Суспільство без віри і любові втрачає здатність розрізняти добро і зло
Євген Сверстюк, український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ

Тайгова безвихідь 2

Солодка парочка єдиноросійських ведмежат вибралася зі стаціонарного барлогу назустріч весні
22 березня, 2021 - 19:20

Тайга — величезні дикі простори, що простяглися, самі знаєте звідки і куди. У її гущавині можна зустріти лосів і вовків, зайців і лисиць, рисей і росомах, навіть Путіна з Шойгу. Солодка парочка єдиноросійських ведмежат вибралася зі стаціонарного барлогу назустріч весні. Їм добре в тайзі-матінці, надійному притулку звірини та втікачів. Не морочитимемо голову запитанням про дивацтва цього тандему. Важливіше зрозуміти, чому їх тягне в глухі місця для відпочинку. Адже і так вони рідко бувають на людях і давно не відрізняють від дерев охоронців у своїх резиденціях. Навіщо їм потрібна ще й тайга?

Ми знаємо про біом з наукових характеристик у Вікіпедії, «Докторові Живаго» Б.Пастернака та бестселері Фердинанда Оссендовського, написаному сто років тому. Ось невелика цитата з його роману «І звірі, і люди, і боги»: «Юристи і законодавці повинні поблажливо ставитися до того, хто живе в барлозі під корінням дерева, що впало, і насмілюється порушувати їхні раціональні закони». Як змінюється психіка людини, що опинилася поза цивілізацією, — одна з головних тем, вивчених Оссендовським. До неї варто звернутися, осмислюючи причини тайгових поневірянь перших осіб Росії.

Зазвичай люди прагнуть хоч би зрідка виходити з тайги. Але є такі, як наприклад, знаменита за Андропова родина Ликових, що сховалася від цивілізації на все життя. Вони так і не вийшли з лісу, вважаючи марним увесь світ поза узліссям. Можливо, Путіну з Шойгу властива логіка відлюдників. Недаремно ж сховалися в глушину відразу ж після викривальної критики з Вашингтона. Тут метафора невіддільна від реальності. «Закон — тайга, прокурор — ведмідь». Так назвали нещодавню статтю про путінську Росію в Deutsche Welle. Старе прислів’я сприймається дослівно, коли підкріплюється фотографіями з лісу. Зображення двох однаково одягнених і однаково думаючих людей тиражують усі світові ЗМІ, немов не кремлівському фотографові, а натуралістові вдалося зняти снігову людину. Вбрання, справді, цікаве: чи то в стилі американських індійців, чи то татаро-монголів часів орди, чи то ескімосів. Але, без сумнівів, шкури вбитих тварин, що пішли на них, вироблялися без урахування зеленої філософії. Традиційно і продумано.

Адже невипадково бродять вони в старорежимних шатах  буреломами, пішки та на всюдиходах. Піар і відпочинок невіддільні, як свідчить сучасне життя. Отже, знімки з нетрів — месседж тим, хто на відкритій місцевості. Розшифрувати його нескладно. Тайга для нас — природний бункер, кажуть тайговики. Тут нас не засічуть американські супутники та місцеве населення. На квадратний кілометр одна-дві людини ото й усе, а потайних куточків повно. Є де сховатися. По-друге, ми невіддільні від дикої природи Росії, нехай це має на увазі National Geographic та інші відомства США.

Газета: 
Новини партнерів