Руйнування Європи
або Ще одна дезінформація
Газета «Нью-Йорк Таймс» стверджує, що в Європі не менше десяти років ведуть підривну діяльність військовослужбовці російської військової частини номер 29155, очолюваної генералом Андрієм Авер'яновим. Джерело інформації газети – такий собі неназваний відставний офіцер ГРУ. Нібито військовослужбовці цієї частини спеціального призначення брали участь у замаху на вбивство за допомогою одного з родичів «Новичка» болгарського бізнесмена Еміліана Гебрева, який продавав зброю Україні, у «кампанії з дестабілізації» в Молдові, у спробі державного перевороту в Чорногорії, в отруєнні Сергія Скрипаля та в інших таємних операціях. Західні аналітики прийшли до висновку, що все це є «частиною скоординованих дій російських спецслужб із дестабілізації Європи». В операціях нібито беруть участь елітні підрозділи російських спецслужб, навчені диверсіям, саботажу і вбивствам.
Що тут правда, а що - дезінформація? Свята щира правда полягає в тому, що Кремль дійсно прагне дестабілізувати європейські країни (і не тільки європейські - Північна Америка, Близький Схід, Африка, не кажучи вже про ближнє зарубіжжя, тут не виняток). І для цього використовуються всі засоби - шантаж, підкуп, вбивства, диверсії, дезінформація тощо. Так само не викликає сумнівів, що всі ці дії координуються з єдиного центру. Тільки цей центр - не якась міфічна частина ГРУ, нехай і суперсекретна, а цілком реальна адміністрація президента в Кремлі. Зрозуміло, не вся вона, а якась її надсекретна частина, так чи інакше керована главою адміністрації Антоном Вайно і його першим заступником Сергієм Кирієнком. Перед ними тремтять начальники ГРУ, які якраз через усі ці «темні» справи в останні роки не відрізняються довголіттям. Допустити ж, що в підпорядкуванні начальника ГРУ може ще перебувати якийсь спеціальний центр із дестабілізації, що, нехай і цілеспрямовано, займається самою Європою, - це надто вже складна конструкція, що суперечить основним принципам конспірації. Тому все те, що стосується конкретної військової частини з конкретним номером, яка нібито є таким центром, - добре продумана дезінформація, спрямована на те, щоб Москва легко могла її спростувати, а тим самим поставити під сумнів й інші твердження, що містяться в публікації «Нью- Йорк Таймс», зокрема, про роль Росії в підготовці невдалого державного перевороту в Чорногорії і в невдалому отруєнні Скрипалів. Тобто можна було не сумніватися, що військова частина 29155 у Росії насправді існує, і, швидше за все, має безпосередній стосунок до ГРУ, і командує нею, цілком можливо, генерал Авер'янов. Ось тільки до найгучніших «темних» справ останніх років за межами Росії, в яких західна громадська думка не без підстави бачить «руку Кремля», цей підрозділ здебільшого стосунку не має.
Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков вже поспішив назвати публікацію «Нью-Йорк Таймс» «кримінальним чтивом». І не можна сказати, що зовсім вже без підстав. Журналісти «Коммерсанта» і «Ведомостей» дуже швидко з'ясували, що військова частина 29155, відома також як 161-й навчальний центр, розташовується в московському районі Ізмайлово. Офіційно це короткострокові курси військової розвідки, що існують іще з 60-х років минулого століття. Там військовослужбовці вдосконалюються з стрілецької підготовки, радіозв'язку та інших спеціальних дисциплін, розповіло джерело, пов'язане з російськими спецслужбами. А Андрій Володимирович Авер'янов дійсно з 2013 року командує в/ч № 29255. Судячи з усього, в 1988 році він закінчив Ташкентське вище загальновійськове командне училище, а в січні 2015 року, за даними «Нью-Йорк Таймс», секретним указом був удостоєний звання Героя Росії. Крім як на Донбасі, відзначитися Авер'янову в той час було ніде. За припущенням американських журналістів, цей генерал також воював у Чечні. З російських джерел поки що немає жодних підтверджень даних ні про генеральське звання Авер'янова, ні про нагородження його Золотою зіркою Героя, ні про його участь у чеченських кампаніях. Але це в цьому випадку не має жодного значення. Можна не сумніватися, що 161-й навчальний центр готує бійців насправді спецназу, серед яких є фахівці з диверсій і вбивств. Але, з урахуванням того, що через нього в короткий термін проходять сотні бійців і командирів, про серйозну конспірацію говорити не доводиться. Та й мовної підготовки курсанти центру або зовсім не отримують, або отримують її в мінімальному обсязі. Тому випускники «Ізмайловського коледжу» вочевидь використовуються тільки для дій усередині Росії і в ближньому зарубіжжі, де вони цілком можуть обійтися російською мовою. У війнах проти Імарату «Кавказ», Грузії та України або в провокаціях у Молдові вони можуть брати участь, а в отруєнні Скрипалів або в підготовці перевороту в Чорногорії - навряд чи. Тут потрібні люди значно більше кваліфіковані. Пам'ятайте камергера Митрича у Ільфа і Петрова, який у гімназіях не навчався, оскільки закінчив Пажеський корпус? Так ось, солсберійські герої в навчальному центрі в Ізмайлово не вчилися, оскільки закінчили набагато більш елітну Військово-дипломатичну академію. І вже, звичайно, 161-й навчальний центр ГРУ в жодному разі не є органом, що координує російські підривні дії в Європі. Хоча б тому, що в цих операціях бере участь не лише ГРУ, але і ФСБ, і СЗР, а значить, координація їхніх дій повинна здійснюватися на значно вищому рівні.
Мабуть, відомі Петров і Бошіров десь удосконалювали, а їхні безвісні і більш щасливі колеги й досі вдосконалюють свою кілерську майстерність. Але це має бути абсолютно невинна контора, яка ні до ФСБ, ні до ГРУ, ні до СЗР за документами жодного стосунку не має. І займаються там не групами, а індивідуально. А своїх координаторів вони навіть в очі не бачать. Тепер же, після солсберійського провалу, конспірація мала б посилитися, й імена кілерів і диверсантів, імовірно, спробували прибрати з усіх відкритих баз даних. У майбутньому ми, можливо, переконаємося, наскільки ефективною була зачистка Інтернету.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
