Кожен народ пізнається за його богами та символами.
Лев Силенко, український мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію

Бібліотеки майбутнього: нове народження київських бібліотек

20 січня, 2019 - 09:50

Популяризація читання – одна з великих ідей, яка стимулює розвивати сучасні бібліотеки. На сьогодні здається утопією, що завдяки новим бібліотекам може змінитися статистика читання та рівень культури загалом. Але потрібен час, і ми зможемо побачити, як бібліотеки наповнюються людьми, й тільки з часом це місце має шанс потрапити у коло інтересу українців.  

27 грудня 2018 р. у Подільському районі м. Києва на вул. Межигірській, 25 відбулось офіційне відкриття першої в Києві бібліотеки нового покоління в межах проекту BiblioHub.

КОМФОРТНЕ МІСЦЕ ДЛЯ РОБОТИ Й МІСЬКИЙ ЛЕКТОРІЙ

Передусім на нього чекали жителі Подолу, які мали сумніви щодо того, чи насправді довготривалий ремонт закінчиться саме бібліотекою, а не чимось іншим. Тепер спокійні й пишаються тим, що саме на Подолі розпочалися зміни публічних просторів. На відкритті було надзвичайно багато дітей, яких одразу заохочували брати участь у майстер-класах. Разом з тим до бібліотеки завітали представники влади міста, соціальні активісти, куратори проектів та небайдужі кияни.

Проект змін у Бібліотеці на Подолі (м. Київ) тривав 2,5 роки – з 2016-го. Це публічна бібліотека для дітей. І перша особливість нових змін полягає в тому, що сильної прив’язки до статусу «Дитяча» немає. Тут можуть збиратися дорослі: працювати та читати книжки, проводити чи брати участь у заходах. Література, щоправда, здебільшого залишається дитячою та підлітковою.

Нову бібліотеку можна назвати і комфортним місцем для роботи, і міським лекторієм. І це ніяк не суперечить основній просвітницькій функції, навпаки – розвиває популярність бібліотек та відкриває приховані, але очевидні можливості простору.

СУЧАСНІ СТАНДАРТИ ЗА НЕВЕЛИКІ КОШТИ

Бібліотека проектувалась на волонтерських засадах. Це був виклик для активістів зробити інноваційний простір для освіти за міські кошти, довести собі та місту, що робити за сучасними стандартами можна в дуже щільних рамках бюджетних об`єктів.

2,5 роки. За цей час команда встигла зробити реконструкцію меблів за власний рахунок, розробити проект оновленої бібліотеки та переробити його кілька разів. Під час проектування проводилось знайомство та публічні обговорення команди із мешканцями будинку й містянами Подолу, метою яких було дізнатись, які лекції та програми цікаві мешканцям. 

У бібліотеці є інтерактивна дошка, яка є сучасним помічником для роботи лектора, 3D-принтер (мета якого – давати можливість базово освоювати 3D-друк), спеціальне обладнання для людей з порушеннями зору, електронні книги, комп’ютери для роботи.

Уся команда, яка працювала над перетвореннями – це 10-15 осіб. Зі сторони архітекторів та проектувальників – це Андрій Бражник, Іванна Чуракова, Володимир Висоцький, Сергій Банько.

Перша муніципальна бібліотека в Києві побудована за принципами інклюзивності, де у всіх приміщеннях може пересуватись людина з візком. Окрім оновленого дизайну, у Бібліотеці розвивається освітня публічна програма: читання іноземної літератури від «Букмоль», курс астрономії та пізнання зоряного неба, кодування для дітей та підлітків, фольклорна програма разом з Музеєм Гончара та програма вечірнього лекторію і для підлітків, і для дорослих.

Програма позашкільного розвитку для дітей та підлітків відбувається за кошти партнерських організацій. На даному етапі триває тестовий режим усіх видів занять.

ДУЖЕ МІЦНИЙ КОНТАКТ З ЛОКАЛЬНИМ КОНТЕКСТОМ

Зміни не відбуваються за день, це процес, і він триває і сьогодні. Наступний важливий етап для Бібліотеки на Подолі – сприйняття Бібліотеки, окрім всього перерахованого, як безкоштовного коворкінгу, місця для роботи.

Наступні бібліотеки м. Києва, що чекають оновлення:

  • Центральна районна бібліотека для дітей імені Зої Космодем'янської (Дарницький район)

  • Бібліотека №115 для дітей (Деснянський район)

  • Бібліотека імені М. Костомарова на Нивках

Бібліотеки мають дуже міцний контакт з локальним контекстом. Це дає можливість розвивати районні освітні центри. Київська мережа бібліотек налічує більше ста тридцяти об`єктів. Можете уявити, який соціальний потенціал можуть генерувати такі центри, працюючи за новими стандартами.

Оксана БОЯРИНОВА, Українська бібліотечна асоціація

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ