним чином Кремль поводиться як у випадках з отруєнням Олександра Литвиненка і Скрипалів, так і у випадку з малайзійським «Боїнгом». І можна не сумніватися, що в Росії Гіркіна, Дубинського і Пулатова повністю б виправдали, визнавши безневинними овечками, на яких звели наклеп злі вовки - нідерландські слідчі. А штатні пропагандисти, на кшталт Маргарити Сімон’ян і Володимира Соловйова, влаштували б із цього приводу потужний шабаш міжнародного рівня. І влада Нідерландів вчинила абсолютно правильно, коли не дозволила Москві розіграти черговий пропагандистський фарс на кістках майже трьох сотень загиблих. Але все одно у зв'язку з майбутнім відкриттям процесу в Гаазі і його подальшим перебігом, цілком передбачуваним, пропагандистська істерика в Росії тільки наростатиме.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ