Піднесім свій народ культурно, навчаймо його. Не тільки учитель може навчати, але може його навчати та виховувати і урядовець, вояк, промисловець чи інший.
Августин Волошин, український політичний, культурний і релігійний діяч Закарпаття

Європа проти Росії: хто кого

18 вересня, 2020 - 10:46

Європарламент ухвалив резолюцію про санкції через отруєння Навального. Вона передбачає проведення міжнародного розслідування отруєння Олексія Навального, яке прямо названо замахом на його життя і «частиною систематичних зусиль, спрямованих на те, щоб змусити замовкнути його й інші критичні голоси». Як зазначається в резолюції, «політичні вбивства і отруєння в Росії є системними інструментами режиму, навмисно спрямованими на опозицію». Там же висловлено глибоку стурбованість щодо повторюваних випадків використання хімічної зброї проти російських громадян. Владу Росії європарламентарі закликали співпрацювати з розслідуванням ОЗХЗ замаху на лідера опозиції. Отруєння Навального названо одним з ланок політики Кремля, спрямованої на «репресії всередині держави і агресію зовні», включно з підривом чинного світопорядку. Керівництво ЄС, яке збереться на саміт наприкінці наступного тижня, складе найближчим часом список нових санкцій проти Росії, зокрема проти осіб, які стали об'єктом розслідувань заснованого Навальним Фонду боротьби з корупцією. Від влади Росії вимагають скасувати репресивні норми російського законодавства, включно із законодавством про так званих іноземних агентів, а недавні поправки до конституції названі такими, що «незаконно набрали чинності». У резолюції також міститься заклик розробити нову стратегію відносин із Росією і підтверджується раніше висловлене Європарламентом негативне ставлення до проєкту газопроводу «Північний потік - 2» і пропонується створити аналогічний «списку« Магнітського» «список Навального» з осіб, які могли бути причетні до отруєння опозиційного політика чи були фігурантами розслідувань ФБК.

Окремий пункт резолюції говорить про необхідність підтримати російське громадянське суспільство і незалежні засоби масової інформації. Для молодих громадян Росії пропонується створити умови для навчання в Євросоюзі, зокрема шляхом створення «Російського університету за кордоном» в одній із країн Євросоюзу.

Зрозуміло, резолюція Європарламенту носить рекомендаційний характер. Однак ігнорувати її лідери ЄС навряд чи зможуть. Адже щодо засудження російської влади за отруєння Навального в Європарламенті склався широкий консенсус практично всіх впливових фракцій, за винятком крайніх правих і крайніх лівих. «За» проголосувало 532 депутати, а проти - тільки 84 при 72 таких, що утрималися. Зараз важко передбачити, які саме санкції зможуть узгодити лідери ЄС. Найбільш вірогідним поки що здається варіант із заморожуванням на невизначений термін проєкту газопроводу «Північний потік-2». Але цим неприємності для Путіна не вичерпуються. Можливо, гірше за санкції для нього є те, що глава ФБК отримав справжнє світове визнання. Його вже на повному серйозі висунули на Нобелівську премію миру, наївно сподіваючись, що подібне лауреатство може захистити Олексія Анатолійовича від загибелі в разі повернення на батьківщину. Але Путін не збирається відступати і продовжує демонстративно валяти дурня перед європейською публікою. Російське МЗС вже встигло звинуватити Німеччину та ОЗХЗ в антиросійській змові стосовно аналізів Навального. Визнавати отруєння і починати хоча б формальне його розслідування в Росії і не думають. Не можна виключити, що для того, щоб не допустити повернення лідера опозиції, Кремль терміново порушить проти нього якусь кримінальну справу за серйозною статтею, щоб мати можливість при необхідності заарештувати Навального просто в аеропорту, відправити в СІЗО, а там постаратися вбити його більш традиційним способом, без будь-яких новомодних «Новачків», на яких у Росії навіть немає більш-менш надійних тестів.

Те, що Кремль обрав тепер тактику фізичного усунення тих опозиціонерів, у яких бачить найбільшу для себе небезпеку, як здається, доводить загибель у челябінському СІЗО Максима Марцинкевича (Тесака), радикального ультранаціоналіста і ксенофоба, що відбував 10-річне ув’язнення за звинуваченням за екстремістськими статтями. Його смерть схожа на доведення до самогубства (Тесак порізав собі вени, будучи сам у камері, і залишив передсмертні записки). Незадовго до смерті він зізнавався адвокатам, що його піддають тортурам, вибиваючи зізнання у вбивствах 1990-2000-х років, до яких він нібито був причетний. Пам'ятаючи справу «Нового величия», подібне здається цілком імовірним. Марцинкевичу залишалося сидіти півтора року, а в колі своїх вельми агресивних послідовників він був харизматичним лідером.

Крім резолюції про Навального, в один день із нею Європарламент 574 голосами «за» при 37 «проти» і 82 таких, що утрималися, ухвалив не менш важливу резолюцію - про становище в Білорусі. Там минулі президентські вибори в Білорусі вважаються такими, що не відбулися, а Олександр Лукашенко не визнається легітимним президентом після закінчення його поточного терміну (чому «батька» все відкладає інавгурацію). Євродепутати закликають до мирної передачі влади і проведення нових виборів у присутності міжнародних спостерігачів і вимагають припинити насильство і репресії. Резолюція «засуджує гібридне втручання Російської Федерації в справи Білорусі, зокрема делегування так званих медіаекспертів в білоруські державні ЗМІ і радників у військові та правоохоронні органи, і закликає уряд Російської Федерації припинити будь-яке приховане або відкрите втручання у внутрішні процеси Білорусі; настійно закликає Російську Федерацію поважати міжнародне право і суверенітет Білорусі; попереджає, що Олександр Лукашенко не має політичного або морального мандата вступати в будь-які подальші договірні відносини від імені Білорусі, зокрема з російською владою, які можуть загрожувати суверенітету і територіальній цілісності Білорусі». Підкреслюється важливість того, щоб «ЄС був єдиним і наполегливим у своєму реагуванні на ситуацію в Білорусі». Європейська Рада закликає «створити всеосяжний, ефективний і своєчасний загальноєвропейський механізм обмежувальних заходів, який дозволяв би без будь-яких подальших затримок переслідувати будь-яких окремих осіб, державних і недержавних суб'єктів та інших суб'єктів, відповідальних за серйозні порушення і зловживання в галузі прав людини або причетних до них».

Лукашенко відповів на резолюцію закриттям кордонів із Польщею і Литвою та посиленням контролю на кордоні з Україною. Правда, поскаржився, що військ для контролю кордону не вистачає. Не виключено, що кордони закриваються і фотокореспонденти в Мінську заарештовуються для того, щоб найближчими днями силою придушити протест. Аби переламати ситуацію на свою користь, опозиції необхідно розгорнути кампанію страйків і громадянської непокори і постаратися залучити на свій бік частину армії, як це було у Вірменії. Ситуація поки ще не виглядає безнадійною.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва

Новини партнерів