На ранніх післяноворічних фото в мене чомусь балкони.
Один з них я надибав у Києві, у себе в районі. Хтось на першому поверсі утеплив зовнішню стіну й балкон, не просто утеплив, а ще й розписав рослинним орнаментом з метеликами, причому не під трафарет, а цілковито вручну, так, що жоден пагін не повторюється.
У вікні виднілися штори під колір візерунків, а між шторами визирала хазяйка. Зрештою, вона прочинила шибу, виявилася милою та балакучою дівчиною. Не художник – трохи займалася дизайном. Сама все придумала й зробила.
Через пару днів уже в Дніпропетровську, на вулиці, де живуть мої батьки, я натрапив на другий балкон. Хтось на його передній панелі намалював полицю, заставлену книжками, і додав збоку підпис англійською «BOOK», тобто «книга» – чи то назву роботи, чи своє псевдо. Був скучний виступ типового радянського будинку – стала репліка світової бібліотеки.
Для одних мистецтво – віра, для інших - потреба. Варто просто дати нам порядкувати самим. Не заважати. У нас добре вийде.
Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День», Дніпропетровськ-Київ
