Зміни на мапі
57 % македонців підтримують вступ країни до ЄС і НАТО з новим ім’ям — «Республіка Північна Македонія»
30 вересня громадяни колишньої югославської республіки Македонія мають прийти на виборчі дільниці і відповісти на запитання: «Чи виступаєте ви за членство в Європейському Союзі і НАТО, приймаючи угоду між Республікою Македонія та Грецькою Республікою?».
Шанси на позитивний результат референдуму є. Наразі 57 % громадян Македонії підтримують пропозицію щодо вступу країни до ЄС і НАТО з новим ім’ям — «Республіка Північна Македонія». Це — дані опитування, проведеного Міжнародним республіканським інститутом (IRI) і оприлюдненого македонськими ЗМІ наприкінці серпня.
Отже, на політичній мапі світу невдовзі може з’явитися нова назва, а один із застарілих балканських конфліктів має нарешті завершитися миром та дружбою.
Історичне рішення, яке дало надію на саме таке завершення суперечки між Грецією та Македонією щодо назви останньої, відбулося 17 червня. В цей день міністри закордонних справ двох країн, Нікос Кодзіас та Нікола Дімітров, підписали на березі прикордонного озера Преспа історичну угоду про нову назву колишньої югославської республіки. 27-річна грецько-македонська суперечка завершилася ухваленням компромісного рішення, яке може нарешті розблокувати вступ колишньої югославської республіки до НАТО та ЄС — Греція погодилася більше не заважати євроатлантичній інтеграції сусідньої держави, якщо вона стане Республікою Північна Македонія.
За кілька днів після підписання угоди македонський парламент ратифікував документ, а ще за кілька днів зробив це повторно, подолав вето президента Македонії Гьорге Іванова, який виступає категорично проти зміни назви країни.
На 30 вересня македонські депутати призначили наступний крок щодо імплементації угоди з Грецією — референдум, який, якщо вірити соцопитуванням, може завершитися позитивно.
Втім, негативний сценарій, хоч він і є малоймовірний, усе ж існує: противників перейменування країни в Македонії теж немало.
В день підписання угоди з Грецією в македонській столиці Скоп’є відбулися масові маніфестації, які під вечір перетворилися на заворушення. Кілька сотень протестувальників намагалися пробити поліцейський кордон та увірватися до будівлі парламенту. Вони жбурляли петарди, пляшки і каміння в правоохоронців, які відповіли шумовими гранатами і сльозогінним газом.
Пізніше прем’єр-міністр Македонії звинуватив у підготовці масових заворушень «грецьких бізнесменів, що пов’язані з Росією». За даними ЗМІ, близько 300 000 євро було переведено на підтримку протестних акцій відомим мільярдером із екс-СРСР, який сьогодні живе в Греції. Платежі, як стверджують, пішли більш ніж десяткам македонських політиків із різних партій, членам радикальних націоналістичних організацій та футбольним хуліганам, які брали участь у сутичках.
Бізнесмен категорично спростовував усі звинувачення, але після скандальних заяв македонської влади активність протестувальників у Македонії знизилася. Зокрема, опозиція згорнула вуличні акції прямої дії.
Але в інших форматах діяльність противників угоди з Грецією продовжується, причому знов там можна побачити російський слід.
На початку серпня 30 політичних партій та громадських організацій з Македонії та діаспори домовилися створити кризовий штаб для координації протидії майбутньому референдуму. Одним із головних організаторів ініціативи «Македонія бойкотує» виступила опозиційна партія «Єдина Македонія», яка не приховує свого проросійського спрямування.
Для ілюстрації зв’язків «ЄМ» із РФ достатньо згадати, що саме ця партія проводила навесні цього року конференцію «Стратегічний союз Республіки Македонія з Росією та членство в Євразійському економічному союзі» за участі Олександра Дугіна, а влітку лідер «Єдиної Македонії» Янко Бачев приходив на акції протесту проти перейменування країни... з російським прапором.
Наразі активність групи «Македонія бойкотує», як і більш радикальних рухів, не є помітною — чи то готуються до активних дій саме під час голосування, чи то македонській владі вдалося перекрити фінансування їхньої протестної діяльності.
Ще одні постійні організатори протестів, найбільша опозиційна партія Македонії ВМРО-ДПМНЄ (Внутрішня македонська революційна організація — Демократична партія македонської національної єдності) поки що взагалі не визначилася зі своєю чіткою позицією щодо референдуму і традиційної для себе протестної активності щодо цього теж не проявляє.
Тим часом близько 30 македонських політичних партій підтримали правлячий Соціал-демократичний союз прем’єр-міністра Зорана Заєва і закликали виборців голосувати «так» на майбутньому референдумі. Зустрічі лідерів партій було організовано Заєвим наприкінці серпня.
До того ж кілька днів тому в Македонії стартувала комунікаційна кампанія, під час якої уряд — на зустрічах у регіонах, через ЗМІ та соціальні мережі — буде переконувати якомога більше громадян підтримати євроатлантичний вибір та нову назву країни. Бюджету Македонії кампанія обійдеться 80 млн денарів (1,3 млн євро).
Широкомасштабна кампанія, що її проводить влада, на тлі низької активності опозиції і є, напевно, головною причиною зростання числа прихильників досягнення компромісу з Грецією. За словами Пола Макарті, регіонального директора Міжнародного республіканського інституту, що ближче до дати референдуму, то підтримка компромісного вирішення питання про назву буде більша.
Отже, якщо Росія не зможе або не захоче активізувати своїх «агентів», Македонія таки додасть до свого офіційного імені визначення «Північна». А після цього, після 27 років тупцювання перед зачиненими дверима НАТО і ЄС, ця колишня югославська республіка, нарешті розпочне процедуру вступу в ці організації.
