У державців немає місця для філософії.
Томас Мор, англійський письменник, філософ, державний діяч, лорд-канцлер, Святий Римо-католицької церкви

Боротися не з мажоритаркою, а з підкупом

14 червня, 2019 - 11:17

Можете кидати в мене камінням, але – попри популярні нині суспільні настрої – хочу сказати кілька слів на захист так званої «мажоритарки». Ясна річ, пропорційна система з відкритими списками була б найкращим варіантом. Але в ситуації, що склалася напередодні позачергових виборів, змішана система здається мені кращою, ніж суто пропорційна.

Річ у тім, що Україна – надзвичайно велика країна, і в умовах такої масштабності досить складно забезпечити рівномірне представництво регіонів у центральній владі. У цьому випадку саме мажоритарка є механізмом, що дозволяє місцевим громадам мати «свою людину в Києві». Навіть з мажоритаркою більшість депутатів Верховної Ради – вихідці з великих торгово-промислових центрів, міст-мільйонників, олігархічних груп і корпорацій, а без неї, наприклад, бідні гірські райони взагалі б не мали шансу мати власного депутата.   

Я розумію прагнення партійних вождів пролобіювати пропорційну систему виборів, адже тоді легше продавати місця в списках і контролювати депутатів. Натомість з мажоритарниками треба домовлятися – з кожним окремо. Людина, яка пройшла горнило мажоритарного округу, політично більш незалежна, бо нею керує не вдячність партійному босу за включення в список, а відповідальність перед конкретними людьми, які за неї проголосували.

Безумовно, мажоритарна система виборів в Україні має свої мінуси – коли на округи  спускають «парашутистів» з Києва, які щедро «засівають» виборців і обираються у Верховну Раду, миттєво забуваючи про свій регіон. Або ж коли на виборах завдяки щедрому підкупу перемагають місцеві «феодали», які й без того все на окрузі контролюють. Такі ситуації в Україні можна зустріти на кожному кроці, і саме через них мажоритарка має погану славу.

Але давайте розберемося: хто ж у цьому винен: мажоритарна система чи бездіяльність правоохоронних органів? Якщо поліція не реагує на спроби підкупу, якщо правоохоронні органи й антикорупційні слідчі «не помічають», що на кампанію кандидат витрачає більше, ніж заробив за все життя, то може, проблема в них, а не в самій мажоритарці?

На моє глибоке переконання, боротися треба не з мажоритарною системою виборів, а з традицією підкупу й бездіяльності (чи потурання!) цьому правоохоронними органами. Коли за пакет із гречкою й олією чи за готівкові гроші в обмін на голос кандидатів миттєво зніматимуть з реєстрації й відкриватимуть проти них кримінальні справи, коли за використані у виборчій кампанії кошти невідомого походження доведеться нести відповідальність, коли агітатори самі відмовлятимуться розносити продуктові набори, бо остерігатимуться величезних штрафів, тоді й більшість пов’язаного з мажоритаркою негативу зникне. Бо корінь проблеми – у бездіяльності правоохоронців, а не в прагненні локальних громад мати свого представника в Києві.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments