Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Захист держави з моря

Минуло три роки, як ВМС України втратили 70% своїх спроможностей у Криму. Що зроблено і куди рухаємося?
21 червня, 18:47
ФОТО REUTERS

Три довгих, турбулентних щодо національної безпеки роки, але достатніх для створення щита на морі, щоб захистити ключову приморську інфраструктуру України, прибережні морські комунікації та райони корисних копалин на континентальному шельфі. На жаль, питання такого щита залишається відкритим.

Коли ми ведемо мову про безпеку держави з моря, слід виходити від загроз — що саме нам протистоїть і як ми можемо на це реагувати. Як не крути, а більшість загроз на морі вже підійшли до наших берегів. І реагувати на них потрібно зараз, а не колись.

Як саме реагувати? Оптимум знаходиться в площині збалансування трикутника «завдання-спроможності-ресурси» і виводить на концепцію москітного флоту (можна назвати її концепцією легких сил, якщо комусь не подобається формулювання) — мультирольного катерного угруповання, призначеного для ефективних дій саме в ближній морській зоні держави.

Концепцію створення москітного флоту було запропоновано майже два роки тому — як адекватну й реалістичну відповідь на сучасні загрози з моря. Відтоді багато води втекло, на жаль, станом на сьогодні її офіційно не прийнято. Але з’явилися спекуляції і плутанина навколо москітної тематики — хтось її пов’язує виключно з катерами, незалежно від їхніх характеристик і грає на цьому, хтось в оцінках доходить до баркасів і шлюпок.

Насправді, в загальних рисах термін «москітний флот» означає:

• зосередження зусиль на ефективному захисті й обороні саме ближньої морської зони України — її літоральних вод у межах виключної морської економічної зони;

• асиметричний підхід щодо стримування противника, адекватної і швидкої відповіді на активовані загрози на морі та захисту суверенних прав держави в рамках виключної морської зони України;

• створення мультирольного катерного угруповання (далі — МКУ) із трьох підкласів бойових катерів: пошуково-ударні (з протикорабельними крилатими ракетами, які є основною зброєю москітного флоту), амфібійні та протимінні, швидкість катерів — не менше 50 вузлів;

• ефективне використання наявних ресурсів для розв’язання проблематики незахищеності літоральної морської зони України: держава має усі можливості за відносно невеликі кошти протягом 2-х років створити доцільне МКУ шляхом власного виробництва і придбання за кордоном.

Слід відзначити, що в нещодавньому Розпорядженні Кабінету Міністрів України від 14.06.2017 № 398-р «Про схвалення Основних напрямів розвитку озброєння та військової техніки на довгостроковий період» на перше місце поставлено продовження будівництва багатоцільового корабля класу «корвет». Зазвичай, перше місце означає пріоритет щодо напрямку і ресурсів. Не є таємницею, що будівництво національного багатоцільового корвету зіштовхується з низькою хронічних проблем — фінансових, технологічних, часових тощо. Нема питань — кожен військовий моряк мріє бачити кільватерний стрій фрегатів (чи есмінців, може, й крейсерів) і колись Україна побудує збалансований флот відкритого моря. Але зараз біля наших берегів у цих умовах один корвет, якщо його буде побудовано (не відомо коли), аж ніяк не забезпечить оборону держави з моря, МКУ — так. Витрати на створення ОДНОГО корвету більші, ніж на створення ВСЬОГО МКУ, зокрема із закупівлею найсучасніших зразків за кордоном. Водночас, про вказані вище три типи бойових катерів та москітну спрямованість у Розпорядженні — ані слова...

Крім цього в Розпорядженні:

1. Визначено 12 (!) класів/підкласів морських бойових платформ, які планують розробляти і будувати. Що більше платформ — то більше потрібно ресурсів на розробку проектної документації, будівництво й утримання. Яка в цьому доцільність? Бо світ йде в протилежному напрямку — шляхом уніфікації і модульності.

2.  Планується побудувати сучасний розвідувальний катер. Цікаво зрозуміти логіку його створення: які завдання він планує виконувати і де та яке озброєння матиме? Чи не простіше це поєднати з іншими платформами?

3.  Чому планується будувати «нові мінно-тральні кораблі», а не протимінні? Розвинені морські країни будують саме протимінні платформи (так звана «МСМ Concept»), це велика різниця з мінно-тральними, насамперед, технологічна.

4.  В минулому були десантні (десантно-штурмові) кораблі/катери, з погляду сучасної уніфікації краще будувати швидкохідні амфібійні катери з мультирольним функціоналом.

5.  Все це по ВМС за експертною оцінкою тягне десь так на 70—80 мільярдів гривень лише по НДКР і головних корпусах кожної одиниці. ОК, може у найближчі 25 років такі ресурси і з’являться. За минулі 25 не з’явилися. Звідки візьметься фінансування і як воно розподілиться щодо платформ/років?

Хотілося би почути аргументовані відповіді на наведені запитання.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати