Росія і коронавірус: чи обвалиться вертикаль влади
Не тільки прихильники тоталітарних режимів, а й більш широкі ліві кола в зв'язку з нинішньою пандемією нерідко вказують на приклад не дуже демократичних країн, і особливо Китаю, Куби та Північної Кореї, в боротьбі з covid-19. Щоправда, Північна Корея, яка не показує ніяких офіційних даних щодо ситуації з коронавірусом, проте, попросила про допомогу в Південної Кореї для боротьби з ним, що говорить про те, що в КНДР не все гаразд. Звичайно, нинішню таблицю захворюваності коронавірусом по країнах доводиться розв'язувати неначе якийсь складний ребус. Причина в тому, що різні країни використовують різні статистичні критерії, особливо стосовно смертності від covid-19.
Одні країни заносять до статистики всі смерті від короновірусу, включаючи тих, хто помер поза медичними закладами: в будинках для людей похилого віку, готелях або у власних квартирах. Інші країни рахують тільки тих, хто помер в медичних установах, причому зі статистики часто виключають тих літніх людей, які, крім коронавирусу, мали будь-які інші хронічні захворювання, наприклад, діабет, або ішемічну хворобу серця. Наразі кількість зареєстрованих інфікованих безпосередньо залежить від наявності в даній країні тієї чи іншої кількості тестів на коронавірус, від їх ефективності, а також від того, чи тестуються всі люди з підозрілими симптомами, або тільки ті, хто потрапив до медичних установ.
Має також значення, в який момент влада тієї чи іншої країни офіційно визнала наявність епідемії, і наскільки та встигла дійсно розвинутися до моменту, коли зараження і смерті від коронавирусу почали фіксувати. Нарешті, в деяких країнах медики мають негласну вказівку не фіксувати кількість заражень і смертей від covid-19 понад деяку встановлену квоти, щоб не нагнітати паніку. Єдиний спосіб спробувати розібратися в цій статистичній плутанині - це прийняти деякі дані однієї країни, які представляються близькими до реальності, в якості еталону, і з їх допомогою перевірити дані тих країн, які викликають найбільші підозри.
За еталонні ми візьмемо дані по США. Тут повноваження розділені між федеральним центром і штатами, що ускладнює фальсифікацію статистики, а, з іншого боку, американська медицина є однією з найрозвиненіших у світі. Критерії врахування смертності від коронавирусу тут дуже широкі, так що цей фактор не мусить впливати на показники смертності від епідемії, а за кількістю тих, що заразився Америка зараз на першому місці в світі. Отже, в Америці на 31 березня було 164 253 тих, хто заразилися і 3165 смертей, що дає смертність в 1,9%. Біля цього показника смертність від коронавирусу в США залишається на тому ж рівні продовж багатьох днів, що дозволяє припустити, що реєструються більш-менш всі смерті від епідемії. При цьому пік епідемії в Америці ще не пройдений, але, за прогнозами фахівців, він повинен бути пройдений через пару тижнів. Наразі потужності американської системи охорони здоров'я вистачає, і вона в змозі надати допомогу всім хворим, у кого захворювання проходить у важкій формі.
Тепер візьмемо Китай, де епідемія почалася, і перші тижні, принаймні, в Ухані і провінції Хубей, владою не контролювалася. Там налічується 81 518 заражених і 3305 померлих, що дає летальність в 4,05%. Цей показник гірший за американський, але на тлі летальності в 11,4% в Італії здається цілком прийнятним. Якщо не враховувати, що населення Китаю за чисельністю перевершує населення США приблизно в 5 разів. Тобто при інших рівних умовах (а в Китаї епідемія почалася на місяць раніше, ніж в Америці) на тій стадії, на якій епідемія зараз знаходиться в США, в Китаї мало б бути близько 821 тис. тих, хто заразився, що, якщо взяти китайський показник летальності , дало б близько 33 250 смертей. Але показане число жертв коронавирусу в Китаї зараз, де епідемія практично скінчилася, становить цифру, меншу в 9,7 разів. Думаю, що приблизно такий же порядок заниження реального числа тих, що заразився, в Піднебесній.
На Кубі ж, якщо вірити офіційним показникам, все йде просто суперблагополучно: 170 заразилися і 4 померли. Але в даному випадку ця оптимістична статистика, цілком ймовірно, не далека від дійсності. Тут треба взяти до уваги острівне положення Куби і мінімальне число в'їжджають на острів Свободи іноземців, а також хорошу систему охорони здоров'я. В цьому відношенні випадок Куби ближче до благополучних Тайваню, Сінгапуру та Південної Кореї. У Німеччині нині 66 885 хворих і 645 померлих, що дає летальність в 0,96%, підозріло низьку в порівнянні з сусідньою Францією, де при 44 450 хворих померли вже 3024 людини, що дає летальність в 6,8%. При цьому населення Німеччини в 1,24 рази більше населення Франції. А якби французьке населення було б таким самим за чисельністю як німецьке, у Франції було б зараз 55,1 тис. хворих, тобто лише в 1,2 рази менше від Німеччини. Це говорить про те, що обидві країни знаходяться приблизно на одній стадії розвитку епідемії, при тому, що рівень охорони здоров'я Німеччини та Франції приблизно однаковий. Але в Німеччині набагато менше враховують смертність від епідемії поза лікарнями, а літніх хроніків виключають зі смертності від коронавирусу. Якщо застосувати до числа хворих в Німеччині французький відсоток летальності, то смертність в Німеччині від коронавирусу можна оцінити в 4548 осіб. Думаю, це число значно ближче до дійсності, ніж офіційні дані
У Росії зараз офіційно зареєстровано 1836 хворих, з яких померло 9 осіб, що дає просто неймовірну летальність в 0,49%. Справжня картина, по всій видимості, зовсім не є такою оптимістичною. З огляду на те, що Росія межує з Китаєм - осередком зародження інфекції - і має досить інтенсивний пасажиропотік в Європу і назад, там має відбуватися вже досить висока стадія епідемії. Тим більше, що офіційно повідомляти про померлих від коронавирусу лікарям дозволили тільки після першого виступу Путіна з цієї проблеми. Якщо припустити, що Росія зараз в дійсності знаходиться приблизно на тій же стадії розвитку епідемії, що і Франція, то тут, відносно чисельності російського населення, має бути приблизно 97,5 тис. тих, що заразилися і приблизно 6632 померлих. Російська ж влада наразі не знає, як реагувати на епідемію, і не має єдиного плану боротьби з нею.
Лідери США, Англії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії і решти демократичних держав спілкуються зі своїм народом на тему епідемії в щоденному режимі і застосовують конкретні заходи, причому у відповідності до існуючих законів, парламентів і місцевої влади. У Росії ж мер Москви Сергій Собянін, а разом із ним і керівники ряду інших регіонів вживають жорсткі карантинні заходи фактично в режимі надзвичайної ситуації, явно виходячи за межі своїх повноважень і беручи на себе повноваження президента і парламенту. При цьому ніхто не знає, чи погоджував Собянін свої дії з Путіним чи ні. Президент же тільки постфактум видає указ, який схвалює прийняті в регіонах заходи і доручає президентським полпредам простежити за їх виконанням. Уряд блискуче бездіє. Звертатися до народу, в стилі свого безсмертного, «грошей немає, але ви тримайтеся», доводиться навіть Дмитру Медведєву, якого, схоже, дехто вже почав сприймати як віце-президента. Парламент же не розуміє, які закони і в якому порядку йому треба терміново приймати. Якщо епідемія триватиме ще досить довго, подібний розлад влади може призвести до великих політичних змін.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
