І добро, і зло примножуються в геометричній прогресії. Ось чому ті маленькі рішення, які ми приймаємо щодня, безмежно важливі.
Клайв Стейплз Льюїс, відомий британський письменник, філософ, християнський апологет

День швабри

Хто та що святкує 4 листопада. Історія від Ж: Росія перемогла у Кримській війні, а в Пруссії живуть руські племена. Одкровення депутата Метліної. То все-таки проти кого єдність?
4 листопада, 2021 - 19:28
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Сьогодні, 4 листопада, у Росії державне свято, День народної єдності. На момент підготовки цього матеріалу на сайті головного державного інформагентства РІА Новости немає жодної згадки про цю подію. Найбільше про Україну — як там усе жахливо. Про США — їм, як відомо, скоро кирдик. Путін знову із задоволенням розповідає про свої улюблені іграшки — «Циркон» з «Пересвітом» та «Кинджал» з «Авангардом». Про те, що сьогодні свято — жодного слова.

Те, що цього дня 409 років тому, 4 листопада 1612 року, не сталося нічого видатного, відомо всім, хто вже цікавився. Гарнізон Речі Посполитої підписав капітуляцію за два дні до того, а здався напередодні. Росіяни і раніше сприймали 4 листопада не як свято, а як вихідний, а цього року локдаун зжер усі вихідні, тож привід для радості остаточно обнулився.

Можливо, десь у Росії є сім’я, в якій цього дня ріжуть салат, печуть святковий пиріг, і підіймаючи келихи, виголошують тости: «Ну, за Кузьму нашого, за Мініна!» Ні, перший тост, мабуть, за Пожарського... Чи одразу за Путіна? Можливо, така сім’я є, можливо, таких кілька, але явно небагато.

Про країни багато чого можуть сказати свята. Зрозуміло, що американці святкують 4 липня. Декларація незалежності. З їхнім Днем п?одяки теж усе зрозуміло.

Зрозуміло, що святкують українці 24 серпня. Цього дня було проголошено утворення держави Україна у її сучасному вигляді.

Радянське святкування жовтневого перевороту було органічним для СРСР, як і святкування 20 квітня, дня народження Гітлера, чи дня пивного путчу для третього рейху. Будь-яке свято містить у собі елементи міфу. Що саме по собі непогано і не добре. Міф виконує важливу функцію: ділить світ на сакральну та профанну частини. Питання, який міф як ділить. Чи збігається сакральна частина міфу з добром та істиною, а профанна — зі злом та брехнею. Російські свята базуються на міфах-перевертнях, у яких до сакральної частини потрапляють зло та брехня, а до профанної — добро і правда. Навіть 9 Травня, яке зусиллями Путіна та його холуїв перетворилося на день «можемо повторити», на день, коли «на Берлін за німкенями», на день «победобесия». Держава, в духовній основі якої закладені міфи-перевертні, приречена, а в путінській Росії брехня та ненависть є фундаментом державності. Це стає очевидним, якщо подивитися державне телебачення Росії.

У програмі «60 хвилин» від 3.11.2021 лідер ЛДПР Ж. прочитав короткий курс історії та сучасної політики. З цього курсу телеглядачі каналу «Росія 1» дізналися:

1. Що у Кримській війні 1853-1856 років перемогла Росія. Шкода, що Ж. про це не повідомив своєчасно Олександру Другому, який, не знаючи, що Росія перемогла, прийняв ультиматум Австрії і підписав мирний договір (фактично капітуляцію), за яким Росія позбавлялася Чорноморського флоту, частини своїх територій та виняткового заступництва над християнськими підданими Османської імперії.

2. Що у Пруссії здавна жили руські племена, але їх онімечили шляхом додавання літери «п». Тут лідер ЛДПР проявив себе послідовником самобутньої школи історико-лінгвістичного аналізу, фундатором якої по праву вважається сатирик Михайло Задорнов. Саме він зробив глибокі висновки про те, що етруски — це руські, а «Запад» походить від терміна «западло», і, отже, заслуговує на відповідне ставлення.

3. Виринувши з глибин історії на поверхню актуальної політики, Ж. вніс радикальні корективи в ідею багатополюсного світу, взявши участь у дискусії з американським генералом, який заявив, що полюсів три. США, Росія та Китай. Ж. спростував представника американської воєнщини, вигукнувши: «Навіщо нам три! З цих трьох Москва має бути вищою! Ми в центрі Землі, а вони мають йти нашим курсом!» Здійснивши таким чином прорив у математиці («багато» — означає «один»), географії (Росія міститься не на поверхні Землі, а в її центрі), Ж. почав свою звичну справу: розділ України.

4. Тут Ж. нічим не здивував: відрізав нашвидкуруч Закарпаття — Будапешту, Львів — полякам, решту, звісно, — Росії, і тим самим закрив тему України, остаточно вирішивши українське питання.

Оскільки подібне місиво обрушується на голови росіян практично цілодобово сім днів на тиждень, практично на всіх федеральних каналах, доводиться дивуватися з того, що громадяни Росії поки що не втратили залишків здорового глузду, що дають можливість орієнтуватися в побутових питаннях, таких як приготування їжі та здатність до членороздільного мовлення...

У справі приведення піднаглядової популяції у стан єдності неоціненну роль відіграють депутати всіх рівнів. Ось лише два приклади їхньої невпинної праці щодо згуртування населення.

Депутат Мосміськдуми Метліна у відповідь на пропозицію колеги підвищити пенсії з гнівом обрушилася на цих старих жебраків, які останнім часом зовсім знахабніли:

«Давайте вимагати від тих людей, які мають дітей, щоб ці діти якось турбувалися про своїх літніх батьків, а не лише держава, яка не просила їх народжувати. Напевно, треба було думати про те, як ти житимеш після 55-60 років».

Ідея остаточного відокремлення популяції від держави за принципом: «держава вам нічого не винна», «вас народжувати не просили», «я вас на війну не посилав» — дуже поширена в головах та публічних виступах російських чиновників та депутатів. Але депутат Метліна йде далі. Її вкрай зацікавило те, що останнім часом з’явилося багато повідомлень про пограбованих шахраями пенсіонерів. Звичайна людина з цієї інформації зробила б висновок, що поліції треба ретельніше ловити шахраїв. Але Метліна, як і більшість депутатів, людина незвичайна. Із цієї інформації вона робить висновок, що у пенсіонерів багато грошей, а отже, вони жебракують не тому, що нужденні, а винятково через примхливість та бажання дошкулити народним обранцям.

Інший депутат, уже Держдуми, Тамара Фролова обурюється, що в Росії якісь люди ходять вулицями замість того, щоб сидіти під замком удома:

«Я б жорсткіше реагувала на людей, які йдуть під час локдауну вулицею, питала б, куди ви йдете. Якщо по ліки в аптеку, по медичну допомогу чи по хліб, то похід має бути разовим з дотриманням усіх санітарних правил». Кінець цитати.

І тут же запропонувала як покарання позбавляти росіян, які безцільно вештаються, заробітної плати.

Отже, кого і з ким у нас єдність?

Пенсіонерів з депутатом Метліною?

Росіян, які не хочуть померти через гіподинамію та послаблення імунітету, — з депутатом Фроловою?

Нащадків репресованих із нащадками вертухаїв, які пишаються своїми предками-катами?

Символом цього свята стала швабра. Саме вона має уособлювати особливий різновид єдності по-путінському. Єдність катованих з катами.

Газета: 
Новини партнерів