Від Дамаска до Аляски
Героїчний таран американського бронеавтомобіля в Сирії, здійснений російськими військовими, в результаті якого четверо американців отримали легкі контузії, - це все-таки не помста за Хішім. Четверо контужених американців, звичайно ж, зовсім не дорівнюють чотирьом сотням убитих росіян. На цей раз Шойгу і Герасимов мстилися «клятим янкі» за загибель в тій же Сирії старшого військового радника генерал-майора В'ячеслава Гладких, колишнього заступника командувача 36-ої загальновійськової армії. Разом з ним загинув сирійський генерал, командувач військами в районі міста Тадмор Аль-Маядін Мухаммад Тайсар аз-Захір. Обидва вони підірвалися на міні, закладеній повстанцями. Також загинули або отримали поранення декілька їхніх підлеглих. На одному з сирійських телеграм-каналів з'явилося відео підриву Гладких. І завдяки цьому відео стає ясно, що російський генерал загинув через власне нехлюйство. Він виліз із бронемашини і разом з військовими, які його супроводжували, став обходити колону техніки узбіччям, і в результаті вибухнув фугас. Тим самим Гладких порушив всі правила поведінки в міно-небезбечних районах. А вони кажуть, що там, де ймовірно діють ворожі диверсійні групи, слід пересуватися тільки дорогами, які так-сяк контролюються саперами, і ні в якому разі не виїжджати і не виходити на узбіччя, де цілком можуть бути щойно встановлені і ще не знешкоджені міни.
У тому, що ця вимога справедлива, довелося переконатися ще радянським солдатам і офіцерам на гіркому досвіді фінської та Другої світової воєн. За загибель генерала росіяни спочатку вирішили помститися сирійським повстанцям і відкрили вогонь артилерії і ракетно-бомбові удари з повітря. Наскільки ефективною була відплата, сказати важко, але російські військові відзвітували про знищення цілого батальйону бойовиків: «В результаті було ліквідовано 327 бойовиків, знищено 134 укриття, 17 спостережних пунктів, 7 складів з матеріальними засобами і 5 підземних сховищ озброєння і боєприпасів». Як іронізують з цього приводу російські журналісти, повідомлення треба розуміти так, що після арт-нальотів і ударів з повітря в місця розташування бойовиків були спрямовані групи російського спецназу, які ретельно перерахували убитих, проставивши на них хрестики крейдою.
Розібравшись з бойовиками, російські герої взялися за американців. Як генерали в Москві і Дамаску, так і офіцери та контрактники російського контингенту в Сирії свято вірять власній пропаганді, яка стверджує, що зброю бійцям сирійської опозиції поставляють американці і вони ж нацьковують бойовиків-терористів на російських військовослужбовців. Але час і спосіб атаки проти американців були обрані так, щоб уникнути будь-яких серйозних втрат з американської сторони і не нарватися на «відповідь» у вигляді другого Хішіма. У Москві, очевидно, вирішили, що через чотири контужених американських солдатів Вашингтон не стане стягувати в Сирію все своє військово-морське і військово-повітряне угруповання в Середземномор'ї. От якби хтось із американців загинув (що заздалегідь виключити не можна було), тоді Трампу мимоволі довелося б відповісти, і російському угрупованню в Сирії мало б не здалося. Але, слава Богу, обійшлося. Зараз, коли американський контингент в курдських районах Сирії скорочений до 500 осіб, і Дональд Трамп, в переддень президентських виборів, оголосив про завершення всіх воєн, які в останні роки вела Америка в Афганістані, Іраку і Сирії, шанси на серйозну американську відповідь на російську провокацію були мінімальні, бо будь-яке велике бойове зіткнення американських і російських військових в Сирії було б не на користь американського президента.
Тому начальник російського Генштабу генерал Валерій Герасимов почав звично брехати своєму американському колезі, що це американці порушили правила взаємодії і намагалися заблокувати російського патруля, про рух якого американське командування було сповіщено заздалегідь. Однак відео, яке з'явилося на одному з сайтів сепаратистів Донбасу, начисто спростовує російську версію зіткнення і доводить, що все було з точністю до навпаки. На відео добре видно, як колона з російськими прапорами переслідує американську техніку і намагається її заблокувати, а коли це не вдається, російський бронетранспортер таранить американський бронеавтомобіль і виштовхує його на узбіччя. Два американських автомобіля на відео оточені броньованим автомобілем «Тайфун», двома бронеавтомобілями «Тигр», вантажівкою «Урал», а над колоною летять два російських бойових гелікоптери - Мі-8 і Мі-24ВМ. Це не залишає сумнівів в тому, хто саме став ініціатором зіткнення. У Білому домі дії російських військових назвали небезпечними і непрофесійними.
Але Шойгу і Герасимову налякати американців в Сирії мало вдалося. Не встигли розібратися із зіткненням колон, як поблизу Аляски, але в міжнародних водах, сплив російський підводний човен - атомний підводний крейсер-ракетоносець «Омськ». Мета, очевидно, була залякати американських обивателів - мовляв, дивіться, ми, в разі чого, можемо і по американських містах ракетами вдарити. Але американці не тільки не злякалися, але навіть, як здається, не зрозуміли, що їх хотіли залякати. Американське командування припустило, що на борту човна трапилася якась нештатна ситуація (наразі відзначали 20-ту річницю трагедії - загибелі «Курська»), і висловило готовність прийти на допомогу, якщо буде відповідне звернення з російської сторони. Невже російські адмірали всерйоз думають, що якщо їх ніхто не топить (в мирний час!), то це означає, що підводний човен ніхто не фіксує? І їм тут же довелося заспокоювати американців, але вже з іншого приводу: ніякої нештатної ситуації немає. А «Омськ» разом з іншими кораблями бере участь в військово-морських навчаннях Тихоокеанського флоту Росії «Океанський щит-2020», які проходять в Беринговому морі. І на підтвердження російське Міністерство оборони виклало ролик, де підводний крейсер здійснює екстрене занурення приблизно до 40 м. Як випливає з переговорів екіпажу, умовна мета знаходиться від неї на відстані 329 км. Після зворотного відліку підводний човен здійснює залп протикорабельной ракетою «Граніт».
З усього сказаного випливає, що в Російських збройних силах головним як і раніше залишаються політичний піар і вміння напустити туман в очі, як свого начальства, так і потенційних супротивників, а не реальна бойова підготовка військ і техніки.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
