Тільки наука змінить світ. Наука в широкому розумінні: і як розщеплюється атом, і як виховувати дітей… І дорослих теж.
Микола Амосов, український лікар, учений в галузі медицини, біокібернетики

Що заважає протиковідній вакцинації?

15 жовтня, 2021 - 13:40

«Трави, пелюстки, подорожники, ще щось… А потім вони приїжджають у декомпенсованому стані. Крайнє тяжкими. І ми руками і ногами намагаємось їх витягнути з того світу». Це слова завідувача реанімаційного відділення однієї з харківських лікарень Станіслава Риболовлєва. Слова, які чітко характеризують ситуацію, що склалася в регіоні, де чимало людей не хочуть ані вакцинуватися від ковіду, ані вчасно звертатися до лікарів і лікуватися за всіма правилами. Водночас цей регіон – третій за рівнем вакцинації по країні, прищепилося вже понад мільйон осіб. Але ігнорування багатьма вакцинації і нехтування елементарними правилами безпеки роблять свою чорну справу…

Інформаційні стрічки доносять чимало повідомлень щодо протидії вакцинації й у інших регіонах. Досі в низці населених пунктів південного сходу України немала кількість жителів ігнорує щеплення наявними вакцинами, бо вірить у чудодійну ефективність російського «Спутника-V» і чекає його, як манну небесну. А в центральних областях, схоже, достатньо поширеною у селах і містечках є думка, наче разом із вакциною заганяють у людину якийсь лихий мікромініатюрний пристрій, що чи то зробить вакцинованих рабами «темних сил», чи то навіть уб’є їх за командою з-за західного кордону, щоб звільнити землі України для заселення їх якимись «іновірцями». Ну, а найбанальніше в цьому плані твердження, поширене, мабуть, у всіх регіонах – що вакцинація знижує природну опірність людських організмів, а тому треба перехворіти на ковід, і лише тоді виробиться «справжній» імунітет.

Ці речі, у поєднанні з далеко не ідеальною організацією щеплень, має наслідком те, що вакцинація населення рухається надто повільно. Станом на 14 жовтня в Україні, за словами заступника міністра охорони здоров’я і головного державного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, зроблено понад 14 мільйонів щеплень проти Covid-19. Отримали першу дозу 7,77 мільйони українців, завершили вакцинацію 6,349 мільйонів осіб. А це означає, що повністю вакциновано лише близько 15% населення країни. Тим часом темпи вакцинації не тільки не зростають, а навіть подають і не дотягують до планових показників. Так, згідно з оновленим у липні Національним планом вакцинації, у серпні мали зробити 6 мільйонів щеплень, у вересні понад 8,2 мільйони, а з жовтня вийти на показник у 8,5 мільйонів щомісяця, щоб до кінця року охопити вакцинацією більшість дорослого населення. Для цього було передбачено використати майже 48 мільйонів доз вакцин. Але… Реальні показники дуже й дуже відрізняються від запланованих. Так, у серпні було введено 3,6 мільйонів доз, у вересні – 3,5 мільйонів, а в жовтні за 12 днів – 1,2 мільйони. Щоденні показники вакцинації зависли на рівні 120-130 тисяч за добу ще з вересня. Найбільше щеплень за добу було 9 вересня – 173 тисячі, а в жовтні добова вакцинація не перевищувала 152 тисячі.

Що робити за цих обставин? Звісно, слід оптимізувати саме проведення щеплень, і в цьому плані щось таки робиться. А ще для пропаганди на телебаченні вакцинації уряд виділив додаткові 25 мільйонів бюджетних гривень. Разом із тим, за словами Ігоря Кузіна, поки що влада не планує мотивувати українців грошима; про це в ефірі Українського радіо він сказав так: «Щодо доплат за вакцинацію, то поки що не розглядаємо. Ми зараз на піку кампанії вакцинації, тому зарано вводити мотиваційні заходи. Але водночас звертаємося до міжнародного досвіду, щоб найкращі практики кампанії вакцинації запровадити також у нас». Але тут виникає серйозна проблема: виходить, що грошові заохочення отримають люди, які нехтували вакцинацією, коли вони зволять поводитися як притомні громадяни, а ті, хто свідомо прагнув зробити щеплення (навіть вистоюючи в чималих чергах), виявляться, так би мовити, особами другого ґатунку. Не знаю, можливо, у деяких західних державах, де ігнорують вакцинацію передусім ті групи населення, щодо яких у всіх сферах діє принцип «позитивної дискримінації», такий підхід і виглядає правильним. А чи буде він доречним в Україні?

Видається, ані держава, ані місцеві органи влади не використовують свої можливості як у боротьбі проти порушників маскового режиму (а навіть у столиці такі порушення є масовими, попри начебто грізні законодавчі акти), так і в подоланні антивакцинаторських настроїв. На часі розширення списків професій, де вакцинація має стати обов’язковою, і жорсткий контроль за дотриманням відповідних постанов. А модна нині видача фальшивих довідок про щеплення від ковіду має каратися суворими кримінальними статтями, бо йдеться про злочини як проти суспільства, так і проти держави. І ще одне: дуже цікаво, які ж структури розпускають чутки про чудодійний «Спутник-V», про небезпеку використання західних вакцин і ліків, про змову «темних сил» проти українців, чи не так? Бо складається враження (і про це, до речі, говорять лікарі), що вакцинація не в останню чергу сповільнюється внаслідок протидії їй з боку не міфічних, а цілком реальних темних сил, які мають на меті максимально послабити Україну…

Новини партнерів