Моя маленька незалежність. Кілька кадрів
Парад усі бачили. Промову Порошенка, співи, молитви всі чули. Всі з усіма встигли посваритися на предмет того, чи треба було парад проводити. Автор цих рядків, наприклад, вважає, що треба, бо це жест упевненості, а впевненість нам зараз потрібна. Одна суто мистецька заувага: недолуга фольклорна доважка з шароварними танцями була геть не обов’язковою, та й ведучих могли б підібрати сучасніших, а не з солодкуватими радянськими голосами; невже в Україні немає іншого постановника масових видовищ, окрім Вовкуна?
Та проте.
Цікавішим, аніж сам парад, було те, що відбувалося серед людей, на узбіччі урочистостей. Просто кілька окремих кадрів.
Державний Прапор, який невідомо як опинився у повітрі, кружляє над Хрещатиком і поступово опускається в аплодуючий натовп.
Юна дівчина стоїть на балконі над святковим гармидером з величезним, розкішним рудим котом на руках.
Півтора десятка захоплених перехожих, утворивши затор біля Пасажу, фотографують карликового бульдога у вишиванці.
Подружжя молодих китайців несе хом’ячка у клітці, й виглядають вони при цьому теж святково.
Поранений вояка прямо з АТО, в хакі, з оком, повністю заліпленим бинтами і пластирами, дає інтерв’ю: «Думаю, будет все нормально. Страшно, что погибают мирные люди».
Дівчина з Миколаєва посміхається журналістам: «Я б продовжила святкування Дня Незалежності на кілька тижнів».
Чорношкірий хлопець із намальованими на щоках синьо-жовтими прапорцями поспішає в метро.
Молодший лейтенант міліції задумливо їсть бутерброд поруч із Будинком архітекторів.
Уздовж Хрещатика повільно пересувається людина з фотоапаратом і знімає одну за одною нещодавно зроблені на тротуарі білою фарбою таємничі написи: «БАРАБ», «НАДПС», «ЗВО», «НУЦЗ», «ОРК-3».
Повз плакат з обличчям Віталія Кличка і теж доволі загадковим гаслом «Воля бути вільним» проходить в оточенні преси і шанувальників сам Кличко, чомусь менш цікавий, аніж на плакаті.
Компанія у вишиванках веде диспут: «Це такий наркотик, котрий виробляється тільки вагітними жінками. Дуже потужний. Ось їй його вшили, а потім воно прорвалося, і вона літала!.. — Взагалі, якщо людина використовуватиме свій мозок на 50%, вона зможе оволодіти левітацією. — Дівчата, та що ви таке кажете, ХХІ століття на дворі! — А ти спростуй!»
Над Інститутською ширяє причеплений до квадрокоптера транспарант «Даешь парад победы Украины на Кремлевской площади!»
Неподалік від «Макдональдса» юрмиться ціла делегація чорношкірої молоді в синьо-жовтому одязі; панянки ще й у віночках, гарні — очей не відірвати.
І ще багато деталей і жестів, багато облич — смішних, чудернацьких, заклопотаних, заплаканих, веселих.
Здається, оце вона й є, справжня незалежність. Прекрасна множина, котра складається з окремих різнокольорових, різнорозмірних особистих незалежностей. Непідвладних нікому, окрім власного сумління — і саме тому непереможних.
