Практика колективного самолюбства
В одному з попередніх матеріалів ми говорили про теорію групового нарцисизму, розроблену соціальним психологом Еріком Фроммом [https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/grupovyy-narcysyzm]. Нещодавно ж в European Journal of Personality були опубліковані результати практичного дослідження, присвяченого темі колективного самолюбства.
Вивчення 1 596 людей з Туреччини, Португалії та Польщі показало, що груповий нарцисизм призводить до гіперчутливих реакцій на образи поряд з наступальною ворожістю. Крім того, було виявлено, що більш схильні до прояву ознак колективного самолюбства ті, хто відчуває себе нездатним керувати власним життям.
Одним із способів вивчення групового нарцисизму був тест на приховані асоціації ТСА. Стимульний матеріал складався зі списку не пов'язаних між собою слів, при прочитанні кожного з них учасник повинен був вимовити перше слово, що прийшло на розум. Фіксувався час реакції та інші особливості поведінки випробуваного. Для проведення ТСА необхідно мати репрезентативні дані про звичайні та найпоширеніші слова-асоціації, а також середні величини часу реакції.
Експеримент показав, що поляки, у яких були виявлені ознаки колективного нарцисизму, повільніше, ніж середньостатистичний учасник дослідження, порівнювали польські символи з позитивними словами. І хоча тлумачення результатів ТСА викликає чимало суперечок, у даному випадку вони свідчать про те, що ті поляки, які схильні до групового самолюбства, не були готові бачити свою національну групу в позитивному світлі. Це може бути однією з причин їхнього відчайдушного прагнення отримати підтвердження авторитету власної країни від представників інших народів, зазначають автори дослідження.
Учасники з Туреччини, для яких характерний колективний нарцисизм, частіше говорили, що негативне рішення з питання вступу їхньої країни до ЄС було приниженням для всієї нації. Водночас вони були раді тому, що ЄС відчуває економічні труднощі.
Так само колективні нарциси з Португалії розглядали Німеччину як загрозу. Можливо, тому, що вважали її винною у введенні заходів жорсткої економії з боку ЄС і були б раді будь-якій можливості відплатити Берліну тією ж монетою, вважають дослідники.
Принижені та ображені
Одна з авторів дослідження, Агнешка де Завала з University of London, коментуючи результати експерименту американському виданню PsyPost, зазначає, що інтерес до теми групового нарцисизму був викликаний спостереженням, що люди можуть бути надмірно самолюбні у власних групах.
«Нарцисам часто властиво високе самолюбство, у них існують нереалістичні уявлення про власну велич, і вони хочуть, щоб інші захоплювалися ними. Колективні самозакохані люди мають нереалістичні уявлення про велич тієї чи іншої групи, і вони думають, що група повинна отримувати привілейоване становище від інших. Ці дві форми нарцисизму необов'язково пов'язані між собою. Люди можуть бути колективними самозакоханими в різних групах, навіть таких приземлених, як група студентів одного університету. Але є такі групи, як нації або політичні партії, в яких особливо часто виникає колективний нарцисизм», – підкреслює де Завала.
За її словами, дослідницька група взялася за вивчення колективного нарцисизму, оскільки він має досить згубні наслідки для міжгрупових відносин.
Прикладом групових нарцисичних переконань є «Лист в Америку» Усами бен Ладена, де висловлюється переконання, що існує група, яка перевершує інші. Вона має право домінувати й керувати іншими групами або карати їх, якщо ті неправильно розпізнають її лідерство і велич.
«Мабуть, найважливіше послання наших досліджень полягає в тому, що колективні нарциси не мають ніякого почуття гумору і співчуття, коли мова заходить про їхні групі, – зауважує де Завала. – Вони відчувають себе ображеними діями і ситуаціями, що виходять за загальне визначення образи. Турецькі колективні самозакохані відчували себе приниженими від очікування бути прийнятим до Євросоюзу. Польські групові нарциси образилися на історичний фільм і жарти про польський уряд. Португальські колективні самозакохані відчували себе ображеними, бо їм сказали, що Німеччина живе краще, ніж Португалія. Групові нарциси показали бажання ворожої помсти у відповідь на ці «образи». Такі результати узгоджуються з нашими попередніми висновками, що колективні самозакохані можуть вжити заходів у відповідь на загрозу щодо їхньої групи».
Зворотний бік єдності
Нарцисизм передбачає постійну та іноді жорстоку демонстрацію того, що послідовник належить до своєї групи, що він краще, вище й чистіше, ніж ті, хто з неї виключений, зазначав ще один теоретик групового нарцисизму Теодор Адорно.
Водночас будь-яка критика чи самокритика відкидається як нарцисична втрата і викликає лють. Відповідно ворожість щодо чужої групі добре уживається з терпимістю до своєї групи, що при інших умовах не мало б місця. Але вся нетерпимість зникає, на час або назавжди, після формування групи. Поки відбувається формування або розширення групи, люди поводяться як єдине ціле, витримують дивацтва інших, ставлять себе на один рівень з ними й не відчувають до них ворожості.
«Це стандартний прийом, який застосовують агітатори. Вони підкреслюють свою відмінність від чужих, але замазують відмінності у своїй групі, за винятком ієрархічної відмінності. Чим менше вони хочуть змін у соціальній структурі, тим більше вони базікають про соціальну справедливість», – пише Адорно.
Дослідити, як виражений колективний нарцисизм серед громадян країни, яка знаходиться в стані війни, напевно, не найкраща ідея. Проте, було б цікаво подивитися на результати подібного дослідження в Україні. Принаймні з метою національного самопізнання. Можливо, це прямо або побічно підказало б нам, як стати сильніше в якісному плані.
