Нехай думки, укладені в книгах, будуть твоїм основним капіталом, а думки, які виникнуть у тебе самого – відсотками з нього.
Тома Аквінський, теолог, святий католицької церкви

Вони померли від суму

19 травня, 2021 - 11:17

“Ти маєш знати, вони померли від суму” — так починає свою розповідь моя далека кузина із Лондону. “Наші прапрабабуся і прапрадідусь померли від суму”. І я довго думаю над цією фразою мовчки, не поспішаючи відповідати. Значить, у них було велике серце, якщо в ньому вмістилося стільки вбивчого суму.

Мій прадід Андрій та її прадід Артур — рідні брати, народжені наприкінці 19 століття у поліському селі Жолкіно, що тепер належить Білорусі. Шість кілометрів від кордону з Україною, але нині туди не поїхати. Жолкіно, як і чимало інших земель Пінщини, — етнічно українське. Радянські кордони — химерна лінія закодованих конфліктів. Але піщані дюни, однаково сумні пейзажі й безмежжя боліт глушать темперамент місцевих. І по обидві сторони межі люди називають себе тутейшими. Обмеженість їх світу сконцентрувала його і перетворила у всесвіт, що своєю однаковістю навпаки здається безмежним. Вічно вологе небо віддзеркалює лабіринти річок, лісів і боліт і разом вони складаються в ідеально рівний горизонт.

Вони померли від суму — це все, що я знаю про своїх далеких предків. Вони померли від суму, коли обидва сини зникли з кордонів їх земель. Першим поїхав мій прадід, посперечавшись із братом, вирушив у далекий Параґвай. Другого депортували в Сибір, якихось п'ять років потому. І вони лишилися самі, назавжди. Листи не знаходили адреси, а може й просто не йшли туди. Мої прапрадід і прапрабабуся померли від суму посеред нескінченних просторів вибіленої природи Полісся.

Старі метричні книги бережуть пам'ять про хрестини, шлюби й смерть тисяч парафіян. Священники чи старости вели їх просто, з дотепними коментарями й без пошуку складних діагнозів. Сучасна медицина сказала б більше, проте чи скаже головне —  завжди є люди, чиєю головною причиною смерті був сум.

Новини партнерів