Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й черпати своє національне офарблення.
Микола Хвильовий, український прозаїк, поет, публіцист

Санкції і диверсії

Швидше, на нас чекає багато нових відкриттів про діяльність російських спецслужб у Чехії та інших країнах Європи
19 квітня, 2021 - 20:14

Майбутній російсько-американський саміт не завадив Вашингтону ввести черговий пакет санкцій проти Москви. Найсерйозніша з них — це заборона американським компаніям інвестувати в російський держборг. Крім того, із США вислана чергова група з 10 російських дипломатів. У відповідь Росія, будучи в надто ускладненому становищі в питанні впровадження проти Америки економічних санкцій (через непорівнянність величини економік двох країн і відсутність бодай найменшої залежності США від поставок із Росії придумати, чим Росія ще може насолити дядечкові Сему, справді непросто), вирішила з надлишком відповісти на дипломатичному фронті. З Москви не лише висилають 10 американських дипломатів, а також збираються заборонити посольству США наймати на роботу російських громадян, що загрожує паралізувати діяльність посольства. Крім того, Росія погрожує скоротити до мінімуму короткострокові відрядження американських дипломатів для роботи в посольстві США в Москві.

А крім того, відбулася подія, безпрецедентна в історії дипломатичних відносин. Радник президента Росії Юрій Ушаков під час бесіди з американським послом Джоном Салливаном порекомендував тому вирушити до Вашингтона для консультацій. Імовірно, Путіну стало прикро, що російський посол у США Анатолій Антонов уже котрий тиждень у Москві мається, будучи відкликаний для консультацій, а його американський колега сидить у Москві гоголем, і ніхто його відкликати не думає. Тут проблема в тому, що сторона, яка приймає, не має права вимагати відкликати посла для консультацій. Вона може оголосити посла персоною нон грата. Так вчинили, зокрема, в 1952 році з американським послом у Москві Джорджем Кеннаном після того, як він публічно порівняв становище американців у Москві з тим становищем, у якому він опинився в Німеччині, коли був інтернований нацистами після того, як Німеччина оголосила війну Америці. Але до такого радикального заходу, майже рівного розриву дипломатичних відносин, російське керівництво поки не готове.

У Вашингтоні російську відповідь сприйняли як подальшу ескалацію і пообіцяли нові санкції. А заодно радник президента США з національної безпеки Джейк Салливан пригрозив Росії неприємними наслідками, якщо Навальний помре у в’язниці (за словами його особистих лікарів, зараз стан здоров’я опозиціонера близький до критичного): «Ми повідомили російській владі про те, що вона відповідальна за те,  що відбувається з Навальним під час ув’язнення, і вони будуть притягнуті до відповідальності міжнародним співтовариством». 21 квітня, в день послання Путіна Федеральним зборам, ФБК оголосив великий мітинг на захист Навального, і від того, скільки людей на нього вийде, буде багато в чому залежати вага позасистемної опозиції в майбутній передвиборній кампанії.

Приклад США наслідувала Польща, яка оголосила про висилку трьох російських дипломатів, як водиться, за діяльність, несумісну з дипломатичним статусом. У відповідь Росія вислала навіть не трьох, а п’ятьох польських дипломатів, що, ймовірно, передбачає подальшу ескалацію напруженості в російсько-польських відносинах. Але справжнім чемпіоном стала Чехія, яка оголосила про висилку одразу 18 російських дипломатів, яких звинуватили в тому, що вони є офіцерами ГРУ і СЗР. Така жорстка реакція Праги спричинена тим, що офіцери ГРУ підозрюються в організації вибухів на складі зброї і боєприпасів компанії Imex Group в селі Врбетіце на сході країни, поблизу кордону Чехії зі Словаччиною та Австрією 16 жовтня 2014 року. В результаті загинуло двоє чеських громадян — співробітників Imex Group. Представники Imex Group заявили, що на складах зберігалися автомати й артилерійські снаряди, які не здатні вибухати самі по собі, що свідчить про диверсію.  Ліквідація наслідків вибухів тривала аж до вересня 2020 року і стала найдорожчою в історії Чеської Республіки.

Але що найцікавіше, в причетності до вибухів у Врбетіце підозрюють знаменитих солсберійських отруйників Петрова і Боширова (Мишкіна і Чепігу), і їх уже оголосили в розшук у справі про вибухи в Врбетіце.  Джерело в Москві вже дало зрозуміти, що ніхто Петрова і Боширова видавати не збирається, оскільки вони є громадянами Росії, і їх видачу забороняє російська конституція. Ну, справа тут, думаю, не в конституції, а в тому, що названих фігурантів невдовзі вже три роки як немає в живих. Напевно, зараз у Кремлі потирають руки, радіючи з того, що заздалегідь зачистили небезпечних свідків. А на чеський демарш Москва вже відповіла висилкою 20 чеських дипломатів.  Очевидно, порахували, що відповідати треба не тільки на 18 висланих російських дипломатів-розвідників, але й на двох розвідників-недипломатов Чепігу і Мишкіна (тим більше, що на Смоленській площі навряд чи офіційно поінформовані про те, що їх уже немає в живих). Після цієї висилки чеське посольство в Москві ризикує залишитися взагалі без дипломатичного персоналу. Від нього також зажадали обмежити прийом на роботу російських громадян.

Як можна зрозуміти, вибух на складі в Врбетіце був безпосередньо пов’язаний із війною в Донбасі, оскільки російська розвідка передбачала, що боєприпаси звідти вирушать в Україну. Покупцем зброї, яку було знищено вибухом, чеські ЗМІ називають болгарського підприємця Омеляна Гебрєва, отруєного, як і Скрипалі, «Новачком» у 2015 році, який займався, за деякими даними, поставками зброї в Україну, а також противникам Башара Асада в Сирії. Після отруєння Скрипалів журналісти знайшли в акаунті «Руслана Боширова» у «Фейсбуці» фотографію з центру Праги, викладену 11 жовтня 2014 року і зроблену, як вдалося встановити, приблизно в той самий час. Тепер з’ясувалося, що Анатолій Чепіга і Олександр Мишкін перебували в Чехії з 11 по 16 жовтня 2014 року. Вони в’їхали за паспортами на імена Руслана Боширова і Олександра Петрова. Як стверджують чеські спецслужби і поліція, ці люди відвідували склади боєприпасів компанії Imex Group. Один із них вибухнув у день їхнього від’їзду з Чехії. Хоча на кордоні Петров і Боширов не приховували, що метою їхнього в’їзду до Чехії є відвідування Imex Group, проте для відвідування складу компанії вони відправили туди електронною поштою копії паспортів на інші імена: «Мишкін-Петров» став громадянином Молдови Ніколає Попа, а «Чепіга-Боширов» — громадянином Таджикистану Русланом Табаровим.

3 грудня 2014 року на складі в Врбетіце стався ще один вибух, на щастя, обійшлося без жертв. Чеська влада також підозрює ГРУ в причетності до цього вибуху, але ніяких деталей поки не наводять. Чеське видання Respekt повідомляє з посиланням на джерело в поліції, що перший вибух мав відбутися пізніше, під час транспортування вантажу в Болгарію. 15 жовтня 2014 року, за день до вибуху, склад відвідували Петров і Боширов, які потрапили на камери спостереження і пізнані свідками. А розслідувач Bellingcat Христо Грозєв стверджує, що «болгарським торговцем зброєю», якому призначалися підготовлені до відвантаження в день першого вибуху боєприпаси, був Омелян Гебрєв. Він, імовірно, і мав стати жертвою вибуху, але той стався раніше, ніж передбачалося. Грозєв припускає, що, можливо, Героями Росії Чепіга і Мишкін стали саме за вибух у Врбетіце.

Думаю, на нас чекає багато нових відкриттів про діяльність російських спецслужб у Чехії та інших країнах Європи, а також нові обміни санкціями і висилками дипломатів.

Газета: 
Новини партнерів