Нехай думки, укладені в книгах, будуть твоїм основним капіталом, а думки, які виникнуть у тебе самого – відсотками з нього.
Тома Аквінський, теолог, святий католицької церкви

Путін і терористи

Як путінізм використовує казанського стрільця, ХАМАС і терористів ЛДНР
13 травня, 2021 - 20:09
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Якщо дотримуватися популярного у криміналістиці принципу «Кому вигідно?», авторство якого приписують римському судді Луцію Касію, то бенефіціар будь-якого терору на планеті — це Володимир Путін. Це, звичайно, не означає, що Путін і його підручні стоять за усіма терактами (не за усіма), але те, що на вогнищі кожного теракту путінський режим умудряється зварити свій маленький супчик — це факт. Путін прийшов до влади багато в чому завдяки серії вибухів житлових будинків у містах Росії у вересні 1999 року. У відповідь на теракт у Беслані путінський режим забажав відмінити вибори губернаторів і депутатів у одномандатних округах, і ця жертва була негайно принесена.

Путінський режим діє подібно до чаклунів у доісторичних суспільствах, які спекулювали на бідах. Спіткають неврожай або  хвороби, вони відразу вимагають пожертв. У Казані сталася біда. І ось неповний перелік тих жертвоприношень, які вимагають путінські чаклуни за цей теракт:

• Відмінити мораторій на страту.

• Посилити насадження державної ідеології.

• Відмінити анонімність в інтернеті.

• Заборонити ЗМІ та журналістам писати про теракти і згадувати імена терористів.

• Створити систему ключів із доступом ФСБ до зашифрованих даних.

• Створити списки неблагонадійних школярів.

Яким чином введення страти може вплинути на терориста смертника, який сам збирається померти під час або після теракту, путінські чаклуни пояснити не в змозі, але переконані, що це дієва міра. Приблизно так само чаклуни в первісному племені «знали», що кров жертовної тварини здатна вплинути на розташування духів, і ті подарують успіх на полюванні або вилікують хворого. Простежити зв’язок між іншими заходами «із запобігання терактів» і терактами так само неможливо. Зате нескладно побачити, що кожен із цих жертовних заходів —  на користь путінському режиму, обмежує права і свободи людини та зменшує потенціал протесту, і без того мізерний. А щодо списків дітей — потенційних терористів — цей зв’язок навіть не приховується.

Міністерство освіти Мурманської області забажало створити базу школярів і випускників, «схильних до порушення дисципліни» і «тих, що виявляють невмотивовану агресію». І ось які ознаки характеризують потенційних масових вбивць:

• «учасник акції на підтримку Навального»;

• «належить до групи Навального, виступає проти російського законодавства»;

• «волелюбний, виявляє чітке прагнення до позбавлення обмежень».

Тобто, сьогодні ти любиш свободу, підтримуєш боротьбу з корупцією, тобі не подобається продукція «бешеного принтера» — завтра ти неодмінно наїсися мухоморів і підеш вбивати направо і наліво.

Якщо щодо «своїх» терористів, тобто тих, хто влаштовує теракти на території Росії, путінський режим демонструє брутальну лютість і готовність усіх їх «мочити в сортирі», то щодо зарубіжних терористичних організацій виявляється дивовижна гнучкість і вибірковість.

Ось, наприклад, ісламістський палестинський рух ХАМАС, який весь Західний світ, частина світу арабського, не кажучи вже про Ізраїль, визнає терористичною організацією. А путінська Росія вважає ХАМАС цілком гідним і легітимним партнером для перемов — Путін часто запрошує його лідерів до Росії.

Головною і, по суті, єдиною метою цього партнера путінської Росії є знищення держави Ізраїль, тобто завершення справи Адольфа Гітлера щодо остаточного вирішення єврейського питання. 14 грудня 1987 року, в день створення організації ХАМАС, його засновник шейх Ахмед Ясин проголосив, що «Будь-якого єврея можна вважати військовим поселенцем, і наш обов’язок — убити його», і що «Звільнення усієї Палестини від моря і до Йордана — наша стратегічна мета, і немає мети святішої і важливішої». Згідно з ідеологією ХАМАС, будь-який сіоніст вважається ворогом; звільнення усієї Палестини від сіоністів — свята мета. У хартії ХАМАС було записано: «Скинемо Ізраїль у море».

І ось цього тижня ХАМАС зробив ще одну спробу виконати свою «історичну місію». За добу в напрямку  території Ізраїлю було випущено понад 600 ракет, основний удар припав на міста на півдні країни — насамперед на Ашкелон і Ашдод. При цьому ввечері ракети полетіли й у бік Тель-Авіва та інших міст у центрі Ізраїлю. Ізраїль ретельніше піклується про безпеку своїх громадян, ніж путінська Росія про безпеку своїх дітей. Тому, попри те, що терористичний потенціал ХАМАС несумірно більший відповідного потенціалу казанського стрільця, палестинським терористам удалося вбити втричі менше: вони забрали життя трьох ізраїльтян, а казанський стрілець встиг убити дев’ятеро росіян.

Як і в інциденті з казанським стрільцем, путінська Росія прагне отримати вигоду з терористичної атаки ХАМАС.  Намагається встати над конфліктом і виступити «третейським суддею», ставлячи на одну дошку терористів і об’єкт терористичної атаки. Дванадцятого травня відбулася телефонна розмова спеціального представника президента Російської Федерації на Близькому Сході та в країнах Африки, заступника міністра закордонних справ Росії М.Л. Богданова із заступником голови Політбюро ХАМАС Мусою Абу-Марзуком.

Як повідомило МЗС РФ, Богданов у розмові з Абу-Марзуком акцентував важливість негайного припинення насильства в загостренні між Ізраїлем і Палестиною.

«Удари по об’єктах і на палестинській,  і на ізраїльській стороні є недопустимими», — повідомив заступник міністра МЗС Богданов. Це приблизно так, начебто хтось виступив рівновіддаленим посередником між казанським стрільцем і тими, хто його знешкоджував, і заявив би, що «засуджує насильство і з боку казанського стрільця,  і з боку спецназу, який силою, проти його волі, поклав його на землю та грубо обмежив його свободу, надягнувши кайданки».

Осібно стоїть роль тероризму в політиці путінської Росії в ставленні до України. На відміну від казанського стрільця і від ХАМАСу, дії яких Путін, швидше за все, не організовував, а лише має зиск із цього, терор щодо України — це цілком дітище Кремля і головний інструмент російської політики на українському напрямі. Одне з останніх ноу-хау — масова видача населенню терористичних анклавів «ДНР» і «ЛНР» російських паспортів із метою подальшого «заштовхування» цих троянських коней в Україну з перспективою поглинання цієї країни цілком, або, принаймні, її східної частини. На початок травня 2021 року російські паспорти отримали майже 530 тисяч мешканців «ДНР» і «ЛНР».

У сучасному світі немало осередків тероризму, і Кремль не є єдиним його джерелом. Але саме Кремль прагне обернути будь-який теракт на свою користь, витягнути з нього політичний капітал. І в цьому сенсі Путін цілком заслуговує на титул терориста № 1.

Газета: 
Новини партнерів