Україно, дозволь мені серед твого безголов'я головою тривожною прорости!..
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч, критик часів радянської епохи

Трамп і Кім: обережний оптимізм

13 червня, 2018 - 13:32

Отже, історична зустріч Дональда Трампа та Кім Чен Ина відбулася, і всі нормальні люди у світі зітхнули з певним полегшенням. Перспектива війни на Корейському півострові якщо не зникла зовсім, то відсунулася у деяке майбутнє, строком не менш ніж на рік. Трамп оголосив, що загалом вірить Кіму, але цілком може статися, що через рік зрозуміє, що зробив тут помилку. Це сказано аж ніяк не тому, що американський президент хоче виглядати бовдуром, якого легко пошити в дурні. Просто це — своєрідний сигнал північнокорейському лідерові й спосіб тиску на нього. Трамп дає зрозуміти Кім Чен Ину, що той не повинен розслаблятися після підписання у Сінгапурі американо-північнокорейського протоколу про наміри й думати, що цією декларацією він може когось обдурити. Трамп упевнений, що змусить північнокорейського лідера пройти увесь шлях з денуклеаризації Корейського півострова від початку і до кінця.

Причому бажано, щоб цей шлях було пройдено ще до завершення першого президентського терміну Трампа і до наступних президентських виборів у США восени 2020 року. Для Трампа ліквідація ядерної програми КНДР має стати вагомим аргументом для переобрання на другий термін. Ракетно-ядерна програма Північної Кореї — це одна з небагатьох зовнішньополітичних тем, яка дійсно турбує американську публіку, оскільки сприймається як безпосередня загроза території США, а тому може реально вплинути на результат президентських виборів. Зрозуміло, тільки в тому разі, якщо діючий президент цю проблему успішно вирішить.

Як видається, Трамп вважає розв’язання північнокорейської ракетно-ядерної проблеми головним завданням всієї американської зовнішньої політики. Його демарш з відкликанням підпису під уже узгодженим комюніке саміту G-7, серед іншого, — це і сигнал Кіму, що його партнер може будь-якої миті припинити перемовини й відкликати підпис під уже узгодженим документом, якщо вирішить, що північнокорейська сторона веде себе неналежним чином . А вихід США з ядерної угоди з Іраном напередодні саміту в Сінгапурі — це також і сигнал Північній Кореї, що умови угоди з нею будуть набагато жорсткішими, ніж умови колишньої угоди з Іраном, за яку Трамп різко критикував Обаму. Вони, очевидно, будуть передбачати, серед іншого, ліквідацію не лише ядерної, а й ракетної програми, а також вкрай жорсткий контроль, зокрема з обов’язковою присутністю американських і міжнародних спостерігачів на північнокорейській території. І, як публічно заявив Трамп, до проведення реальної денуклеаризації Корейського півострова існуючі санкції проти КНДР збережуться в повному обсязі.

Водночас, якщо подальший переговорний процес, який, ймовірно, продовжиться у Вашингтоні та Пхеньяні, після того як лідери двох країн обмінялися взаємними запрошеннями, зайде в глухий кут, Трамп залишає за собою можливість військового вирішення північнокорейської проблеми. Як я вже неодноразово зазначав, велика війна на Корейському півострові для США, та й для світової спільноти загалом, вкрай небажана, оскільки потребуватиме окупації Північної Кореї і гігантських витрат на її інтеграцію з Південною Кореєю, що практично неминуче викличе затяжну світову економічну кризу. Але якщо вже вести таку війну, то Трамп, швидше за все, віддасть перевагу тому, щоб зробити це буквально за кілька місяців до президентських виборів, щоб ейфорія від військової перемоги ще не встигла розвіятися через подальші труднощі, й на хвилі цієї ейфорії переобратися на другий термін.

У документі, який Трамп та Кім підписали у Сінгапурі, передбачається зобов’язання Північної Кореї провести повну денуклеаризацію, в обмін на яку США готові надати їй гарантії безпеки. Конкретизувавши ці гарантії, Трамп зазначив, що буде припинено спільні американо-південнокорейські маневри. Але диявол, як то кажуть, ховається в деталях. Головна проблема денуклеаризації — це проблема контролю. Американська сторона не вважає серйозним північнокорейський жест щодо закриття ядерного полігону, оскільки в США чудово знають, що восени минулого року цей полігон було зруйновано в результаті випробування водневої бомби, і він практично не підлягав відновленню. Будівництво ж нового полігону в північнокорейських умовах потребуватиме терміну, що перевищує один рік, і напевно буде зафіксовано американськими технічними засобами стеження.

Як можна припускати, будівництво полігону досі не розпочалося. А Трамп дав Кіму, як можна зрозуміти, лише рік на проведення повної денуклеаризації, щоб у північнокорейського лідера не було спокуси потягнути час у розрахунку, що на зміну Трампу до Білого дому прийде хтось набагато більш згідливий, на кшталт Обами. І висловив надію, що Кім почне діяти негайно. Причому неодмінною умовою денуклеаризації американський президент, як він про це заявив у Сінгапурі, вважає присутність на відповідних об’єктах у Північній Кореї як американських, так і міжнародних спостерігачів-експертів із досить широкими повноваженнями.

В умовах, коли ядерні випробування в Північній Кореї в осяжному майбутньому технічно неможливі, контроль, очевидно, буде здійснюватися за знищенням північнокорейських запасів ядерної зброї. А скільки саме їх накопичено, точно ніхто не знає. І встановити кількість наявних у Північній Кореї ядерних боєголовок (бомб) зможе, у поєднанні з наявними технічними засобами контролю, лише місія американських експертів, розміщена в Північній Кореї. Процес денуклеаризації також має включати в себе контрольоване знищення північнокорейських центрифуг зі збагачення урану. На менше американці не погодяться. Чи готовий Кім Чен Ин піти на такий радикальний демонтаж своєї ядерної програми, покажуть найближчі місяці. А слідом за денуклеаризацією неминуче постане питання і про ліквідацію північнокорейської ракетно-ядерної програми.

В обмін на ракетно-ядерне роззброєння Трамп готовий надати Північній Кореї найширшу економічну допомогу. Однак, згідно з його задумом, ця допомога має надаватися не безпосередньо північнокорейському уряду, а через спільні інвестиційні проекти за участю американського капіталу і з американським же контролем за використанням коштів. Теоретично такий спосіб економічного співробітництва відкриває шлях поступового перетворення Північної Кореї на денсяопінівський Китай, що зніме безпосередню загрозу з боку КНДР її сусідам й напевно зустріне схвалення з боку нинішнього китайського керівництва.

Та чи захоче Кім Чен Ин перетворитися на корейського Ден Сяопіна? Якщо ж нинішній американо-північнокорейський переговорний процес провалиться, Друга корейська війна буде вірогідною, як ніколи.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments