Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Народ доріс. А політики?

Рефлексія українського студента закордоном на події на євромайдані.
3 грудня, 2013 - 18:28
Фото Миколи ТИМЧЕНКА, "День"

Так вже сталося, що обурення українського народу з приводу не підписання Угоди про асоціацію з ЄС мені приходиться спостерігати та співпереживати з Варшави. Для мене ЄвроМайдан розпочався саме у п’ятницю 29 листопада після того, як Президент України приїхав з Саміту у Вільнюсі з порожніми руками. Стоячи разом зі студентами біля Посольства України в Варшаві, я намагався зрозуміти що нас очікує у майбутньому, чи насправді український народ вартий цього? Останнім часом багато політологів задаються питанням чи «доріс» український народ до європейської інтеграції, чи є в нього такі важливі елементи як свідомість та відповідальність? Мені здається, що український народ вже давно став європейським, але, нажаль, політики ніяк не можуть дотягнутись до цієї планки. Не хотів би торкатись політичної складової сьогоднішніх подій в Україні, тому що ще нема конкретних результатів та невідомі всі закулісні розмови політиків. Хотілося б приділити особливу увагу саме народу, який є головним актором сьогоднішніх подій.

Дивлячись зараз новини з України, я можу пишатися українцями, які поводиться цивілізовано і в рамках закону під час демонстрацій, який незважаючи на важкі погодні умови відстоює свої інтереси. Переважна більшість європейських мітингів у Іспанії, Греції чи Португалії закінчувалися сутичками, підпаленими автомобілями та розбитими вітринами. Хоча ж би згадати останній день незалежності у Польщі 11 листопада, де масова хода закінчилася сутичкою між радикально правими та ліберальними силами, поза тим був підпалений столичний символ толерантності - інсталяція «Веселка» та будка охоронця посольства Росії. На щастя, нічого подібного не було і сподіваюсь не буде в Україні. Будь то мітингувальники чи провокатори, але вони хотіли знести пам’ятник Леніну, який, чесно кажучи, вже давно вичерпав свій строк придатності, а не розбити дорогі вітрини магазинів які стояли поруч.

Після протиправних дій «Беркута» вночі з 29 на 30 листопада, здавалося б, що демонстрантів вдалося заспокоїти і люди знову не вийдуть на вулиці. Так було у сусідній Білорусі, де після президентських виборів 2010 року було затримано біля 600 демонстрантів, які були не згодні з результатами виборів. Яскравим прикладом чи то суспільної апатії, чи неспроможної опозиції є Росія, де вже третій рік поспіль люди виходять на масові протести та через деякий час розходяться не досягнувши своєї мети. І хто після цього наважиться назвати українське суспільство пасивним? Український народ на Сході і на Заході ще більше піднявся тоді, коли почали бити його дітей. Це добре свідчить про те, що «моя хата з краю» - це не про українців.  

Щодо силового розгону мітингувальників та побиття журналістів, то без сумніву це було жорстоке порушення прав людини. Навіть дивлячись на Туреччину, де хвиля протестів спалахнула у травні 2013 року і продовжується до сьогоднішнього дня, де турецькі правоохоронці відомі передусім своєю жорстокістю, не було випадків побиття закордонних журналістів. Багато українських журналістів спостерігали ті події у Стамбулі і кажуть, що правоохоронці могли тільки відтіснити журналістів не використовуючи силових методів. Тоді як в Україні під час мітингу по голові може отримати беззахисний студент чи жінка, та може бути побитий журналіст, який виконує свою роботу.

Вже котрий день польські газети на своїх перших сторінках висвітлюють події, які відбуваються в Україні. В інтерв’ю «Gazeta Wyborcza», колишній президент Польщі А. Квасневський говорить, що «з самого початку Янукович не враховував широкої підтримки суспільства ідеї інтеграції з ЄС. За підписання Угоди з ЄС виступають більша частина українців, серед яких багато молодих людей. Президент взяв перерву у переговорах з ЄС з погляду короткострокових економічних вигід та перспектив у виборах президента 2015 року. Здається він тільки зараз почав розуміти, що ЄС є важливим вектором зовнішньої політики для багатьох українців». В інтерв’ю Квасневський наполягає на тому, що хоча ж угода не була підписана, але це ще можна зробити.

Також висвітлюється реакція ЄС на протиправні дії «Беркута», передбачається що можуть бути застосовані санкції до службовців, які могли бути задіяні в цьому. ЗМІ особливу увагу приділяють польській делегації в Києві на чолі з Ярославом Качиньським та Яцеком Протасевічем, які підкреслюють, що поляки завжди підтримували європейські прагнення українців і будуть надалі підтримувати. Мірослав Чех у статті «Янукович метається» в «Gazeta Wyborcza», висловлює думку, що хтось з оточення підставив президента віддавши прямий наказ до застосування сили на Майдані. Президентська команда складається з впливових бізнесменів, які не хочуть втрачати власні гроші через можливі зміни в країні. Тому вони й натякають, що потрібно ситуацію якомога швидше врегулювати, інакше все може завершитись для президента ув’язненням або втечею з країни.

В газеті «Rzeczpospolita» висвітлюється позиція ЄС щодо подій в Україні та говориться, що головним завданням є забезпечення стабільної ситуації в Україні. ЄС може виступити в ролі медіатора між владою та опозицією. Сьогоднішня ситуація вимагає більшої участі ЄС, ніж за часів Помаранчевої революції. Підкреслюється, що головна проблема полягає в тому, що на сьогоднішній день у опозиції нема конструктивного та конкретного плану щодо врегулювання ситуації. Тому не зрозуміло з якими силами треба вести переговори.

Можна казати, що польські ЗМІ підтримують дії опозиції та людей які вийшли на вулиці. Основною ідеєю більшості статей у польських газетах є теза про очевидний європейський вибір українського народу. Українці ще раз довели що, коли «їх багато, їх не подолати».

Хотілося б вірити, що сьогодні український народ не є інструментом та маріонеткою в руках політиків, які турбуються лише про власний добробут. Найближчим часом повернусь до України і хотілося б побачити країну де поважають права людей, де замість політичних обіцянок приймаються конкретні дії, які спрямовані на добробут кожного, де політикою чи економікою займаються люди які знаються на тим. Є такий вираз, що «кожний народ має таку владу, на яку він заслуговує», як показують події останніх тижнів це не про український народ, ми варти кращого!

Новини партнерів