Не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості.
Станіслав Оріховський-Роксолан, український письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст, гуманіст доби Відродження

Як Росію налякав «Фейсбук» Дарки Оліфер

або Що таке «лайфхаки» путінізму
17 жовтня, 2019 - 18:53
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Американський президент Дональд Трамп намагається правити планетою за допомогою свого «Твітера». Лякає ним глав держав, карає країни й народи, оголошує вироки національним валютам і окремим компаніям. Нещодавно у 45-го президента США з’явився серйозний конкурент. Це Дарка Оліфер, прес-секретар представника України в трибічній контактній групі, яка 15.10.2019 опублікувала у «Фейсбуці» невеликий пост, що стосується її бачення проміжних підсумків переговорів у Мінську.

У російському телевізорі цей фейсбучний пост колишньої військової кореспондентки телеканалу ICTV викликав реакцію, подібну тій, яку спричиняє пачка дріжджів, кинута до вигрібної ями. Вирування субстанції сталося на всіх майданчиках. У програмі «Вечір» від 16.10.2019 Володимир Соловйов досить довго намагався поглумитися то з ім’я, то з прізвища прес-секретаря Кучми, деякий час повторював її ім’я, корчив пики, всіляко показуючи, що від людини з ім’ям Дарка й прізвищем Оліфер нічого хорошого чекати не можна, намагався вигадати у зв’язку з цим щось глумливе, але так і не вигадав і почав обговорювати зміст її поста.

У своєму фейсбучному тексті Дарка Оліфер повідомила, що для виконання політичного блоку угод  слід повністю припинити вогонь, забезпечити моніторинг ОБСЄ на всій території України, вивести збройні формування, іноземні війська й військову техніку та виконати розведення сил і засобів уздовж всієї лінії зіткнення. Крім того, Оліфер додала, що на непідконтрольних територіях Донбасу має працювати Центральна виборча комісія України, повинні діяти українські політичні партії, ЗМІ та іноземні спостерігачі, а Київ має контролювати російсько-український кордон. Підвищений градус істерики в російському телевізорі викликало твердження, що Україна готова виконати політичну частину Мінських угод за умови саморозпуску «ДНР» і «ЛНР».

Соловйов довго кривлявся, всіляко показуючи безглуздість самої ідеї, що самопроголошені й ніким не визнані терористичні анклави можуть коли-небудь саморозпуститися, а потім показав на екрані главу «ДНР» Дениса Пушиліна, який досить переконливо пояснив, чому вся ця «формула Штайнмайєра», всі ці мінські й нормандські посиденьки мають на меті лише створення ілюзій мирного врегулювання й годяться лише для заморожування конфлікту.

Пушилін оголосив, що «Мінські угоди можуть бути виконані лише за умови розпуску всіх владних структур України й демонтажу її хворої державності. Українська держава має бути ліквідована як нелегітимна, оскільки вона створена в результаті держперевороту й зовнішнього втручання 2014 року. І воно продовжує управлятися ззовні. Необхідно заново заснувати нову Україну, по-справжньому незалежну». Кінець цитати.

У програмі «60 хвилин» від 16.10.2019 теж приблизно півгодини обговорювали фейсбучну сторінку Дарки Оліфер. Михайло Маркелов, радник глави фракції «Єдина Росія» в Держдумі роз’яснив сенс того, що відбувається наразі в Україні, як послання жителям Донбасу. «Вам не можна повертатися в цей фашистський гадючник! — заволав Михайло Маркелов. — Щойно ви потрапите в цей звіринець...» — і далі радник глави фракції більшості в російському парламенті почав кричати, перераховуючи всі жахи, які чекають на жителів Донбасу в разі їхнього повернення до України.

Після чого Маркелов раптом заспокоївся, припинив волати, перейшов на нормальну людську мову й повідомив, що «ми тут нікого не тавруємо». Оскільки в студії «60 хвилин» ще не вщухло відлуння криків Маркелова про «фашистський гадючник», то на деяке протиріччя в цих двох тезах Маркелова звернула увагу навіть Скабеєва, яка задумливо зауважила, що «нікого не тавруємо» й «фашистський гадючник» не дуже поєднуються й треба вибрати щось одне. І після деяких коливань Скабеєва все-таки вибрала «фашистський гадючник», яким Україна, на її думку, є. Отже, консенсус відбувся. Принаймні в студії «60 хвилин» і з цього питання.

Співведучий Скабеєвої Євгеній Попов був холодним і непереборним. У відповідь на заяву українського політолога Вадима Трюхана, що головне, чого прагне Україна, — це мир, Попов загрозливо заявив: «Ми можемо легко забезпечити, щоб ви не стріляли. Але боюся, вам це не сподобається!» Після чого Євгеній Попов зробив свій внесок у перелік лайливих і принизливих епітетів на адресу України, доповнивши «фашистський гадючник» і «звіринець» від Маркелова ще одним порівнянням. «Мені абсолютно байдуже, куди йде Україна і що там у вас відбувається, мені головне, щоб ви росіян не вбивали!», — заявив Попов. І додав: «Так, начебто, все нормально, але комарі літають, неприємно». Хто для нього «комарі» — росіяни, яких вбивають, чи Україна в цілому, Попов не пояснив...

З Даркою Оліфер в останні дні за увагу російського телевізора конкурував Владислав Сурков з його концепцією «путінізму» як «глобального політичного лайфхаку». У студії «60 хвилин» з цієї нагоди відбулася дискусія. Депутат Затулін пояснив, що термін «путінізм» йому не подобається, оскільки його вигадали, щоб зводити наклеп на Росію, а що таке «лайфхак», він узагалі не знає. Ліберал Надєждін розповів, що «у кожного з нас свій Путін», і зізнався в тому, що він сам «латентний путініст». Ведучий Попов похвалив ліберала Надєждіна за довгоочікуваний камінг-аут і пояснив депутатові Затуліну, що «лайфхак» — це просто метод, яким розв’язуються проблеми.

Скабеєва довго намагалася добитися від «експертів», щоб вони назвали хоч один метод, характерний для «путінізму», але так і не добилася. Мабуть, їм було совісно сказати вголос, що путінізм розв’язує внутрішні проблеми в країні шляхом зовнішньої агресії, зачистки всього політичного й медійного поля, а також ліквідації навіть видимості демократії. Утім, це не ноу-хау путінізму. Приблизно тими ж лайфхаками користувалися і гітлерівський нацизм, і італійський фашизм, і сталінізм.

Путінізм збагатив методологію владарювання тоталітарних диктатур декількома ноу-хау. Одне з них — «неслухняна вертикаль» — було в черговий раз продемонстровано російським телевізором і терористичними анклавами «ДНР» і «ЛНР». Пам’ятаєте, як 2000 року Путін не міг додзвонитися до генерального прокурора, щоб дізнатися, за що заарештували Володимира Гусинського? Путін відповідає лише за перемоги, за поразки й всілякі капості відповідають абсолютно інші люди, які Путіну, виявляється, не підкоряються. Це нове прочитання формули: «хороший цар — погані бояри».

Путін велів телевізору не поливати брудом Україну. Ну, а те, що на державному каналі «найближчого сусіда» і «братній народ» обзивають «фашистським гадючником», «звіринцем» і «комарами» — то це прояв свободи преси. Дуже у нас незалежне телебачення, не слухається Путіна.

Путін велів йти шляхом Мінських угод, відповідно до яких «ОРДЛО» стає частиною України, а глава «ДНР» Пушилін заявляє, що це можливо лише після ліквідації української державності, й то не факт. Він у нас дуже незалежний, цей Пушилін, не слухається Путіна.

Важко уявити собі Гітлера, який би ховався за своїх підручних, щоб уникнути відповідальності за скоєні злочини. Важко уявити собі Сталіна, який би прикривався незалежністю «Правди»,  щоб дистаціювати себе від того, що вона пише. У разі натяку на відхилення від «лінії партії» редактор був би просто знищений, як це сталося з тим же Бухаріним.

У путінізму багато загального з іншими аналогічними режимами фашистського типу. Але чимало й особливостей. Одна з них — це дивне лицемірство, яке можна сміливо включити до переліку «лайфхаків» путінізму.

Газета: 
Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ