Чи можливий світ без куріння
Співпраця лікарів із урядом щодо поширення правдивої інформації може знизити відсоток тютюнозалежних людей в Україні
Сьогодні на планеті проживає близько 1,3 мільярда курців. Статистика свідчить, що хвороби, спричинені продуктами горіння тютюну, щорічно вбивають 8 мільйонів людей, а середня тривалість життя курців на 10 років менша, ніж тих, хто не має цієї згубної звички. Мільйони курців по всьому світу опиняються перед складним викликом: як позбутися шкідливої звички? Комусь це вдається більш-менш швидко та легко, а хтось не може цього зробити взагалі і щоразу згадує фразу Марка Твена «Кинути курити – просто. Сам кидав сто разів».
Із точки зору збереження здоров’я і життя мільйонів людей відмова від куріння – глобальна проблема, і її розв’язання лежить у площині не окремих країн, а консолідованих зусиль усього світу. Для мене є великою честю, що свого часу Всесвітня організація охорони здоров’я довірила саме мені очолити розробку і втілення Рамкової конвенції з боротьби з тютюнокурінням. За 5 років роботи нам з командою однодумців вдалося розробити збалансований документ, який охоплює всі проблеми, пов’язані з боротьбою проти тютюну.
Україна приєдналася до Конвенції 2006 року, і це стало одним із найважливіших початкових етапів цього довгого шляху. Наступним у черзі було впровадження міжнародних норм у національних законодавствах різних країн. У 2008 році Україна почала підвищувати акциз на тютюн, корелюючи його з рівнем інфляції. Це найпотужніший засіб зниження споживання тютюну в будь-якій країні, адже дешеві сигарети стають менш доступними для курців. І нарешті – 2012 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачав обмеження місць для куріння та збільшення бездимного середовища.
Щоправда, попри всі зусилля, показники куріння в Україні залишаються високими. За даними 2020 року, в державі кожен п’ятий українець щодня курить тютюнові вироби – загалом це 7,2 млн дорослого населення. Щороку 85 тисяч українців помирають унаслідок хвороб, спричинених курінням.
Свій внесок у збільшення цієї цифри зробила і пандемія коронавірусу. Люди у вимушеній ізоляції вдаються до згубних звичок – надмірного споживання алкоголю, тютюну, порушення харчової поведінки тощо. Їхній спосіб життя став менш здоровим.
У деяких країнах, помітивши тенденцію до збільшення тютюнокуріння, вдалися до радикальних заходів, зокрема, до повної заборони тютюнових виробів. Але як і будь-які жорсткі заборони, це призвело до протилежного ефекту: процвітання чорного ринку та контрабанди дешевих сигарет.
Стратегія, що базується винятково на заборонах, не працює. Якби це було так, то ефект був би вже відчутний. Натомість за останніх 40 років кількість курців у світі зросла в понад півтора рази. Тому варто шукати інші підходи.
Наведу кілька успішних прикладів країн, які, не вдаючись до істотних заборон та обмежень, змогли помітно знизити рівень куріння. Наприклад, країна з найнижчим рівнем споживання тютюну в ЄС – Швеція, де курить сигарети лише 11% населення (при тому, що середній показник по Євросоюзу – 24%).
Є чим похвалитися і Великій Британії, яка за 10 років скоротила рівень куріння з 33% до 14,5%, досягши найнижчого показника за всю історію країни. За останні 5 років на третину скоротилася кількість споживачів тютюнових виробів і в Японії.
Стратегія цих країн полягала в тому, щоб переключити курців із класичних сигарет на нікотинові продукти меншої шкоди – електронні сигарети, бездимний тютюн снюс тощо. Наприклад, у Великій Британії з 2016 року надано дозвіл лікарям рекомендувати електронні сигарети тим курцям, які хочуть кинути курити, але не можуть через свою сильну нікотинову залежність. Це рішення було ефективним: 3,2 мільйона британських громадян станом на 2020 рік уже перейшли з куріння традиційних сигарет на безпечніші альтернативи, які не мають таких фатальних наслідків для здоров’я курців і смертності, як звичайні тютюнові продукти горіння.
Ключовим у цих історіях успіху є те, що в тих державах, де рух проти тютюну очолюють медики, рівень куріння серед дорослого населення знижується швидшими темпами. Тож починати боротьбу за зменшення споживання тютюнових виробів в Україні варто саме з допомогою медичних працівників. Провідна роль лікарів у поширенні правдивої інформації і використанні всіх можливостей, щоб проконсультувати пацієнтів-курців щодо впливу сигарет на їхній стан здоров’я, є рецептом успішної боротьби з тютюнокурінням.
Якщо лікарі будуть більш свідомими, а уряд співпрацюватиме з медиками щодо доступності продуктів меншої шкоди і боротьби з дезінформацією, це може знизити відсоток куріння в Україні, принаймні зменшити занадто високий показник курців серед українських чоловіків – близько 40%. Як показує практика інших країн, тієї ж Великої Британії, продукти меншої шкоди – найпростіший перехідний етап на шляху до повної відмови від тютюну. В жовтні 2021 року Управління санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів у США вперше дозволило використовувати електронні сигарети як продукти меншої шкоди і визнало, що їх користь для дорослих курців навіть переважає ризики поширення серед молоді. Дослідження показують, що вдвічі більше курців готові повністю кинути курити, якщо вони споживають нікотин від електронної сигарети, а не отримують його від медикаментозної нікотин-замісної терапії чи фармацевтичного продукту з нікотином. Такий підхід дасть можливість повністю завершити епідемію тютюнокуріння вже в нинішньому поколінні, а не за 30 - 50 років.
Дерек ЯХ, президент Фундації «За світ без куріння», ексвиконавчий директор Всесвітньої організації охорони здоров'я з питань неінфекційних хвороб і психічного здоров’я
