Гірше, ніж помилка
З приводу так званого «перепису» (чи то «оцінки», що ще гірше насправді, бо показує повне нерозуміння методології), що його «зробили» представники влади, маю один коментар і одне запитання.
По-перше, маю зауважити, що до справжнього перепису в методологічному і методичному сенсі все оце не має жодного стосунку і – відповідно - жодного прикладного чи теоретичного сенсу теж, вибачте, не має.
По-друге, маю зазначити, що для того, щоб зробити такого роду оцінку, треба не просто «мати дані», а бути фахівцем в галузі статистичного оцінювання (бо такого роду робота є задачею зі статистичного оцінювання; хто не знає – це така специфічна галузь математики). Отже, маю запитати: хто з представленої команди є таким фахівцем (крім, хиба Чертова з певними зауваженнями)?
Справа в тому, що за останні 5 років ми кілька разів робили такого роду оцінки, майже за такою самою методикою (з додатковим залученням даних супутникових спостережень) для оцінювання кількості і динаміки населення на окупованих територіях. Тому я непогано уявляю деякі речі. Зокрема, достовірність і точність такого роду оцінок. Тому, зокрема кажу, що похибка в таких випадках не буває 2,86% (це взагалі маячня) і не може бути гомогенною, а зазвичай складає від 8-10% до 15-18% (в залежності від особливостей території). Що і повертає нас до канонічних демографічних оцінок, і відповідно, дозволяє на всі ці дилетантські екзерсіси плюнути і забути…
