Зате ми робимо ракети!
Володимир Путін вже в 14-й раз звернувся з посланням до Федеральних зборів. І нічого нового не сказав. Новим елементом стала форма. І, зокрема, те, що цього разу виступ президента РФ супроводжувався демонстрацією на великому екрані відеозапису пусків балістичної і крилатої ракет, яких нібито немає ні у кого в світі, крім Росії. І взагалі, у військовій справі ми, росіяни, такі круті!
Значну частину послання Путін присвятив саме досягненням Росії у військовій галузі - наскільки більше у нас стало ракет, танків, літаків та іншої бойової техніки. Більше ж бо похвалитися все одно нічим. Загалом, нас не чіпай, а то потім кісток не збереш! Щоправда, після розгрому ПВК Вагнера біля Хашама усі це хвастощі нагадувало слова відомого анекдоту: «Ми б їм дали, якби вони нас наздогнали!» А вже слова про те, що «сирійська операція показала збільшені можливості Збройних Сил Росії», звучать форменим знущанням .
Ось у частині досягнень у галузі розвитку мирної економіки російські успіхи виглядали значно бідніше. Точніше, їх зовсім не було. Російський президент багато говорив про революційний розвиток новітніх технологій, які тепер вирішують все і вся і ось-ось погребуть під собою недбайливих і відстаючих. Дуже нагадувало промову Сталіна в лютому 1931 року на першій Всесоюзній конференції господарників: «Затримати темпи - це значить відстати. А тих, хто відстав, б'ють. Але ми не хочемо опинитися битими... Ми відстали від передових країн на 50-100 років. Ми повинні пробігти цю відстань у десять років. Або ми зробимо це, або нас зімнуть». Ось і Путін про те ж і з тими ж результатами.
Як за майже 30 років сталінського правління науково-технічне і культурне відставання Радянського Союзу від передових держав світу тільки зросло, так і за 18 років путінського правління цей розрив не просто збільшився, але став катастрофічним. Хвастощі щодо того, що «техніка, зброя, навіть найсучасніша, рано чи пізно з'явиться в інших арміях світу. Це нас абсолютно не хвилює, у нас це вже є і буде ще краще», - це з розряду передвиборних обіцянок, до яких ні сам кандидат, ні оточуючі серйозно не ставляться. Всі ці погрози з новими ракетами можуть налякати тільки деяких користувачів соцмереж зі слабкими нервами як у Росії, так і за її межами, але не експертів і уряду.
Загалом, дяді Вові дуже захотілося погратися в солдатики. А також у військові машинки з іграшковими ракетами. Чим би дитя не тішилося, аби не плакало! Хоча деякі побоювання щодо Путіна всі, включно з найближчими соратниками, звичайно, мають. В тому сенсі, що розв'язали, але виделки поховали. А вже ідея Владислава Суркова назвати одну з новітніх російських систем озброєння «Гіві» - на честь «героя Донбасу» - здатна тільки оживити підозри, що з цим «героєм» розправилися його російські куратори. І повідомлення Путіна, що «вже за кілька місяців Кримським мостом відкриється автомобільний рух, а наступного року - і залізничне сполучення», більше нагадує промова Остапа Бендера про Нью-Васюки.
Єдині досягнення путінського правління, як він сам каже, - «стійкість і стабільність». Але стійкість - у злиднях, а стабільність - диктатури. Ось іще Путін поставив завдання за наступні шість років удвічі скоротити рівень бідності в Росії, визнавши, що за останні роки бідність «підросла». При цьому президент РФ зазначив, що рівень інфляції як ніколи низький, але ціни на предмети першої необхідності ростуть швидше, ніж на інші товари. Однак із цього випливає, що розрив між багатими і бідними тільки збільшується. Адже дорожчають хліб і яйця, а дешевшають автомобілі та яхти.
І чого вартий заклик через 5-10 років наздогнати США, Японію та інші передові держави, якщо подібні заклики регулярно звучали ще на початку путінського правління, а віз і нині там. Невже у росіян не виникає закономірного запитання: раз заклики про боротьбу з бідністю, про підвищення життєвого рівня, про те, щоб «наздогнати і перегнати» Захід у технологічному відношенні ось уже скоро 18 років повторюються з року в рік, але на краще нічого не змінюється , то, можливо, варто запитати з того, хто весь цей час перебуває при владі, і для початку відправити його у відставку? Але тотальна кремлівська пропаганда надійно блокує подібні пориви у переважної більшості росіян. І Путін у своєму посланні, і зомбуютча пропаганда використовують один і той самий старий добрий принцип: «Зате ми робимо ракети!» А слідом за Карамзіним президент викинув гасло: «Стан доріг має бути постійно в центрі вашої уваги». Видно, вірить у те, що дурні на Русі все одно не переведуться і боротися з ними не тільки марно, але й шкідливо: на них нинішня російська влада тримається!
І про корупцію Путін майже нічого не сказав. Заявив тільки: «Чиновники всіх рівнів мають бути зацікавлені у зростанні своєї ефективності і бути жорстко націлені на отримання конкретного результату». Але вони ж бо у кінцевих результатах ох як зацікавлені - у вигляді «відкатів», у яких і бачать головний показник власної ефективності!
А Путін одразу ж запевнив росіян: «Переважна більшість людей, які працюють у системі управління, - чесні, порядні і націлені на результат люди». Тільки переважна більшість виборців щодо цього лише гірко усміхнеться. Занадто добре вони знають і ступінь чесності і порядності путінських чиновників, і на який саме результат вони націлені. На тлі останніх подій, на кшталт кокаїнового скандалу в російському посольстві в Аргентині, всі ці слова про чесних і порядних чиновників звучать відвертим знущанням.
Втім, Путіну зараз на всіх начхати. Зокрема на виборців і їхню думку. Він глибоко переконаний, що його все одно виберуть, що народ змовчить і змириться, а соратники народу бояться більше, ніж його, Путіна, і тому нічого проти нього чинити не будуть. А раптом хтось із них, народ або найближче оточення, все-таки не змириться? Що тоді? Танки або новітні ракети, що через обидва полюси літають, на вулиці Москви виводити? Так навряд чи допоможе. Путін, схоже, і сам не розуміє, що грається з вогнем.