Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й черпати своє національне офарблення.
Микола Хвильовий, український прозаїк, поет, публіцист

Повільніше, ніж вакцинація

Ліквідація ОАСК і перспективи Судової реформи в Україні
15 квітня, 2021 - 20:33

«09–15.04.2021»

У будь-якій іншій ситуації обговорювана тижнями топ-новина, під брязкання російської зброї біля самих кордонів України, що ятрить нерви, подані нарешті до Верховної Ради президентські законопроєкти про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) отримали лише стримано схвальну реакцію. — Похвалив у Телеграмі Стерненко, ось і всі лаври. Приборкувачу української Феміди, що так і не відбувся, замість овацій публіки довелося терміново перекваліфіковуватися в дипломати і міцно засісти за телефон. Добре, що незручне для Банкової питання «То де обіцяні вами реформи?!» і для західних партнерів України до часу відійшло на другий план.

Навіть більшою мірою, ніж Печерський, ОАСК для українців, які стежать за новинами, став втіленням усіх недоліків, усіх хвороб судової системи України. Звичайно, серед українських парламентаріїв днем з вогнем не знайти когось масштабу Катона Старшого, але що ОАСК має бути розпущеним, це й без президентського законопроєкту давно міг би вам сказати будь-хто. Тим часом, незважаючи на довгу підготовку, як і попередні спроби Офісу президента зобразити судову реформу, ці законопроєкти виглядають швидше як скоростигле, непродумане, ситуативне, популістське за своєю суттю рішення, яке, як і з Конституційним судом, лише поглибить системну кризу, а не хоча б просто дасть надію на близькість таких бажаних змін.

Головне, що українці чекають не лише у випадку з ліквідацією Окружного адміністративного суду Києва, це правосуддя і справедливість. Ок. З двох сценаріїв щодо ОАСК — обмеження повноважень або розпуск, Банкова зважилася на найрадикальніший тільки після спецоперації НАБУ, внаслідок якої був затриманий під час отримання хабара брат скандального глави ОАСК Павла Вовка Юрій Зонтов. Зважилася аж ніяк не тому, що у цій справі вже прийняте рішення суду або висловилася Вища рада правосуддя (ВРП). Астрономічні з точки зору обивателя суми, виявлені під час обшуку, і, як наслідок, резонанс у медіа з точки зору чиновників Офісу президента давали гарантію, що колеги Вовка і Co остерігатимуться заважати Президенту хоча б так позбутися неугодного йому судді (в цьому випадку інтереси суспільства й Зеленського просто збіглися), що до цього здавався безсмертним. Якби з усіма мільйонами в сейфі у Банкової була хоч якась надія довести справу Вовка до кінця, чи стали б вони так поспішати з розпуском ОАСК?

Тим часом, вустами Веніславського з Банкової поспішили запевнити покровителів Вовка у ВРП, що внаслідок розпуску суду інтереси більшості їхніх колег не постраждають. — Судді ОАСК за наявності у них бажання будуть переведені на рівнозначні посади в інші суди, а ні, то закон гарантує їм за наш з вами рахунок довічну ренту. Це відповідає зауваженням, які ВРП висловила з приводу законопроєкту «Про ліквідацію та створення окружних адміністративних судів, юрисдикція яких поширюється на територію Київської області й міста Києва» ще понад місяць тому. — Готова закрити очі на будь-яке беззаконня, суддівська мафія (язик не повертається написати «корпорація») особливо чутлива до обмеження її власних соціальних гарантій, що продемонстрував своїм рішенням від 28 серпня, визнавши «неконституційним» обмеження суддівських доходів на час пандемії, Конституційний суд. Таким чином, замість розслідування й покарання ОАСК подільники Вовка розповзуться по іншим судам, у найкращому випадку просто ситими й безкарними відправляться на незаслужений відпочинок. — Це щось прямо протилежне уявленням про правосуддя, не кажучи вже про в цілому оздоровлення судової системи України. І правда, чи є привід радіти?

Окрема історія, практична сторона реалізації цих законів, які, на відміну від попередніх експериментів Офісу президента на терені судової реформи, хоча б балансують на самій межі відповідності їх нормам Конституції і законодавства України. Що, втім, в умовах протистояння Зеленського з Конституційним судом, у разі відповідного звернення, ніяк не вбереже від визнання їх неконституційними. Ну, і окрема навіть не пісня, ціла опера, це фактична й фізична вже півтора року з легкої руки Президента відсутність Вищої кваліфікаційної комісії суддів, без якої ні перевести суддів ОАСК на нові посади, ні сформувати на його місці новий Київська міська окружний адміністративний суд. — Без будь-якої надії на розгляд у повітрі на роки зависнуть, як кажуть експерти, 45 тисяч справ. Звичайно, Банкова позбудеться подразника у вигляді в усіх сенсах незручного суду, що відкрито оголосив війну всякій українській владі, але, як вони тільки й вміють, за рахунок простих громадян.

Якщо мене запитають, чи рухається в Україні щось ще повільніше, ніж вакцинація, я ствердно відповім: судова реформа. Два запропоновані Банковою законопроекти, що передбачали розпуск Окружного адміністративного суду Києва, це не крок на шляху, а скоріше ще одне свідчення провалу. За відсутності розпущеної самим Президентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів, за відвертого саботажу з боку Вищої ради правосуддя, яку Банкова не в змозі знайти бажання і волю перезапустити, замість систематичних продуманих дій Зеленський займається зведенням особистих рахунків з окремими суддями, що насолити йому особисто. Швидше за все, незважаючи на весь мій скептицизм, цього разу фортеця ОАСК паде. Однак запропоновані Офісом президента умови її здачі дозволяють ворогу при всіх прапорах і зброї з пошаною відступити. Щоб продовжити боротьбу за ще 763 (або щось близько) точно таких самих фортеці, що залишаються в їхніх руках. Два роки на розпуск тільки одного ОАСК, самі можете порахувати, скільки знадобиться років для повного перезавантаження всієї Судової системи України. Якщо, звичайно, у владі хтось і правда, не на словах, ставить собі таку мету.

Газета: 
Новини партнерів