Затурці – батьківщина українського консерватизму
Затурці - це точно не село чи містечко. Йому не підходить проста географічна характеристика. Мудра атмосфера старих парків, вишуканий панський маєток і височезний костел додають Затурцям гордого гонору. Навіть галгітливі індики поміж столітніх дубів подібні радше на шляхетських павичів, аніж смачних мандрівників сільського краю.
Затурці - центр українського консерватизму, батьківщина великого мислителя і політика В’ячеслава Липинського. Сам він жартував, що якби не смутні часи - ніколи б не займався такою марудною справою, як політика. Решта родини, наприклад, стали відомими агрономами, у офіційній біографії так і зазначено - Липинські - хліборобсько-шляхетський рід. Здавалося б, поняття не поєднувані - шляхта і хлібороби, проте історія доводить протилежне, як і твори самого В'ячеслава Казимировича.
«Українським єсть і повинно бути усе, що осіло (і не кочує) на нашій землі і що тим самим стало частиною України" – каже поляк Липинський, свідомо і, водночас, емоційно обираючи собі за рідну нашу землю. Розуміння його постаті в політиці та історії України і світу є неможливим без знайомством із краєм де народився ідеолог.
МУЗЕЙ-САДИБА ЛИПИНСЬКИХ
З часів нової Незалежності 1991 року родовий маєток Липинських у Затурцях привертав увагу світової інтелігенції та місцевої еліти. Врешті, 22 серпня 2011 року, спільними зусиллями, в його стінах було відкрито музей. (Унікальна віртуальна екскурсія музеєм) Експозиція багата особистими речами та родинними світлинами; працівники музею, окрім класичної історії, розповідають про зворушливі деталі сімейного побуту, проте, головним творцем атмосфери тут залишається сам маєток. Гра світла і тіні на його старому паркеті, столітні осокори і привітні працівники-затурчани, та навіть запах кави у залах – усе це мало змінилося із часів Липинського. Тут можна було б додати клішовану фразу про перше кохання і його роль у житті людини, провести паралель між Затурцямита формуванням особистості Вячеслава Казимировича, та ми вже достатньо мудрі, щоб розуміти – у кожного своя історія любові. У Липинського – це неймовірне відчуття землі, рідних, знайомих з дитинства місць і людей – народних аристократів, це відчуття відповідальності перед минулим і за майбутнє. Не знаю у чому причина такої сили цих почуттів. Можливо, і справді, у його серці і красі тутешньої землі, що лежить посередині Корлівського шляху*.
ПАРК ЛИПИНСЬКИХ
В’ячеслав Липинський вірив в українську націю. Її відродження він вбачав у відродженні національної еліти. "Комунізм не є, як дехто думає, початком нової доби, а є кінцем і смертю старої доби" – писав він століття тому. Сьогодні у нас є всі причини вірити, що він був правий. Приїздіть у Затурці, тут іще можна побачити світ Липинського, набратися сил і думок, вдихнути волинського повітря і ступити перший крок у справді нову добу.
ТРОЇЦЬКИЙ КОСТЕЛ В ЗАТУРЦЯХ
*Королівський шлях – брат В’ячеслава Липинського, Святослав, відомий вчений-агроном, неодноразово говорив, що Затурці – село особливе, адже лежить посередині Королівського шляху між Києвом та Краковом.
